Рішення № 28215674, 18.12.2012, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 2114/9555/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого -судді Ігнатенко О.Й.

при секретарі -Поскрьобишевій А.О.,

за участю представника позивачки -ОСОБА_1,,

представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до «Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Про»про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь невиплачену заробітну плату у сумі 4 255 грн. 65 коп., кошти за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 14.06.2012 року до дня фактичного розрахунку в розмірі 108 грн. 74 коп. щоденного заробітку з урахуванням виплат до відповідних фондів, моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивачка посилається на те, що невиплатою в повному обсязі заробітної плати впродовж всього терміну трудових відносин, нерозрахуванням по заробітній платі на момент звільнення відповідач поставив її у скрутне матеріальне становище. Це призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, оскільки вона була вимушена вдатися до позичання грошей у знайомих і родичів для того, щоб задовольнити мінімальні життєві потреби своєї сім'ї, розрахуватися за житлово-комунальні послуги, сплачувати кошти за навчання дітей, внаслідок чого має борги. Крім цього, вказує, що на теперішній час проживає за межами м.Херсона, мусить витрачати кошти на вирішення питань щодо розрахунку з «Українсько-німецьким ТОВ «Авіа-Про»в телефонному режимі, витрачати кошти та сили на поїздки до м.Херсона, що також завдає додаткових моральних страждань.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена в порядку ст. ст. 74, 76 ЦПК України, подала на адресу суду заяву про те, що довіряє представляти її інтереси в суді своєму представнику.

Її представник в судовому засіданні просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивачки невиплачену заробітну плату у сумі 4 255 грн. 65 коп., кошти за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 14.06.2012 року по 18.12.2012 року в сумі 14 410 грн. 44 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково. Заперечував проти задоволення позову в частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на відсутність відповідних доказів та покладався на розсуд суду при визначенні розміру середнього заробітку позивачки.

Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню, оскільки, відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно запису у трудовій книжці, наказу №792 від 26.06.2008 року ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з відповідачем до 14.06.2012 року.

Відповідно обов'язкових для всіх судів України правових позицій Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у інформаційних листах №282/0/4-12 від 02.03.2012 року, №10-1389/0/4-12 від 27.09.2012 року статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 дано офіційне тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 2371 цього Кодексу.

Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось того, що «Українсько-німецьке ТОВ «Авіа-Про»після звільнення ОСОБА_3 14.06.2012 року з нею до теперішнього часу фактично не розрахувалося.

Як вбачається з наданих суду розрахункових листів за квітень, травень та червень 2012 року, довідки про середню заробітну плату (доходів) вих. №249 від 14.06.2012 року, табелів обліку робочого часу за квітень-травень 2012 року борг за підприємством перед ОСОБА_3 на момент звільнення становить 4 255 грн. 65 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Крім цього, згідно вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Сума заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні «Українсько-німецького ТОВ «Авіа-Про»перед ОСОБА_3 розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», а саме: (2319, 02 -заробітна плата за квітень 2012 року + 1146, 99 -заробітна плата за травень 2012 року) : (136 годин робочого часу за квітень 2012 року + 119 годин робочого часу за травень 2012 року) * 8 годин робочого часу на день = 109,17 грн. середньоденної заробітної плати.

Виходячи з цього сума коштів за час затримки розрахунку по заробітній платі станом на день винесення рішення судом за період з 14.06.2012 року по 18.12.2012 року з урахуванням 11 робочих днів в червні 2012 року, 22 робочих днів в липні 2012 року, 22 робочих дні в серпні 2012 року, 20 робочих днів у вересні 2012 року, 23 робочих дні у жовтні 2012 року, 22 робочих дні в листопаді 2012 року, 12 робочих днів у грудні 2012 року складає 14 410 грн. 44 коп. (109,17 * 132).

При цьому, суд не може визнати переконливими ствердження головного бухгалтера відповідача про те, що в суму заробітної плати для проведення вищевказаних розрахунків не враховується сума нарахованої премії, оскільки згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці»до структури заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі премія.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.1995 року, зміст якої було роз'яснено представнику позивачки, на обґрунтування таких позовних вимог необхідно зазначати в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, зміст яких також було роз'яснено представнику позивачки сторони зобов'язані надати докази, що підтверджують їх вимоги. Незважаючи на це, відповідних доказів на підтвердження позовних вимог щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди суду не надано.

Крім цього, враховуючи те, що згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_3 (а. с. 9) вона з 18.06.2012 року перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Сартекс Інвест»на підставі наказу №14-98 від 18.06.2012 року, на користь позивачки цим рішенням стягнуті заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, суд вважає це достатньою сатисфакцією.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.1995 року, Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до «Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Про»про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника - задовольнити частково.

Стягнути з «Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Про» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі у сумі 4 255 грн. 65 коп.

Стягнути з «Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Про» на користь ОСОБА_3 14 410 грн. 44 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог -відмовити.

Стягнути з «Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Про» в дохід держави (р/р 31218206700004, МФО 852010, код за ЄДРПОУ 37959779, отримувач УДКСУ у м. Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона. Особи,які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні на час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяО. Й. Ігнатенко