Постанова № 28226725, 20.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5004/1122/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.12у справі№5004/1122/12за позовомПриватного підприємства "Ястреб"доВідкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"простягнення 170 832,25 грнВ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Детюк А.М. -за дов. від 04.04.12;

від відповідача: не з'явилися, проте, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Приватним підприємством "Ястреб" у вересні 2012 року заявлений позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" 170 832, 25 грн- вартості охоронних послуг. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати охоронних послуг наданих у липні - грудні 2009 року за договором від 03.03.06 №421/1. При цьому, позивач посилався на приписи статей 526, 530, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 230 Господарського кодексу України. Рішенням господарського суду Волинської області від 04.10.12, ухваленим суддею Слупко В.Л., позовні вимоги задоволено повністю. Суд першої інстанції установив факт несплати відповідачем вартості наданих позивачем охоронних послуг в спірний період. Водночас, місцевий суд установив факт переривання позовної давності, відтак дійшов висновку про заявлення вимог позивачем в межах строку позовної давності. Судове рішення вмотивоване приписами статей 11, 523, 257, 261, 264, 509, 526, 903 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України.

Доповідач: Добролюбова Т.В.

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Петухова М.Г. -головуючого, Гулова А.І., Маціщук А.В., постановою від 06.11.12, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення. Відкрите акціонерне товариство "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник, посилаючись на приписи статей 256, 257, 258, 261, 267 Цивільного кодексу України вказує на пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення боргу за липень і серпень 2009 року. Скаржник також вказує на безпідставне застосування судами приписів статті 264 Цивільного кодексу України та вважає, що суди невірно оцінили лист від 04.10.10 №618/03. Окрім цього, скаржник зауважує на недоведеності вимог позивача за період з вересня до грудня 2009 року. Від Приватного підприємства "Ястреб" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення. Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.03.06 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ястреб" - виконавцем та Відкритим акціонерним товариством "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" -замовником, укладено договір №421/1 про надання охоронних послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги охорони об'єкту, вказаного у дислокації. Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що вартість охоронних послуг в місяць становить 28 300, 00 грн і установлена, з урахуванням 20% ПДВ. Судами також установлено, що додатковою угодою від 04.12.08 сторони внесли зміни в пункт 1.4 договору та визначили щомісячну вартість послуг в сумі 33 000,00 грн, з урахуванням 20% ПДВ. Пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що оплата щомісячної суми договору здійснюється до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, за безготівковим розрахунком. У разі дострокового розірвання договору оплата повинна здійснюватися упродовж 2-х банківських днів з моменту підписання акта здачі-прийняття робіт, послуг. Пунктом 7.3 договору сторони визначили, що акт здачі-прийняття робіт, послуг підписується сторонами в останній день поточного місяця. У разі дострокового розірвання договору акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії цього договору. Установлено судами і те, що 01.12.11 сторони уклали Угоду про припинення дії договору №421/1 з 01.12.11. Пунктом 3 цієї угоди сторони визначили, що із укладенням даної угоди зобов'язання замовника зі сплати вартості охоронних послуг не припиняються і повинні бути виконані в установлений договором строк, а в пункті 4 цієї ж угоди сторони погодили, що охоронні послуги надавались згідно умов договору від моменту його укладення до моменту зняття постів охорони безперервно. Судами також установлено, що позивач зняв пости охорони з об'єкта відповідача 01.12.11, без претензій замовника, про що свідчить акт зняття постів охорони. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Ястреб" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" 170 832,25 грн -вартості охоронних послуг. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов'язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за приписами якої підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить і стаття 193 Господарського кодексу України. Отже, зобов'язання має бути виконане належним чином, тобто в такому вигляді, як це випливає з договору. Статтею 978 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність майна, яке охороняється. Володілець такого майна зобов'язаний виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. На взаємовідносини сторін за договором охорони поширюються також положення Цивільного кодексу України, якими врегульовані відносини з надання послуг. Згідно зі статтею 901 названого Кодексу одна сторона, виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з приписами статті 903 цього ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір про надання послуг є двостороннім , оскільки виконавець та замовник наділені як правами так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надавати послугу і надано право на одержання відповідної плати. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця. Таким чином, до предмета доказування при вирішенні даного спору входить, зокрема, установлення обставин щодо фактичного надання позивачем охоронних послуг за договором, аналіз документів, поданих на підтвердження надання цих послуг, невиконання відповідачем зобов'язань з прийняття і сплати наданих позивачем послуг, у разі встановлення факту їх надання, умови проведення розрахунків. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дослідивши усі обставини справи та зібрані у матеріалах справи докази, судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем на виконання умов договору від 03.03.06 надано відповідачеві охоронні послуги на загальну суму 198 000,00 грн, про що свідчать акти здачі-приймання робіт, підписані обома сторонами. Установлено судами і те, що відповідач за отримані послуги розрахувався частково сплативши 27 167,75 грн, і заборгованість останнього становить 170 832, 25 грн. Посилання скаржника на пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення боргу за липень і серпень 2009 року, то відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 цього ж Кодексу унормовано, що загальний строк позовної давності становить три роки. За приписами статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Суди попередніх інстанцій, надавши оцінку листу відповідача від 04.10.10 №618/03, установили факт переривання строку позовної давності, відтак суди правильно визначили, що на момент звернення з позовною заявою строк позовної давності Приватним підприємством "Ястреб" не був пропущеним. Виходячи з установленого судами факту надання позивачем охоронних послуг в спірний період та не проведення відповідачем розрахунків за ці послуги, висновок судів про наявність правових підстав для задоволення позову визнається правомірним. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установлених апеляційним судом обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Відповідно до частини 2 вказаної статті касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.12 у справі №5004/1122/12 залишити без змін.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець