Ухвала суду № 28218969, 24.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15553/11/21/0170

24.04.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кучерука О.В. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 15.02.12 по справі № 2а-15553/11/21/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" (вул. Севастопольська, 45, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-15553/11/21/0170 (суддя Євдокімова О.О.) адміністративний позов задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0001212300 від 25.11.2011р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «Шельф» 30,12 грн. витрат зі сплаті судового збору.

Не погодившись з постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-15553/11/21/0170 та прийняти нову постанову суду, якою в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 24.04.2012року представники сторін не з'явилися, про місце, день та час його проведення повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут «Шельф» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001212300 від 25.11.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що послуги отримані від контрагентів на підставі укладених договорів. Податковий кредит сформований у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, у зв'язку з чим, висновки відповідача, що викладені в Акті перевірки від 21.11.2011р. щодо заниження податку на додану вартість в розмірі 189 153,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими, та відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що з 18.10.2011р. по 31.10.2011р. відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.01.2009р. по 30.06.2011р.

За результатами проведення вказаної перевірки 21.11.2011р. складений Акт № 440/23-0/04825950 (а.с.114-200), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість на суму 189 153,00 грн. (у т.ч. січень 2009р. 2 270,00 грн., лютий 2009р. 2 270,00 грн., березень 2009р. 2 270,00 грн., квітень 2009р. 2 270,00 грн., травень 2009р. 2 270,00 грн., червень 2009р. 2 270,00 грн., липень 2009р. 2 270,00 грн., серпень 2009р. 2 270,00 грн., вересень 2009р. 2 270,00 грн., жовтень 2009р. 2 270,00 грн., листопад 2009р. 2 270,00 грн., грудень 2009р. 2 270,00 грн., січень 2010р. 2 270,00 грн., лютий 2010р. 2 270,00 грн., квітень 2010р. 4 540,00 грн., серпень 2010р. 33 333,33 грн., вересень 2010р. 100 000,00 грн., жовтень 2010р. 19 500,00 грн.), який покладений у підставу прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0001212300 від 25.11.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 236 441,25 грн., у т.ч. 189 153,00 грн. за основним платежем та 47 288,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.13).

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03.04.1997, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов'язання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, уразі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та контрагентами ТОВ «Капітал Сервіс Плюс», ТОВ «Чорноморнадросервіс», ПП «Транс Строй»укладено низку договорів.

Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Керуючись положеннями п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 позивач мав правові підстави віднести до складу податкового кредиту у періоді, що був охоплений перевіркою суми ПДВ, сплачені зазначеним контрагентам в ціні послуг згідно зазначених податкових накладних.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 189 153,00 грн.

У зв'язку з відсутністю підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 189 153,00 грн., відповідно відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47 288,25 грн., які застосовані відповідачем на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001212300 від 25.11.2011р.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-15553/11/21/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-15553/11/21/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2012 у справі № 2а-15553/11/21/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова