Рішення № 28224622, 26.12.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 812/4091/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Піх Ю.Р.,

при секретарі: Бабенко Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Комунарського району до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення,централізованого постачання гарячої води,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами. В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що концерн «МТМ»звертався до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води. Суддя Стоматов Е.Г. ухвалою №2-с-377/2011 від 03.01.2012 року відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині відкриття наказного провадження. Згідно до ч.2 ст.101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Згідно Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради №25 від 29.01.2009 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг»у м.Запоріжжя, почи- наючи з 01.01.2009 виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ». За період часу з січня 2009 року по березень 2012 року включно позивачем на адресу відповідачів було поставлено теплової енергії на загальну суму 6499,41 грн. Станом на 23.04.2012 р. відповідачі частково здійснювали оплату за надані послуги, тому загальна сума заборгованості складає 5849,41 грн. За вказаний період заперечень з боку відповідача на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води на адресу Концерну «МТМ»не надходило.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, позовні вимоги уточнив, пояснивши суду, що згідно п.9 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України № 995 від 10.07.2006 року (який діяв в спірному періоді) підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку. У відповідності до ст.13 Закону України «Про теплопостачання»№ 2633-І від 02.06.2005 року серед основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання є встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності. 28.07.2008 року виконавчий комітет Запорізької міської ради рішенням №327 встановив з 01.08.2008 року двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення. Зазначеним рішенням було встановлено базовий тариф на теплову енергію та передбачена можливість його корегування. В спірному періоді з січня 2009 року по листопад 2012 р. діяв саме двоставковий тариф. Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками. Перша ставка -плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише палива, електроенергії та покупної теплової енергії. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплову енергії.

Друга ставка -плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробленням, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговування обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуги з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і якості обладнання, що виробляє та транспортує теплове енергію споживачам, яке в свою чергу визначається виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою в незалежності від кількості спожитої теплової енергії, оскільки ця ставка компенсує підприємству ті витрати, які не пов'язані з обсягом виробленої теплової енергії.

Це також відображено в рішення № 535 від 28.11.2008 року «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення», в рішенні №34 від 26.02.2009 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.11.2008 року № 535 «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і підігріву води для населення», в рішенні 3 192 від 28.04.2010 року «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і підігріву води для населення», в рішенні № 658 від 27.12.2010 року «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для визначення кола осіб», в рішенні № 1 від 05.01.211 року «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення», в рішенні № 39 від 31.01.2011 року «Про встановлення базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення, затвердження загальних вказівок до базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення. Більш того, заперечення відповідачів проти двоставкового тарифу є безпідставними, в зв'язку з тим, що вони своїми діями визнали вказаний тариф, а саме у червні 2010 року відповідачі здійснили часткову оплату в сумі 400 грн. у липні 2010 року -200 грн., у листопаді 2011 року-50 грн. та у липні 2012 року-50 грн. Також застосування двоставкового тарифу не є введенням додаткової плати за теплову енергію, а є лише зміною формату тарифу. Враховуючи, що відповідачі безпідставно спожили теплову енергію, абонплата є невід'ємною складовою тарифу, останні зобов'язані сплатити позивачу вартість теплової енергії в повному обсязі. У зв''язку з вищевикладеним представник позивача просив суд стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 6 539 грн. 35 копійок за послуги з централізованого опалення, та судовий збір у сумі 214 грн. 60 копійок.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі, пояснивши суду, що вони не укладали договору з теплопостачання з позивачем. Вони неодноразово зверталися з проханням зменшити подачу тепла, або зовсім відключити подачу тепла до квартири. Доказів того, що до їх квартири надано послуги з теплопостачання в судовому засіданні надано не було. Відповідачі неодноразово зверталися з проханням до позивача укласти письмовий договір, але їм було відмовлено.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, тому суд вирішив можливим розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, та дослідивши докази, що є у матеріалах справі, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовґязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що згідно Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 р. «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг»у м.Запоріжжі, починаючи з 01.01.2009 р. виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ»(п. 1.3. Рішення).

Суд встановив, що між позивачем та відповідачами не укладався договір про надання послуг з теплопостачання. Незважаючи на те, що договір не було укладено, відповідачі фактично отримували теплову енергію від позивача, а також в передбаченому законом порядку не оспорювали тарифи та нарахування оплати за надані послуги. Відсутність укладеного між споживачам та теплопостачальною організацією договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води не позбавляє споживачів відповідальності та обов'язку зі сплати спожитої теплової енергії. Підставами виникнення зобов'язань є юридичні факти, зобов'язання можуть виникати на підставі одного юридичного факту чи декількох.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього Кодексу. Тому, виходячи з норм чинного законодавства та сучасної практики можна визначити перелік обставин, за яких виникають зобов'язання, зокрема, внаслідок інших дій громадян та організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за № 630, централізоване постачання гарячої води -це послуги, спрямована на задоволення вимог споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, централізоване опалення -послуга спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Система водо- та теплопостачання квартири відповідачів є загальною будинковою, тому постачання теплової енергії відповідачу відбувалось одночасно з постачанням теплової енергії всьому будинку.

За період часу з січня 2009 року по листопад 2012 року включно позивачем на адресу відповідача було поставлено теплової енергії на загальну суму 6 539,35 грн., згідно довідки, яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 68 ЖК УРСР, п.3 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію у строки встановлені договором або законом. Крім того, ст. 67 ЖК УРСР передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п.п.7 і 10 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 (в редакції від 25.01.2006 року), встановлено обов'язок своєчасно вносити оплату за комунальні та інші послуги.

Згідно з п.10.1.2 «Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України», затверджених наказом Держжитлокомунгосп України 29.12.2004 року № 234, зазначено, що для обліку відпускання і використання теплової енергії повинні застосовуватися засоби вимірювальної техніки, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію.

Згідно з п.7.2.43 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 р., №71, облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розділу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Щодо вимоги відповідачів про застосування строків позовної давності, суд вважає їх безпідставними, так як згідно до ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду 07.07.2011 року було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_4 за послуги з централізованого опалення. 26.09.2011 року судом було винесено судовий наказ, а ухвалою суду від 03.01.2012 року судовий наказ було скасовано.

Таким чином, позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі»повністю знайшли своє обґрунтування у судовому засіданні і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати, зокрема, витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.509, 611, 625 ЦК України, ст.ст.67, 68 ЖК України, п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630, ст.ст.130, 169, 174, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 6539 гривень 39 копійок на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Комунарського району м.Запоріжжя (р/р№ 26030301001951 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, ІПН 321214508249).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 214 гривень 60 копійок на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Комунарського району м.Запоріжжя (р/р№ 26030301001951 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, ІПН 321214508249).

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Комунарського районного суду

міста Запоріжжя: Ю.Р.Піх