Рішення № 28216055, 08.08.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.12 Справа № 5021/436/12.

Господарський суд Сумської області, у складі колегії суддів: головуючий суддя Зайцева І.В., судді Левченко П.І., Котельницька В.Л., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 5021/436/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «УК АЗ-Дружба»,

м. Суми,

до відповідача: Угроїдської селищної ради, смт. Угроїди Краснопільського району,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Відділ Держкомзему в Краснопільському районі, м. Краснопілля

2) Сумська міжрайонна державна податкова інспекція, м. Суми

про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки

представники сторін:

від позивача: Кулішенко І.П.;

від відповідача: Будко О.І.;

від третіх осіб: 1.Явтушенко О.І.

2. Сіренко І.С.;

У судовому засіданні від 30.05.2012р. судом було оголошено перерву до 27.06.2012р., 11 год. 00 хв.

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсними з моменту укладення договір оренди земельної ділянки № 20 від 23.12.2010р., зареєстрований в Угроїдській селищній раді 24.12.2010р. за № 39 та договір оренди земельної ділянки № 22 від 25.05.2011р., зареєстрований в Угроїдській селищній раді 18.07.2011р. за № 53, які укладені між сторонами даного спору.

Відповідач проти позовних вимог заперечує.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, подали письмові пояснення, позовні вимоги вони вважають незаконними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив.

23.12.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ук.Аз.-Дружба» та Угроїдською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки №20 загальною площею 27,30 га для промислового використання (для виробничої діяльності цукрозаводу), яка знаходиться в межах населеного пункту смт. Угроїди Угроїдської селищної ради Краснопільського району Сумської області. Договір зареєстрований в Угроїдській селищній раді 24 грудня 2010 року №39. Строк дії зазначеного договору до 31 травня 2011 року.

Після закінчення строку дії договору №20 від 23 грудня 2010 року було укладено новий договір оренди землі № 22 від 25.05.2011 року та зареєстрований в Угроїдській селищній раді за № 53 від 18.07.2011 року.

Договір № 20 від 23.12.2010р. та договір №22 від 25.05.2011р. пов'язані між собою, оскільки стосуються однієї земельної ділянки розміром 27,30 га, наданої для промислового використання (для виробничої діяльності цукрозаводу), яка знаходиться в межах населеного пункту смт. Угроїди Угроїдської селищної ради Краснопільського району Сумської області.

Позивач вважає, що договори укладені з порушенням діючого законодавства. Так ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

У пункті 1 Указу Президента України "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" № 134/203 від 17.02.2003р. із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 1039/203 від 15.03.2003р., зазначено про необхідність покладення на Державний комітет України по земельних ресурсах функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру. Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" передбачений порядок укладання договору оренди землі. Згідно ст. 20 Закону України "Про землеустрій", постанови Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2003р., якою передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок у оренду повинна розроблятись землевпорядна документація. Після виготовлення технічна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади до повноважень якого належить надання у користування земельної ділянки. За наслідками розгляду землевпорядної документації орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про оренду землі", передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, тобто на державну реєстрацію передаються вже укладені (підписані сторонами і належним чином оформлені) договори оренди.

Зазначені ж договори не пройшли державної реєстрації в установленому законом порядку.

Крім того, позивач зазначив і про те, що ці договори в порушення ст. 124 Земельного кодексу України укладені без відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Однак цей факт спростовано поданим відповідачем рішеннями та протоколами пленарних засідань селищної ради.

Що ж стосується відсутності державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, як підстави визнання договорів недійсними, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Зазначеними ж нормами встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладений з моменту такої реєстрації, здійсненої відповідно до вимог чинного законодавства.

Вище згадані договори оренди землі № 20 від 23.12.2010р. та № 22 від 25.05.2011р. зареєстровані в Угроїдській селищній раді, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. № 43, договори оренди земельних ділянок підлягають обов'язковій державній реєстрації у структурному підрозділі державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Таким чином, дійсно, вимоги закону щодо державної реєстрації не дотримані.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсними є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Згідно п. 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою.

У даному ж випадку підприємство використовувало земельну ділянку у своїй господарській діяльності, подавало до Краснопільського відділення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції податкові розрахунки та декларації.

Таким чином, з огляду на ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними, але оскільки правовідносини з землекористування між сторонами тривали, вони можуть бути припинені лише на майбутнє.

З огляду на зазначене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У позов - відмовити.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА

СУДДІ П.І. ЛЕВЧЕНКО

В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 13.08.2012 р.