Ухвала суду № 28219200, 22.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-344/12/0170/13

22.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Єланської О.Е. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 15.02.12 по справі № 2а-344/12/0170/13

за позовом Приватного підприємства "ЮМОМ" (мкрн. 60 р. СРСР, б. 10, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98517)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби в АР Крим (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-344/12/0170 (суддя Ольшанська Т.С.) позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 31.10.2011 №0002181501 та №0002171501.

Скасовано вимогу Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від19.12.2011 №491.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "ЮМОМ" судовий збір у розмірі 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Алушті АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-344/12/0170 та прийняти нову постанову суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 22.05.2012року представники сторін не з'явилися, про місце, день та час його проведення повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "ЮМОМ" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим від 31.10.2011 №0002171501 та №0002181501, а також вимогу №491 від 19.12.2011.

З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2011 Державною податковою інспекцією в м.Алушті АР Крим здійснена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт №1071/1501/33520515.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Алушта винесені податкове повідомлення-рішення:

-від 31.10.2011 № 0002181501, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 32525,00 грн.;

-від 31.10.2011 № 0002171501 відповідно для нарахування податку на прибуток у розмірі 7480,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3, 58.1. ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

У даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу ІІІ ПКУ 01.04.2011 та відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається від'ємне значення 2010 року.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

27.04.2011 позивачем була сформована декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року, де у рядку 08 податкової декларації позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі та у рядку 04.9. зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 32 525,00 грн.

16.05.2011 позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2011 року де у рядку 2 виправляє показники витрат не врахованих в обчислені валових витрат попереднього звітного періоду, у тому числі за кодами рядків декларації, у якій було допущено помилки 04.1 фактично відтворюючи показники первинної податкової декларації за 1 квартал 2011 року від 27.04.2011, та відображаючи загальну суму 34 196,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 32 525,00 грн.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 05.08.2011 позивачем зазначена сума витрат, що враховується при визначення об'єкта оподаткування у рядку 04 307 353,00 грн. зазначений показник розкривається у показниках рядків 05 та 06. Зокрема, у рядку 06.6. зазначено, що до складу показника рядка 04 надійшло від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) 34 196,00 грн.

Судова колегія також не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 з 2010.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р."

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 34 196,00 грн.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р."

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні порушення в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 34196,00 грн.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0002181501 та №0002171501 є протиправними, а позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.

З урахуванням скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2011 №0002181501 та №0002171501 скасовується також податкова вимога від 19.12.2011 №491.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-344/12/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-344/12/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-344/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова