Рішення № 28226028, 18.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/16745-2012 18.12.12

За позовом фізичної особи підприємця Литвина В.І.

до товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-міст"

про стягнення 37 460,40грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Шкуліпа О.Л.(дов. від 23.11.12)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору на перевезення вантажів № 5401/0710 від 01.07.2010 у розмірі 37 460,40грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/16745-2012 та призначено до розгляду на 18.12.2012.

В судове засідання 18.12.2012 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, позов підтримав та просив його задовольнити

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2012 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується почтовою квитанцією про вручення №01030 2243017 7.

Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 між ФОП Литвином В.І. (надалі - виконавець, позивач) та ТОВ «БМК Планета-міст»в особі філії «БУ«Дніпро-міст»(надалі -замовник, відповідач) було укладено договір на перевезення вантажів № 5401/0710, відповідно до якого замовник доручив і надав для перевезення вантажі, а виконавець зобов'язався організувати їх перевезення автомобільним транспортом на території України.

Згідно з п.п. 1.2 та 1.3 договору сторони обумовили, що надання послуг відбувається автотранспортом позивача -Вольво Ф 12 (вантажний), а відповідач зобов»язується своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість наданих позивачем послуг по перевезенню вантажів.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору ціна договору складається з вартості усіх наданих за цим договором послуг,які належно оформлені Актами наданих послуг. Оплата за надані послуги по перевезенню вантажів здійснюється замовником (відповідачем) на підставі належно оформлених виконавцем (позивачем) актів наданих послуг протягом 5 банківських днів з дня підписання актів ( п. 2.3 договору).

З наданих позивачем матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов»язання і це підтверджено підписаними сторонами та скріпленими печатками суб»єктів господарювання актами здачі-приймання робіт(надання послуг) за номерами 1-3,5-8,12, 14-17, 19-25 .

Таким чином, позивачем в 2011 році було надано відповідачу послуг з організації перевезення вантажу на загальну суму 295 310,00грн.

Вказану заборгованість відповідач визнав та частково оплатив позивачу послуги на суму 257849,60 грн., що підтверджується наданими позивачем виписками банку ( в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1 Договору за невиконання своїх зобов'язань по цьому Договору винна сторона відшкодовує потерпілій стороні завдані збитки у повному обсязі згідно з чинним законодавством України

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги перед ФОП Литвином В.І. становить 37 460,40грн.

На адресу відповідача ФОП Литвин В.І. направив претензію про сплату заборгованості від 07.09.2012, якою позивач просив погасити заборгованість за надані послуги щодо перевезення вантажу.

Однак, відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення, а борг в порушення умов договору не сплатив.

Отже, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних робіт, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 37 460,40 грн.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 37 460,40грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи підприємця Литвина В.І. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-міст" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд.60, код ЄДРПОУ 32846139) на користь фізичної особи підприємця Литвина Віктора Івановича. (02068, м. Київ, проспект Григоренко, 26 -А, кв. 229,індивідуальний податковий номер 2067806891) основний борг в розмірі 37 460, (тридцять сім тисяч чотириста шістдесят) грн. 40 коп., судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 24.12.2012