Постанова № 28217096, 13.08.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2012 року Справа № 5021/690/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Білецька А.М., Гончар Т.В.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -Тищенко А.В. дов. № 18-49/680 від 11.05.2011 року

відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача -Приватного підприємства «Номінал-Агро», м. Суми (вх. № 2326 С/3-10) на рішення господарського суду Сумської області від «26»червня 2012 року по справі № 5021/690/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання імені М.В. Фрунзе», м. Суми

до Приватного підприємства «Номінал-Агро», м. Суми

про стягнення 12174,30 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 12174,30 грн. заборгованості за договором № ПР174-6/315 від 01.11.2006 року про надання послуг з централізованого опалення, у том числі: 9245,66 грн. основного боргу, 2881,28 грн. пені, 47,36 грн. три відсотки річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26 червня 2012 року (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «Номінал-Агро»на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання імені М.В. Фрунзе»9245,66 грн. основного боргу, 2881,28 грн. пені, 47,36 грн. три відсотки річних та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приватне підприємство «Номінал -Агро»з рішенням господарського суду не погодилось, надіслало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 26 червня 2012 року по справі № 5021/690/12 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач в судове засідання 09 серпня 2012 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, але відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 09.08.2012 року за відсутності представника відповідача та наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 09.08.2012 року за відсутності представника відповідача.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин та докази по справі на підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, колегія судів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржене рішення, господарський суду Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи, за якими встановив, що 01.11.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання імені М.В. Фрунзе» та Приватним підприємством «Номінал-Агро»було укладено договір № ПР174-6/315 про надання послуг з централізованого опалення (аркуші справи 17-22).

Відповідно умов договору виконавець (позивач у справі) зобов'язується надавати споживачеві (відповідач у справі) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (пункт 1 договору).

Діючим Цивільним кодексом України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ці умови знайшли відображення у статті 901 цього кодексу.

Сторони дійшли згоди, що відповідно до пункту 8 договору розрахунки за послуги проводяться у грошовій формі на умовах передплати відповідно до встановлених тарифів. Зміна форми розрахунків допускається за згодою сторін. У випадку зміни тарифів на послуги виконавець здійснює перерахунки із врахуваннями пункту 5 договору. Розрахунковим періодом є розрахунковий місяць (пункт 9 договору).

Споживач до 10-го числа розрахункового місяця сплачує виконавцю вартість послуг, визначену відповідно до додатку № 1 до договору (аркуші справи 23-24) за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (пункт 10 договору).

Пунктом 11 договору передбачено, що рахунки на авансові платежі за надані виконавцем споживачу у розрахунковому місяці послуги споживач отримує від виконавця після складення сторонами з 4 по 6 число місяця наступного за розрахунковим, акту прийому-передачі теплової енергії.

Споживач зобов'язаний оплачувати та приймати послуги у встановленому договором порядку та строки (пункт 18.1 договору).

За висновком суду першої інстанції позивач за вказаним договором свої зобов'язання виконав належним чином, а саме, в період з січня 2012 року по квітень 2012 року відповідачу були надані послуги з централізованого опалення на загальну суму 13348,95 грн., про що були складені акти приймання -передачі теплової енергії від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року, від 31.03.2012 року, від 30.04.2012 року (аркуші справи 37-38).

З наявних у матеріалах справи документів, зазначені акти прийому -передачі теплової енергії відповідач відмовився підписати та надати письмове обґрунтування відмови від підпису, про що складені акти про відмову від підпису зазначених актів від 07.02.2012 року, від 07.03.2012 року, від 09.04.2012 року, від 07.05.2012 року (аркуші справи 39-40).

Як вказано у пункті 8 додатку № 2 до договору (аркуші справи 25-26) для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно з 4 по 6 число місяця, наступного за розрахунковим, сторони складають та підписують визначений пункті 11 договору акт прийому -передачі послуг. Споживач на протязі 2-х днів з дня отримання від виконавця акту прийому -передачі послуг, зобов'язаний направити виконавцю підписаний зі свого боку Акт або вмотивовану відповідь від його підписання.

Відповідно до пункту 9 додатку № 2, якщо споживач на протязі строку, вказаного в пункті 8 даного договору не підпише зі свого боку вказаний акт та не надасть вмотивовану відповідь щодо причин його підписання, вважається, що акт прийому -передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в повному обсязі, вказаному в акті.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач в свою чергу оплату за надані позивачем послуги розрахувався частково, а саме в сумі 4103,29 грн.

Отже, як встановлено господарським судом першої інстанції, сума невиконаних зобов'язань відповідача за вищевказаним договором складає 9245,66 грн.

Діюче законодавство в статті 525 Цивільного кодексу України чітко визначило, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені в сукупності вищевказані обставини дають підстави колегії суддів погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі - 9245,66 грн. обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи докази, не спростовані відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання з боку відповідача зобов'язань за вказаним договором є порушенням норм пункту 1 статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якого зобов'язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таки умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 2881,28 грн. пені та 47,36 грн. три відсотки річних.

Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вказано у пункті 15 договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В процесі розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд з урахування всіх обставин справи правомірно задовольнив вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 2881,28 грн. пені та 47,36 грн. три відсотки річних.

Оцінюючи обґрунтованість апеляційної скарги Приватного підприємства «Номінал-Агро»колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В апеляційній скарзі відповідач, як на підтвердження розірвання спірного договору та припинення зобов'язання за ним, посилається на лист № 18 від 31.10.2011 року, з яким він звернувся до позивача з проханням вирішити питання про перегляд тарифів або припинення договору поставки тепла.

З цього питання колегія суддів зазначає, що сторонами у пункті 33 договору погоджено, що договір укладається на один рік і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однієї із сторін не буде письмово заявлено іншій стороні про розірвання або необхідність перегляду договору.

Отже, відповідач направив позивачу зазначений лист не за місяць до закінчення строку дії договору, а тоді, коли договір було продовжено на 1 рік.

Викладені заявником апеляційної скарги обставини не впливають на прийняття господарським судом правильного рішення по суті спору.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, діючи в межах повноважень, наданих суду апеляційної інстанції у відповідності з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що господарський суд Сумської області відповідно до наданих йому сторонами у справі документально оформлених доказів, забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, а позивач згідно з чинним цивільним та господарським законодавством документально обґрунтував правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Проте, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності своїх заперечень.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Номінал-Агро» позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, а рішення господарського суду Сумської області від 26 червня 2012 року по справі № 5021/690/12 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Номінал-Агро», м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 26 червня 2012 року по справі № 5021/690/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 13 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Білецька А.М.

суддя Гончар Т.В.