Рішення № 28229043, 13.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/14682-2012 13.12.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології»

Про розірвання договору постачання та стягнення 603026,80 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Миколаєнко Р.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО»до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТОРМАШ»про розірвання договору про постачання товару № 78/10-/11-МД від 22.08.2012 р. та стягнення 603026,80 грн., з яких 591520,77 грн. основного боргу, 9091,47 грн. пені, 708,52 грн. інфляційних, 1706,04 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору, зобов'язання по поставці оплаченого позивачем товару виконав частково, що є істотним порушенням договору про постачання товару № 78/10-/11-МД від 22.08.2012 р. та підставою для його розірвання.

Ухвалою суду від 19.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/14682-2012, розгляд останньої призначено на 19.11.2012 р..

Ухвалою суду від 19.11.2012 р. вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тормаш»(код 37396647) на будь-яких рахунках, в усіх банківських установах, які будуть виявлені державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій в сумі 617769 (шістсот сімнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) гривень 85 копійок.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, у зв'язку з чим, на думку відповідача, вказаний договір не укладено. Крім того, за твердженням відповідача, договір укладено на користь третьої особи, оскільки фактичним отримувачем товару визначене ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство». За таких обставин просив залучити ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство»до участі у справі як третю особу.

Клопотання відповідача щодо залучення як третьої особи ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство»судом відхилено, оскільки в клопотанні не зазначено з яких підстав третю особу належить залучити або допустити до участі у справі.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зміну найменування відповідача з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТОРМАШ»на товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології».

Суд вважає за необхідне, в порядку ст. 25 ГПК України, змінити найменування відповідача.

Відповідач явку представника в судове засідання 13.12.2012 р. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.08.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТОРМАШ»(на даний час - товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО»(покупцем) укладено договір на постачання товару № 78/10/11-МД (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною Договору, а покупець -прийняти та оплатити його.

23.08.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до Договору та специфікацію, які є невід'ємними частинами Договору, згідно з якими під товаром розуміється мінеральне добриво Карбамід в кількості 192 тонн.

Вартість товару становить 748800,00 грн..

На виконання умов Договору позивачем платіжним дорученням № 374 від 23.08.2012 р. перераховано на рахунок відповідача 708520,77 грн.

У той же час, відповідач у погоджений сторонами строк - до 12.09.2012 р., поставку не здійснив.

17.09.2012 р. відповідач поставив позивачу лише 30 тонн товару на суму 117000 грн..

Вимога позивача від 18.09.2012 р. (отримана відповідачем 19.09.2012 р.) про поставку решти товару в кількості 162 тонн залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами статті ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки порушення виконання зобов'язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розірвання Договору свідчить про відсутність підстави, на якій були набуті кошти товариством з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології», у зв'язку з чим, виходячи з приписів ст. 1212 ЦК України, вимоги про повернення 591520,77 грн. (708520,77-117000,00) є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, невірна правова кваліфікація позивачем підстави позову не позбавляє суд обов'язку самостійного визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, і не може впливати на обґрунтованість позовних вимог.

Також є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 9091,47 грн. пені.

Так, за пунктом 5.4 Договору відповідач за порушення строків поставки товару сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, поставку якого прострочено, за кожний календарний день такого прострочення.

Позивач заявив до стягнення 708,52 грн. інфляційних та 1706,04 грн. трьох процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України, якою передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем прострочено виконання саме грошового зобов'язання, оскільки спір виник у зв'язку з простроченням строків поставки товару.

За таких обставин вимоги про стягнення 708,52 грн. інфляційних та 1706,04 грн. трьох процентів річних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині вимог про розірвання договору та стягнення 591520,77 грн. боргу, 9091,47 грн. пені. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 р. заходи до забезпечення позову підлягають скасуванню в порядку ст. 68 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 68, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір про постачання товару № 78/10/11-МД від 22.08.2012 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології»та товариством з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології»(02160, м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 8-А, офіс 2, код 37396647) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО»(17461, Чернігівська область, Бобровицький район, село Нова Басань, вул. Циганівська, 27, код 35052335) 591520,77 грн. боргу, 9091,47 грн. пені, 13080,95 грн. судового збору.

В частині стягнення 708,52 грн. інфляційних та 1706,04 грн. трьох процентів річних відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 р..

Рішення підписано 24.12.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун