Рішення № 28228203, 24.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2012 р.Справа № 5017/3311/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Джеліловій М.А.

за участю представників:

від позивача: Сивак А.Л., довір. №5225-4 від 2012.11.

від відповідача: Капустинський Р.Н., директор, протокол №3 від 31.10.12.

Розглянув справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (м.Київ) в особі філії "Інфоксводоканал" (м.Одеса)

до відповідача: Малого підприємства „Деревопласт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м.Одеса)

про стягнення 37309,80грн.

У засіданнях суду оголошувалась перерва на підставі ст.77 ГПК України, а саме: 17.12.12. до 24.12.12.

11.11.12. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Малого підприємства "Деревопласт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за отримані послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 37309,80грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.12. було порушено справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфоксводоканал" в особі філії "Інфоксводоканал" до відповідача Малого підприємства „Деревопласт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 37309,80грн.

Представник позивача в засіданні суду позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Заперечував проти розстрочки виконання рішення суду.

Представник відповідача визнав позов у засіданні суду. Просив розстрочити рішення суду на три роки. Пояснив, що підприємство на даний момент ніякої підприємницької діяльності не веде, а отримує тільки орендні платежі. Повністю виконати рішення негайно не зможе, тому що арешт коштів на рахунках приведе до несплати податків і зборів до бюджету та заробітної плати працівникам.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.2000р. між Комунальним підприємством „Одесводоканал", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (водоканал, позивач) та Малим підприємством "Деревопласт" (абонент, відповідач) укладено договір №1577/3 на послуги водопостачання та водовідведення та додаткову угоду №653/3 до зазначеного договору від 11.06.10., відповідно до умов яких водоканал надає послуги щодо надання питної води на об'єкти абонента, а також по прийманню стічних вод, скиданих абонентом в систему комунальної каналізації відповідно до дислокації об'єктів.

Відповідно до п.1.2 цього договору абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані відповідно до Правил, визначених в п.2.1 цього договору та діючого законодавства.

Сторони зобов'язалися керуватися чинними Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 01.07.1994р. №65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 05.07.1995р. №30, Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м.Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р., чинними держстандартами, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку, Законом України „Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому чинним законодавством порядку(п.2.1 договору).

Згідно п.2.2.1., п.2.2 договору позивач зобов'язується подавати абоненту воду за графіком, затвердженим місцевими органами державної влади та приймати стоки у відповідності із станом мереж та споруд.

Відповідно до п.п.2.3.13 відповідач повинен своєчасної і в повному обсязі оплати надані послуги.

За п.3.2 вказаного договору оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

В п.3.3 сторони узгодили, що оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому чинним законодавством України порядку.

Згідно п.3.9 договору, об'єми стоків, що відводяться від абонента, приймаються рівними об'ємам витраченої води або визначаються по показниках приладу обліку стоків у відповідності з п.21 „Правил водокористування". Об'єм, скинутих Абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п.15.9 „Правил водокористування си стемами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України" .

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З врахуванням вимог п.15.9. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству від 01.07.1994р. №65 (діяли до 18.10.2008р.), додатковий обсяг стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприє мство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди за даними гідро метеослужби.

Відповідно до п.4.10. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

Перевіривши зазначений розрахунок позивача, суд вважає, що розрахунок правильний, здійснений позивачем на підставі договору на послуги водопостачання та водовідведення, п.15.9 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, п.4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, за формулою відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" і Держстандарту 3013-95 „Гідросфера" Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарту України №58 від 23.02.1995р., з використанням даних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів за відповідні періоди з врахуванням складової території, генерального плану, тарифу на водовідведення у розмірі 6,89грн. встановленого рішенням виконкому Одеської міської ради №1074 від 25.09.08р.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся з позовом до суду.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів, які б підтверджували сплату заборгованості не надав, у відзиві позов визнав.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування позивачем плати за спожиті послуги водовідведення ливневих стоків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" до відповідача про стягнення 37309,80грн станом на 01.09.12. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, і тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача щодо розстрочки виконання рішення суду частково і розстрочує виконання рішення суду строком на 12 місяців, сплачуючи борг, в тому числі витрати по сплаті судового збору щомісячно, починаючи із січня 2013 року по по 31 грудня 2013 року по грн. щомісячно враховуючи наступне.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12.09.1996 року із змінами та доповненнями, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини сторін у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, враховуючи, що негайне виконання рішення у даній справі в примусовому порядку в повному обсязі приведе до вкрай негативних наслідків діяльності відповідача, несвоєчасної сплати податків і зборів до бюджету та виплати заробітної плати, суд задовольняє клопотання відповідача частково і розстрочує виконання рішення строком на один рік.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Малого підприємства „Деревопласт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13912949; 65013, м.Одеса, Миколаївська дорога, буд.134, р/р 2600430101447 в Обласному управлінні Ощадбанка, МФО 328845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (04073, м.Київ, вул.. Рилєєва, 10 А) в особі філії "Інфоксводоканал" (код 26472133; адреса:65039, м.Одеса, вул.Басейна, 5; р/р 26007311687301 в АКБ „Південий", МФО 328209) заборгованість за спожиті послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 37309,80грн. та витрати, пов'язані із сплатою судового збору у сумі 1609,50грн.

3.Розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців сплачуючи борг, в тому числі витрати по сплаті судового збору, починаючи із січня 2013 року по по 31 грудня 2013 року щомісячно по 3,243,28грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 25 грудня 2012 року

Суддя Брагіна Я.В.