Рішення № 28226974, 18.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.12 р. Справа № 5006/4/191/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Сьомка Р.О. - довіреність від 01.11.2012р.,

від відповідачів - не явились

за позовом - Приватного підприємства «Агропром-центр» м. Красноармійськ

до відповідачів - 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

смт. Новотроїцьке Херсонської області

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

с. Першотравневе Ясинуватського району Донецької області

про стягнення 21562,72грн. заборгованості, процентів за прострочення оплати товарного кредиту (користування чужими грошовими коштами), пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги до двох відповідачів та просить стягнути з відповідача 2 як поручителя, заборгованість в сумі 13041,12грн., з відповідача 1 - проценти за прострочення оплати товарного кредиту (користування чужими грошовими коштами) в сумі 6634,66грн., які нараховані відповідно до п. 4.6 договору, 582,83грн. - пені, яка нарахована за періоди з 18.05.2012р. по 22.11.2012р., з 02.09.2012р. по 22.11.2012р. відповідно до п. 4.2 договору, 1304,11грн. - штрафу, який нарахований відповідно до п. 4.2 договору, судові витрати покласти на відповідача 1.

В підтвердження позову позивач надав підписаний між позивачем та відповідачем 1 договір № СЗР-170-К поставки товару від 15.05.2012р. з специфікацією, рахунок на оплату № 742 від 15.05.2012р. на суму 13041,12грн., видаткову накладну № 742 від 15.05.2012р. на суму 13041,12грн., по якій відповідач 1 особисто отримав товар, підписаний між позивачем та відповідачем 2 договір поруки № 2 від 15.05.2012р., лист № 13-2 від 02.11.2012р. з вимогою оплати борг, який отриманий відповідачем 2.

Відповідач 1 не явився в судове засідання, не надав відзив на позов.

Відповідач 2 надіслав до суду відзив на позов від 05.12.0212р., в якому визнав заявлені до нього вимоги щодо стягнення 500,00грн. неустойки, які за договором поруки і додаткової угоди від зобов'язався сплатити позивачу за невиконання відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Після ознайомлення з додатковою угодою позивач уточнив вимоги щодо кожного з відповідачів. 03.12.2012р. клопотанням на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив вимоги і просить стягнути з відповідача 1 заборгованість в сумі 13041,12грн., проценти за користування чужими коштами в сумі 6634,66грн., пеню в розмірі 82,83грн., штраф в сумі 1304,11грн. Стягнути з відповідача 2 пеню в сумі 500,00грн. Покласти судові витрати на відповідача 1.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

2

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з двох осіб заборгованість за поставлений товар і нарахування за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання процентів за прострочення оплати товарного кредиту (користування чужими грошовими коштами), пені та штрафу.

Підставою позову є два договори: договір поставки № СЗР-170-К від 15.05.2012р., за яким виникли зобов'язання у відповідача 1 та договір поруки № 2 від 15.05.2012р. з додатковою угодою № 1 від цієї же дати, за якими виникли зобов'язання у відповідача 2.

Вирішуючи вимоги заявлені до відповідача 1, господарський суд виходить з наступного:

За своїм змістом та правовою природою договір № СЗР-170-К від 15.05.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За цим договором постачальник (позивач) поставляє покупцеві (відповідачу) продукцію - євро-лайтнінг в кількості 40л загальною вартістю 13041,12грн. на умовах СРТ (Інкотермс) склад покупця: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Суворова, буд. 36, до 17.05.2012р., а покупець приймає товар й оплачує його вартість на умовах: передплати 25% від загальної вартості в сумі 3260,28грн. - 17.05.2012р., 75% від загальної вартості в сумі 9780,84грн. - 01.09.2012р. Відповідно до п. 3.2 договору у разі, якщо товар буде поставлено з відстроченням розрахунків на визначений строк, це вважатиметься - Товарним кредитом в розумінні ст. 694 Цивільного кодексу України. Пунктом 6.1 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання до 31.12.2012р. У випадку, якщо грошові зобов'язання не будуть виконані, даний договір продовжує свою дію до повного виконання стороною своїх грошових зобов'язань, незалежно від закінчення термінів дії договору.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу 1 рахунок на оплату № 742 від 15.05.2012р. на суму 13041,12грн.

Рахунок повинен бути сплачений відповідно до специфікації до 17.05.2012р. в сумі 3260,28грн.

Цією же специфікацією сторони визначили строк поставки - до 17.05.2012р.

Господарським судом встановлено, що по накладній № 742 від 15.05.2012р. позивач передав, а відповідач 1 особисто отримав обумовлений в договорі та специфікації товар на загальну суму 13041,12грн.

Оскільки відповідачем 1 отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 3.2 договору строки оплати товару вказуються в специфікації, згідно якої покупець зобов'язаний оплатити товар в два етапи: передплата 25% від загальної вартості в сумі 3260,28грн. - 17.05.2012р., 75% від загальної вартості в сумі 9780,84грн. - 01.09.2012р.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити перший платіж за товар в сумі 3260,28грн. до 17.05.2012р., а другий платіж в сумі 9780,84грн. до 01.09.2012р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем 1, в порушення умов договору, отриманий товар залишився не сплаченим в повному обсязі, а тому господарський суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з нього суму боргу в розмірі 13041,12грн. в повному обсязі.

3

Що стосується вимог про стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами в сумі 6634,66грн. з посиланням на п.4.6 договору, господарський суд виходить з наступного:

Пунктом 3.2 договору встановлено, що у разі, якщо товар буде поставлено з відстроченням розрахунків на визначений строк, це вважатиметься товарним кредитом в розумінні ст. 694 Цивільного кодексу України.Частиною 1 ст. 694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Відповідно до ч. 5 вказаної правової норми, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Господарський суд встановив, що сторони передбачили строк поставки і строк першої оплати, який співпадає - до 17.05.2012р. Тобто ця поставка не буде являтися товарним кредитом.

За специфікацією надана відстрочка тільки на другу оплату товару - до 01.09.2012р., вартість якого складає 9780,84грн. Саме поставка товару на цю суму буде являтися товарним кредитом за несвоєчасну оплату якого визначені наслідки як за користуванням чужими грошовими коштами, як і визначено сторонами п.3.2 договору.

Сторони в п. 4.6 договору поставки самостійно передбачили, що якщо покупець прострочить оплату товарного кредиту, на прострочену суму заборгованості (товарний кредит) нараховуються проценти у розмірі 0,15%, а при простроченні більше ніж на 10 днів, на прострочену суму заборгованості (товарний кредит) нараховуються проценти в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Оскільки товар був переданий за накладною № 742 від 15.05.2012р. на суму 13041,12грн., а повинен бути сплачений в сумі 3260,28грн. до 17.05.2012р. (до дня поставки) і в сумі 9780,84грн. до 01.09.2012р., остання несплата суми являється товарним кредитом, за несплату якої встановлено нарахування процентів за період з 02.09.2012р. по 11.09.2012р. в розмірі 0,15%, а за період з 12.09.2012р. (більш ніж 10 днів) до звернення до суду - 22.11.2012р. нараховуються проценти в розмірі 0,5%, що в загальній сумі складає 3667,81грн.

Таким чином, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 6634,66грн. процентів за користування чужими коштами частково в сумі 3667,81грн., яка складається за користування чужими коштами з суми, визначеної як товарний кредит, тобто з суми 9780,84грн.

Щодо спору відносно заявленої суми пені за прострочку виконання грошового зобов»язання, господарський суд виходить з наступного: порушення відповідачем 1 строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування йому позивачем 82,83грн. пені відповідно до п. 4.2 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем 1 строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем 1 не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 4.2 договору, відповідно до якого, у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення.

4

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами в договорі поставки товару № СЗР-170-К від 15.05.2012р. встановлені: а) строк виконання грошового зобов'язання (специфікація); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 4.2 договору - пеня); в) розмір пені (п. 4.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок 82,83грн. пені задовольняє ці вимоги в повному розмірі.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 1 штрафу в сумі 1304,11грн., який нарахований відповідно до п. 4.2 договору, господарський суд виходить з наступного:

В пункті 4.2 договору сторонами самостійно узгоджено, що у випадку прострочення покупцем оплати за отриманий товар понад 20 днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми прострочення.

У частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи доведений факт не сплати боргу відповідачем 1 у встановлені договором поставки строки на загальну суму 13041,12грн., на яку нараховується штраф, понад 20 днів, тому позивач правомірно застосував п. 4.2 договору.

Господарський суд перевіривши розрахунок позивача, задовольняє вимоги в частині стягнення 1304,11грн. штрафу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, позивачем доведений факт прострочення відповідачем 1 строків оплати товару.

Господарським судом встановлено, що 15.05.2012р. між позивачем та відповідачем 2 підписаний договір поруки № 2, відповідно до умов якого поручитель (відповідач 2) поручився перед кредитором (позивачем) за виконання обов'язку відповідача 1 (боржника) щодо своєчасного виконання боржником обов'язку по оплаті товару за договором № СЗР-170-К від 15.05.2012р. Поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором самостійно виконати зазначений обов'язок на підставі письмової вимоги кредитора в строк 3 доби з моменту її пред'явлення шляхом сплати основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Пунктом 4.1 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання до 31.12.2014р.

Додатковою угодою від 15.05.2012р. сторони внесли зміни до п. 1.2 договору, виклавши його наступним чином: «Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у розмірі не більше 500 грн. за виконання зобов'язання і всі порушення зобов'язань боржником, що сталися протягом дії основного договору».

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Оскільки відповідачем 1 був прострочений строк оплати за отриманий ним по договору № СЗР-170-К від 15.05.2012р. товар, позивач на підставі п. 3.1 договору поруки № 2 від 15.05.2012р. направив відповідачу 2 вимогу про сплату боргу, яка отримана останнім 02.11.2012р.

Приймаючи до уваги, що сторонами визначена сума відповідальності за невиконання відповідачем 1 своїх зобов»язань за договором № СЗР-170-К від 15.05.2012р., господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з поручителя 500грн. пені.

5

Приймаючи до уваги, що з вини відповідач 1 виник спір, судовий збір покладається на нього, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст.526,530,536,549-551,553,554,610,612,619,694 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,230,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного підприємства «Агропром-центр» м. Красноармійськ до відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 смт. Новотроїцьке Херсонської області, 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 с. Першотравневе Ясинуватського району Донецької області про стягнення 21562,72грн., з яких: 13041,12грн. - заборгованість, 6634,66грн. - проценти за прострочення оплати товарного кредиту (користування чужими грошовими коштами), 582,83грн. - пеня, 1304,11грн. - штраф частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства «Агропром-центр» м. Красноармійськ Донецької області-85300, вул. Горького, 51, ЄДРПОУ 30211319 заборгованість в сумі 13041,12грн., пеню в сумі 82,83грн, 1304,11грн. - штрафу, 3667,81грн. - процентів за прострочення оплати товарного кредиту (користування чужими грошовими коштами), судовий збір в сумі 1388,05грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2 на користь Приватного підприємства «Агропром-центр» м. Красноармійськ Донецької області-85300, вул. Горького, 51, ЄДРПОУ 30211319 пеню в сумі 500,00грн.

В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя: С.Ю.Гринько

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 18.12.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.