Рішення № 28221603, 26.12.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-3619/12р.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2012 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді: Кравченко Н.О.,

при секретарі: Савченко Є.О.,

справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшахтопроходка"про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська із позовом до ТОВ "Спецшахтопроходка"про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

В обґрунтування позову посилався на те, що згідно наказу № 478-к від 01.10.2012 року він був звільнений з посади прохідника ТОВ "Спецшахтопроходка"на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. У порушення його прав, передбачених ст. 116 КЗпП України, не була здійснена виплата суми заробітної плати, що належало йому отримати в день звільнення. Згідно до довідки № 554 від 19.10.2012 року, наданої йому ТОВ «Спецшахтопроходка», сума заборгованості із заробітної плати складає 13149,05 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ТОВ "Спецшахтопроходка"на його користь суму заборгованості із заробітної плати в сумі 13 149,05 грн., відповідно до ст. 117 КЗпП України стягнути з ТОВ "Спецшахтопроходка"на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати заборгованості із заробітної плати по день фактичного розрахунку.

В судове засідання позивач не з'явився, звертаючись до суду із позовом, просив розглянути справу у його відсутність не заперечував проти винесення рішення при заочному розгляді.

Представник відповідача до суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечень не надав, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Оскільки у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши позовні вимоги та матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до наказу наказу № 478-к від 01 жовтня 2012 року позивач був звільнений з посади прохідника ТОВ "Спецшахтопроходка"на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.7).

У порушення прав, передбачених ст. 116 КЗпП України, про нараховану суму заробітної плати, що належало позивачу отримати при звільненні, не була здійснена виплата суми заробітної плати, що належало йому отримати в день звільнення.

Згідно до довідки № 554 від 19.10.2012 року, наданої ТОВ «Спецшахтопроходка», сума заборгованості із заробітної плати складає 13149,05 грн (а.с.8).

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 13 149, 05 грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

За статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Отже судом встановлено, що при звільненні відповідач не у повному обсязі розрахувався із позивачем.

При таких обставинах, суд вважає доводи позивача в частині необхідності стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за час затримки з жовтня 2012 року по день фактичного розрахунку обґрунтованими, а саме по день винесення рішення, оскільки на день винесення рішення заборгованість по заробітній платі існує та не погашена.

Згідно Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Таким чином середньоденна заробітна плата складає: (серпень + вересень 1857,00 + 4326,00 та поділити на кількість робочих днів 42= 6183,00 : 42 = 147 грн. 21 коп.)

Кількість робочих днів у період затримки виплати заробітної плати складає 60 днів, середньоденний заробіток позивача складав 147,21 грн. , таким чином, стягненню з відповідача підлягає 147,21 х 60 = 8832 гривень 60 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

При зверненні до суду із позовом позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 219,81 грн.

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 174, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшахтопроходка"про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшахтопроходка"(р/р 26003024115980 в ЛФ АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 304717, ЄДРПОУ 32648933) на користь ОСОБА_1 (ік НОМЕР_1) заборгованість із заробітної плати в сумі 13 149 (тринадцять тисяч сто сорок дев'ять) гривень 05 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшахтопроходка"(р/р 26003024115980 в ЛФ АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 304717, ЄДРПОУ 32648933) на користь ОСОБА_1 (ік НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01 жовтня 2012 року по 21 грудня 2012 року 8832 (вісім тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 60 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшахтопроходка"(р/р 26003024115980 в ЛФ АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 304717, ЄДРПОУ 32648933) на користь держави судовий збір у розмірі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 81 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.О. Кравченко