Рішення № 28225839, 19.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/115/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.12 Справа № 5009/4221/12

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26)

до відповідача: Запорізького державного підприємства "Радіоприлад"(69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3)

про визнання договору прийнятим в редакції позивача

Суддя Боєва О.С.

За участю представників:

Від позивача: Наливайко С.П. (дов. № 328 від 30.12.11)

Від відповідача: Литвиненко Ж..М. (дов. № 36 від 24.01.11)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов в якому позивач просить вважати договір на встановлення локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 8/2012 від 18.10.2012р. прийнятим в редакції позивача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.11.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4221/12, судове засідання призначено на 04.12.2012р. У судовому засіданні 04.12.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 19.12.2012р.

19.12.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні викладені у позовній заяві зазначивши, зокрема, про наступне. 01.05.1998р. між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 99, пунктом 9.4 якого передбачено, що сторони які уклали даний договір мають право вносити доповнення (зміни) у встановленому законодавством порядку. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (далі НКРЕ) від 17.10.2005р. № 910 були внесені зміни до Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) шляхом викладення правил у новій редакції. Пунктом 3 зазначеної постанови встановлено, що суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія ПКЕЕ, зобов'язані привести комерційний облік на належних їм електроустановок у відповідність до вимог пункту 3.35. ПКЕЕ для: площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 550 кВт та більше протягом п'яти років від дати набрання чинності цією постановою; площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок від 150 кВт до 550 кВт протягом шести років від дати набрання чинності цією постановою. Оскільки відповідач за останніх 12 місяців має потужність електроустановок більше 150 кВт та обсяг споживання понад 50 тис. кВт. год., встановлення системи ЛУЗОД відповідно до ПКЕЕ для нього є обов'язковим. В свою чергу, на протязі тривалого часу відповідачем не здійснено жодних заходів, спрямованих на виконання вимог ПКЕЕ. З метою приведення взаємовідносин із споживачем у відповідності до вимог ПКЕЕ, ВАТ «Запоріжжяобленерго»листом № 020-26/7307 від 18.10.2012р. на адресу відповідача направлено два примірники проекту договору на встановлення локального устаткування збору та обробки даних, які отримані відповідачем 24.10.2012р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, відповідачем отриманий від позивача проект договору не підписано, протокол розбіжностей не складено та не надано будь-яких інших нормативно обґрунтованих заперечень. У зв'язку з чим, позивач вважає, що не направлення відповідачем своїх заперечень у вигляді протоку розбіжностей є прийняттям пропозицій щодо укладання договору на запропонованих умовах. На підставі ст. 181 ГК України, Правил користування електричною енергією, умовах договору про постачання електричної енергії № 99 від 01.05.1998р. просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив про наступне. Дійсно відповідачем було отримано 2 примірника проекту договору на встановлення локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 8/2012, які відповідач не підписав. Обґрунтовуючи причину відмови від підписання відповідач зазначив, що постанова НКРЕ № 910 від 17.10.2005р. та п. 3.35 ПКЕЕ не містять положень (прямої вказівки), які б зобов'язували споживача укласти договір для встановлення локального устаткування збору та обробки даних, автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії споживача, не визначають жодних умов такого договору, окрім умови щодо визначення періоду для встановлення локального устаткування збору та обробки даних, автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії споживача для організації обліку діючих електроустановок. Також позивач зазначив, що спірний договір не ґрунтується на державному замовлені і не є обов'язковим для відповідача через пряму вказівку. Умови ж договору зобов'язують його виконати роботи, пов'язані із розробкою технічного завдання і робочого проекту на встановлення (заміну) розрахункового обліку та/або ЛУЗОД, однак, відповідач не має права виконувати ці роботи у зв'язку з відсутністю у нього відповідної ліцензії. Крім того, 08.07.2009р. господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі № 26/48/09 про банкрутство ЗДП «Радіоприлад»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі суду. За даних обставин відповідач не має законних підстав на підписання спірного договору з терміном виконання у три місяці, як-то зазначено у договорі. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.1998р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (енергопостачальна організація, позивач у справі) та ЗДП "Радіоприлад" (споживач, відповідач у справі) укладений договір на користування електричною енергією № 99, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію по регульованим тарифам відповідно до умов договору, а відповідач - своєчасно здійснювати оплату спожитої електричної енергії та виконувати інші умови, визначені даним договором (розділ 1).

Згідно розділу 10 договору, останній укладено на строк до 31.12.1998р. та вступає в силу з моменту його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення цього строку не послідує заяви однієї із сторін про відмову від договору або про його перегляд.

22.10.2012р. позивачем направлено на адресу ЗДП «Радіоприлад»лист за вих. № 020-26/7307 від 18.10.2012р. щодо направлення підписаного з боку ВАТ «Запоріжжяобленерго»проекту договору на встановлення локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 8/2012 від 18.10.2012р. у двох примірниках. В листі позивач просить після підписання договору з боку відповідача надіслати один його примірник на адресу дирекції з енергозбуту ВАТ «Запоріжжяобленерго». До листа додано проект договору на встановлення ЛУЗОД № 8/2012 від 18.10.2012р. у двох примірниках.

Як зазначив позивач, підставою для направлення відповідачу проекту договору стала Постанова НКРЕ «Про внесення змін до Правил користування електричною енергією»від 17.10.2005р. № 910, якою були внесені зміни до ПКЕЕ шляхом викладення Правил у новій редакції. Так, згідно з п. 3 даної Постанови встановлено, що суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил, зобов'язані привести комерційний облік на належних їм електроустановках у відповідність до вимог пункту 3.35 Правил для: площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 550 кВт та більше протягом п'яти років від дати набрання чинності цією постановою; площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок від 150 кВт до 550 кВт протягом шести років від дати набрання чинності цією постановою.

24.10.2012р. вказаний вище лист отримано ЗДП «Радіоприлад», що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення № 6960000817940 та не заперечується представником відповідача.

Однак, відповідач запропонований позивачем договір на встановлення локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 8/2012 від 18.10.2012р. не підписав, протокол розбіжностей до договору не склав, будь-яких інших заперечень не надав.

У зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом до суду з вимогою вважати договір на встановлення локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 8/2012 від 18.10.2012р. прийнятим в редакції позивача.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Із аналізу наведеного вище законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право підприємств та організацій звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Із змісту ст.12 ГПК України слідує, що господарський суд розглядає спори.

Заявлена позивачем вимога, а саме: вважати договір на встановлення локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 8/2012 від 18.10.2012р. прийнятим в редакції позивача, за своєю правовою природою та суттю є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог у разі виникнення спору між сторонами і не може самостійно розглядатися в окремій справі.

Вимога про визнання факту, як спосіб захисту права, чинним законодавством не передбачена. Таким чином, обраний позивачем предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, звертаючись з позовом до суду, позивач посилається на те, що пунктом 3 Постанови НКРЕ «Про внесення змін до Правил користування електричною енергією»від 17.10.2005р. № 910, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.11.2005р. за № 1399/11679, встановлено, що суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил, зобов'язані привести комерційний облік на належних їм електроустановках у відповідність до вимог пункту 3.35 Правил для: площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 550 кВт та більше протягом п'яти років від дати набрання чинності цією постановою; площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок від 150 кВт до 550 кВт протягом шести років від дати набрання чинності цією постановою.

Згідно ж з пунктом 3.35 ПКЕЕ, об'єкт (багатоквартирних житлових будинків та населених пунктів) з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис. кВт/год. і більше має бути забезпечений локальним устаткуванням збору та обробки даних у межах періоду, визначеного для встановлення зазначених засобів обліку відповідно до договору.

Відповідно до предмета направленого відповідачу проекту договору на встановлення локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 8/2012 від 18.10.2012р., відповідач згідно з умовами цього договору на об'єкті з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів 50 тис. кВт/год. і більше має здійснити за власний рахунок в точках обліку, зазначених у пункті 3.1. цього договору, встановлення локального устаткування збору і обробки даних (ЛУЗОД).

У відповідності до ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порядок укладення договору визначено ст.ст. 638 -650 ЦК України та ст.ст. 179-187 ГК України.

Згідно ж з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Приписами ст.187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Тобто, спонукання до укладання договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку, на підставі державного замовлення. У тому випадку, коли договір, що укладається, не ґрунтується на обов'язковому для суб'єктів господарювання державному замовленні або не є обов'язковим для укладення через пряму вказівку закону, спір про спонукання до укладення договору може бути предметом розгляду у суді у разі взаємної згоди сторін, або якщо сторони зобов'язались укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Однак, судом встановлено, що договір на встановлення локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) № 8/2012 від 18.10.2012р. не ґрунтується на державному замовленні і не є обов'язковим для відповідача через пряму вказівку закону. Крім того, Постанова НКРЕ «Про внесення змін до Правил користування електричною енергією»від 17.10.2005р. № 910, а також пункт 3.35 Правил користування електричною енергією не містять положень (прямої вказівки), які б зобов'язували споживача укласти договір для встановлення локального устаткування збору та обробки даних. Разом з цим, як свідчать матеріали справи, відсутній між сторонами і попередній договір, який би зобов'язував сторони укласти договір на встановлення локального устаткування збору та обробки даних.

У задоволенні позову відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 24.12.2012р.