Рішення № 28227014, 11.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.12 Справа№ 5015/3960/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м.Львів

до відповідача Львівського комунального підприємства №500, м.Львів

про стягнення 21914грн. 15коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Когут Ю.І.

від відповідача: Яворська І.В., Гончар Г.І.

Представникам сторін роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Львівським міським комунальним підприємством „Львівводоканал" до Львівського комунального підприємства №500 про стягнення 13119грн. 98коп. основного боргу, 865 грн. 26коп. пені, 6169 грн. 00коп. інфляційних втрат та 1759грн. 91коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 24.09.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.10.2012р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 09.10.2012р. розгляд справи відкладено на 23.10.2012р. З метою уточнення розрахунків між сторонами, ухвалою суду від 23.10.2012р. відкладено розгляд справи на 19.11.2012р. зобов"язано сторони провести звірку взаєморозрахунків. За клопотанням позивача, ухвалою суду від 19.11.2012р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 03.12.2012р.

В судовому засіданні 03.12.2012р. судом оголошено перерву до 11.12.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.2012р. підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням клопотання від 10.12.2012р., яким долучено до матеріалів справи розрахунок інфляційних втрат за період з 01.06.2004р. по 01.07.2012р. на суму 5685грн. 13коп. та розрахунок пені за період з 01.03.2012р. по 01.09.2012р. на суму 271грн. 40коп. та клопотання від 11.12.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 11.12.2012р. за № 281711/12) яким позивачем до матеріалів справи долучено конкретизований розрахунок суми основного боргу, відповідно до якого заборгованість відповідача за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.09.2012р. за період з серпня 2009р. по серпень 2012р. становить 4715грн. 47коп., пеня за період з березня по серпень 2012р. становить 271грн. 40коп. в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати послуг з водопостачання та водовідведення.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених в клопотанні №397 від 16.11.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 16.11.2012р. за №26027/12), просить зазначити про необхідність застосування позовної давності до спірних правовідносин та повідомив суд про те, що за період з 01.01.2009р. по 01.10.2009р. позивачем було нараховано відповідачу до оплати 529 м.куб згідно показників лічильника холодного водопостачання та водовідведення на суму 3201грн. 82коп. з яких ним оплачено 2500грн. 00коп. Також відповідачем долучено до матеріалів справи копію акту звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення від 06.11.2012р. відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 01.09.2012р. становить 701грн. 82коп. Відповідачем долученно до матеріалів справи копію платіжного доручення №1124 від 15.11.2012р. на суму 701грн. 82коп. В судовому засіданні 11.12.2012р. представниками відповідача подано суду заяву б/н та б/д (зареєстрована канцелярією суду 11.12.2012р. за № 28175/12) про застосування терміну позовної давності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

09.08.2001р. між ЛМКП „Львівводоканал" та ЛКП №500" укладено договір № 201798 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі відповідно до п.1.1 якого позивач надає відповідачу послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а відповідач користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналіхацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України", „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України", „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова".

Відповідно до п. 3.5 договору оплата за послуги водопостачання та водовідведення (в межах встановлених лімітів водоспоживання і якісних та кількісних показників стічних вод) проводиться абонентом ( відповідачем) відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування позивачу коштів до 25 числа поточного місяця. При цьому, у першу чергу погашається заборгованість абонента.

Оскільки відповідачем своїх зобов'язань належним чином в повному обсязі не виконано, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення станом на 01.09.2012р. в сумі 13119 грн. 98коп. Як вбачається із долученого позивачем до позовної заяви розрахунку, вказана заборгованість виникла за період з червня 2004р. по серпень 2012р. включно. Однак, враховуючи поданий позивачем конкретизований розрахунок суми основного боргу, заборгованість відповідача за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.09.2012р. за період з серпня 2009р. по серпень 2012р. включно становить 4715грн. 47коп., з яких 701грн. 82коп. -борг за водозабір згідно показників лічильника, та 4013грн. 65коп. борг за споживання щомісячно 20 м.куб. води.

Як стверджує відповідач та не заперечує позивач за весь період взаєморозрахунків позивач нараховував відповідачу 20 м.куб. щомісячно за використання води для миття сходових кліток. Однак, умовами договору № 201798 від 09.08.2001р. не передбачено нарахування додаткових оплат понад використану воду яка визначена приладами обліку.

В підтвердження використання відповідачем 20 м.куб. води, позивач подав документ без назви №201798 від 11.09.2002р. складений ЛКП „№500" Личаківського району, який за своєю суттю є заявою відповідача до позивача про реєстрацію відповідача абонентом на послуги водопостачання та водовідведення.

Відтак, зазначений документ не може слугувати належним доказом факту споживання відповідачем 20 м.куб. води щомісячно.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідно до п.4.2 договору у разі повної або часткової несплати вартості наданих послуг, абоненту (відповідачу), на несплачену суму, починаючи з 1 числа наступного за звітним місяця, за кожен день прострочення нараховується пеня в розмірі 0,1%.

Відповідно до конкретизованого розрахунку, поданого позивачем в судовому засіданні 11.12.2012р., позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставки НБУ за кожен день прострочення за період з 01.03.2012р. по 01.09.2012р. становить 271грн. 40коп. Однак, з поданого позивачем конкретизованого розрахунку суми основного боргу та штрафних санкцій за послуги водопостачання та водовідведення не вбачається, які саме суми ним зараховувались за водопостачання і водовідведення по договору, а які на його думку є боргом за понаддоговірне споживання відповідачем 20 м.куб. води щомісячно, що унеможливлює здійснити перерахування пені, інфляційних та 3 % річних судом. Відтак, вказані позовні вимоги слід залишити без розгляду.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку припинити провадження у справі в частині стягнення 701грн. 82коп. боргу за водопостачання і водовідведення відповідно до умов договору та згідно показників лічильника в зв'язку з його сплатою відповідачем під час розгляду справи в суді (платіжне доручення №1124 від 15.11.2012р.) Відмовити в задоволені позову в частині стягнення 4013грн. 65коп. за щомісячне споживання 20 м. куб. води.

В частині стягнення пені, інфляційних та 3 % річних, позовні вимоги залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 253, 256, 257, 258, 262, 268, 525, 526, ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст.33,34, 43,49, 82,80,81,84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства №500, м.Львів, вул. Дніпровська, 1 (ідентифікаційний код 20822371) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал", м.Львів, вул. Зелена, 64 (ідентифікаційний код 03348471) 51грн. 54коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення 701грн. 82коп. боргу за водозабір згідно показників лічильника провадження у справі припинити.

4. Відмовити в задоволені позовних вимог частині стягнення 4013грн. 65коп.

5. В частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, позовні вимоги залишити без розгляду.

6. Видати позивачу довідку на повернення з державного бюджету 1557грн. 96коп. судового збору після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гоменюк З.П.