Рішення № 28229175, 18.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.12 Справа № 27/5014/2659/2012

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства «Полімерагро», с. Циркуни Харківської області

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

м. Луганськ

про стягнення 109844 грн. 55 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 98743,68 грн., 36% річних у розмірі 7835,91 грн., пені в сумі 3264,96 грн. за неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 17 від 28.02.2012.

Сторони явки своїх повноважних представників у засідання суду не забезпечили.

Позивач причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Відповідач у засідання суду не прибув, надіславши 14.12.2012 на адресу суду письмове клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізнішу дату, у зв'язку із знаходженням його на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до ст. 77 Господарського кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями відповідача, а саме ухвалою господарського суду Луганської області від 20.11.2012 розгляд справи було відкладено на 04.12.2012, ухвалою суду від 04.12.2012 розгляд справи було відкладено на 18.12.2012.

Дане клопотання відповідача судом відхиляється, оскільки встановлений ст. 69 Господарського кодексу України строк розгляду справи закінчується 22.12.2012. Крім того, представництво сторони у господарському процесі не обмежено певним колом сторін, зокрема, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю.

Позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив такі фактичні обставини.

28.02.2012 між сторонами по справі укладено договір поставки № 17 (далі за текстом - договір) (а.с. 9-12), у відповідності з пунктом 1.1 якого Постачальник (позивач по справі) зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю (відповідачу по справі)вироби з ПВХ (далі за текстом -товар), а останній, в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється Покупцем на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактури та видаткових накладних.

Відповідно до пункту 3.2 договору, з урахуванням додаткової угоди від 02.04.2012, відповідач зобов'язується оплатити товар не пізніше 21-го календарного дня з дати поставки товару позивачем.

На виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачеві товар на загальну суму 449753,28 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними: № 132 від 29.02.2012 на суму 25950,00 грн., № 354 від 04.04.2012 на суму 48664,80 грн., № 458 від 23.04.2012 на суму 48436,80 грн., № 468 від 26.04.2012 на суму 125762,40 грн., № 467 від 26.04.2012 на суму 43356,00 грн., № 900 від 25.06.2012 на суму 47858,10 грн., № 899 від 25.06.2012 на суму 48484,98 грн., № 995 від 03.07.2012 на суму 20425,80 грн., №1058 від 16.07.2012 на суму 40814,40 грн.(а.с. 14-22).

У порушення умов договору, поставлений товар відповідачем був оплачений частково, сума заборгованості, заявлена позивачем до стягнення за даним позовом станом на 15.10.2012 становить 98743,68 грн.

Згідно пункту 8.1 договору у разі несвоєчасної оплати товару, Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі 0,2 % від несплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

На підставі умов договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем за період з 17.07.2012 по 15.10.2012 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3264 грн. 96 коп.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у разі прострочки оплати товару більше 3 (трьох) календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 36% річних від вартості товару.

На підставі викладеного до стягнення з відповідача позивачем також заявлено 36% річних у розмірі 7835 грн. 91 коп. за період прострочення з 17.07.2012 по 15.10.2012.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого повноважного представника.

В процесі судового розгляду справи заборгованість за поставлений товар відповідачем була частково сплачена у розмірі 21110,60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 41-50).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві товару за договором № 17 від 28.02.2012, а також наявності заборгованості відповідача в сумі 77633 грн. 08 коп.

Під час судового розгляду справи відповідачем частково погашено борг за поставлений позивачем товар в сумі 21110 грн. 60 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 41-50). Несплаченим лишається борг у сумі 77633 грн. 08 коп.

За таких обставин провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в сумі 21110 грн. 60 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивачем обґрунтовано на підставі пункту 8.3 договору та положень ст. 536 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 36% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 7835 грн. 91 коп., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявними у матеріалах справи.

Крім того, позивачем обґрунтовано нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня у розмірі 3264 грн. 96 коп., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в частині вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 77633 грн. 08 коп., 36 % річних в сумі 7835 грн. 91 коп. та пені у розмірі 3264 грн. 96 коп., з віднесенням на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Згідно пунктом 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до змісту пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1774,76 грн., решту судового збору в сумі 422,24 грн. слід повернути позивачу ухвалою на підставі п. 4 ч. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, кв. АДРЕСА_1, м. Луганськ, ід. код НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Полімерагро», вул. Кірова, буд. 1, с. Циркуни Харківської області, код 22652909, заборгованість за поставлений товар в сумі 77633 грн. 08 коп., 36 % річних у розмірі 7835 грн. 91 коп., пеню у сумі 3264 грн. 96 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1774 грн. 76 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 21110 грн. 60 коп. припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.12.2012.

Суддя Л.Л. Лазненко