Рішення № 28223201, 23.07.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/754/12

(2/401/2181/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23.07.2012 рокуАмур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Щербина-Почтовик І.В.,

при секретарі Штонді О.О.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення, зазначивши, що між сторонами 26 травня 2006 року було укладено кредитний договір № DNС0GK00000023, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 800,00 доларів США зі платою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 26 травня 2021 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «КБ»Приватбанк»і відповідач 26 травня 2006 року уклали договір іпотеки № DNC0GK00000023, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно: а саме будинок загальною площею 53,3 кв.м., житловою площею 25,9 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

В порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує і станом на 10.10.2011 року має заборгованість в сумі 11361,32 доларів США, що за курсом 8,01 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/398 від 17.10.2011 року складає 91 029,17 гривень, яка складається заборгованість за кредитом - 9698,81 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом -1431,49 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом -138,60 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 92,42 доларів США, тому позивач звернувся до суду і просить звернути стягнення на предмет застави, а саме будинок загальною площею 53,3 кв.м., житловою площею 25,9 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу шляхом продажу предмету іпотеки з правом укладення від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом іншою особою-покупцем, висилити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

До суду представник позивача надав заяву щодо розгляду справи за його відсутності, підтримавши позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, проти заочного вирішення справи, у випадку повторної неявки відповідача, не заперечував.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З урахуванням зазначених положень закону та думки представника позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача у заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 травня 2006 року сторони уклали кредитний договір № DNС0GK00000023, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 800,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 26 травня 2021 року (а.с.13-16).

Відповідно до кредитного договору від 26 травня 2006 року відповідач зобов'язаний сплачувати відсотки за користування кредитом в відповідності з умовами договору та Графіку погашення кредиту, відсотків та винагороди, що зазначені в Додатку №1 до договору.Згідно п.4.2 до кредитного договору за порушення будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, а також термінів повернення кредиту та винагороди відповідач зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит на суму 11 361,32 доларів США.

В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 11 361,32 доларів США.

Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

В порядку ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Як встановлено судом, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони 26 травня 2006 року уклали договір іпотеки № DNC0GK00000023 (а.с.17-20), згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно: а саме будинок загальною площею 53,3 кв.м., житловою площею 25,9 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві власності, сторони за договором застави рухомого майна погодили, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

За ст. 1 Закону України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Разом з тим, частково задовольняючи позов, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні вимоги щодо надання позивачеві права на укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, виселення та зняття з реєстрації, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

З огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу»реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу»).

Разом з тим, частково задовольняючи позов, суд також не вбачає підстав для ухвалення рішення щодо виселення відповідача та інших осіб та зняття з реєстрації ОСОБА_1, оскільки дана вимога не є такою, що підлягає розгляду та вирішенню при розгляді справи у порядку цивільного судочинства, та окрім того на виконання ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у тому числі, остаточне рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою) є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання та задля запобігання продовження порушення прав позивача, на переконання суду, є правомірним застосування судом такого засобу захисту порушеного права, як визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Крім того, беручи до уваги вимоги закону щодо представництва інтересів у правовідношеннях, навіть не зважаючи на не оспорювання відповідачем правочину у цій частині, судом не може бути захищено право позивача у спосіб, який суперечить закону (право укладати заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця), через що, враховуючи також те, що відповідач не оспорював розмір заборгованості за кредитним договором, що розцінюється судом як визнання даної обставиною, яка є підставою для звільнення від доказування (ст. 61 ЦПК України), порушені права позивача підлягають поновленню в межах заявлених вимог (ст. 11 ЦПК України) та в обраний судом спосіб.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів. 15.02.2012 року відповідачу була направлена письмова вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, але відповідач зобов'язання не виконав.

Відповідно до ст. 589, ч.2 ст. 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та п.18.8.1 іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином судом було встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті за кредитним договором від 12.09.2007 року в сумі 11 361,32 доларів США, ( в межах позовних вимог з врахуванням Офіційного курсу гривні до іноземної валюти станом на 17.10.2011 - 100 дол.США становить 8,01 гривень) що дорівнює 91 029,17 гривні, яка складається:

- заборгованість за кредитом -9698,81 доларів США, що становить 77 687,46 гривень;

- заборгованість по процентам за користування кредитом -1431,49 доларів США, що становить -11491,25 гривень;

- заборгованість по комісії за користуванням кредитом -138,60 доларів США, що становить 1110,18 гривень;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -92,42 доларів США, що становить 740,28 гривень - які підлягають стягненню шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Вирішуючи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 910,29 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 169, 88, 209, 212-215, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення -задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNС0GK00000023 від 26 травня 2006 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк»та ОСОБА_1 у сумі 91 029,17 гривні, яка складається:

- заборгованість за кредитом -9698,81 доларів США, що становить 77 687,46 гривень;

- заборгованість по процентам за користування кредитом -1431,49 доларів США, що становить -11491,25 гривень;

- заборгованість по комісії за користуванням кредитом -138,60 доларів США, що становить 1110,18 гривень;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -92,42 доларів США, що

становить 740,28 гривень

- звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок загальною площею 53,3 кв.м., житловою площею 25,9 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, який належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»витрати по сплаті судового збору в сумі 910,29 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя