Рішення № 28214411, 14.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/2113-2012 14.03.12

за позовом: Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II», м.Київ, ЄДРПОУ 22919651

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, ЄДРПОУ 26199097

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення збудованої на ній будівлі

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -гол. спец.

від відповідача: ОСОБА_2 -по дов., ОСОБА_3 -ген. дир.

від третьої особи: ОСОБА_4 -заст. нач.

Позивач, Київська міська рада, м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням уточнень №29/230-441 від 13.03.2012р.) до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II», м.Київ про:

- зобов'язання відповідача за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1 га, яка примикає до земельних ділянок по вул.Причальній та розташована на схід від поворотних точок №№7, 8, 9, 10 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:005, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00034 від 19.02.1998р. та на схід від поворотних точок №№4, 5 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:006, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00035 від 19.02.1998р., та яка південною межею граничить з землями загального користування -вул.Канальна шляхом приведення її у придатний для використання стан;

- зобов'язання відповідача за власний рахунок знести самовільно збудовану будівлю, розташовану на земельній ділянці, яка примикає до земельних ділянок по вул.Причальній у Дарницькому районі м.Києва з кодами ділянок №90:106:005, №90:106:006.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, внаслідок чого було встановлено факт самовільного використання під розміщення будівлі мікроринку Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II»спірної земельної ділянки без відповідних правоустановчих документів, що є порушенням ст.ст.126, 211 Земельного кодексу України.

Відповідач у відзиві б/н від 03.03.2012р. та у судових засіданнях 06.03.2012р., 14.03.2012р. проти задоволення позовних вимог (з урахуванням уточнень №29/230-441 від 13.03.2012р.) заперечив, посилаючись на те, що, на його думку, спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II»на законних підставах, а будівництво по вул.Причальній у м.Києві проводилось згідно дозволу №209-Хр від 10.07.1997р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2012р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ.

Третя особа у поясненнях без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду 13.03.2012р., позов Київської міської ради підтримала у повному обсязі.

Крім того, у судовому засіданні 14.03.2012р. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтримало в повному обсязі позовні вимоги (з урахуванням заяви №29/230-441 від 13.03.2012р.) та зазначило, що на спірну земельну ділянку у відповідача відсутні правоустановчі документи. Укладені з відповідачем договори оренди від 19.02.1998р. стосуються земельних ділянок, які межують зі спірною земельною ділянкою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 ст.3 вказаного Кодексу встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин належить, зокрема, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.

Виходячи зі змісту Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджено рішенням №182/342 від 19.12.2002р., вказаний орган є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

На зазначене управління покладено обов'язок стосовно виявлення землі, що використовується не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог; здійснення контролю за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю.

Одночасно, відповідно до п.п.2.1, 2.5 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м.Києві, що затверджений рішенням №16/890 від 25.09.2003р. Київської міської ради, встановлено, що забезпечення здійснення самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється, у тому числі, шляхом проведення перевірок.

Пунктом 3.2 вказаного Порядку передбачено, що посадові особи Головного управління мають право, зокрема, складати акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства та подавати в установленому порядку матеріали про результати перевірок до відповідних органів для притягнення винних осіб до відповідальності, а також подавати зібрані документи до Київської міської ради.

Як свідчать матеріали справи, 11.01.2012р. посадовою особою - головним спеціалістом Головного управління земельних ресурсів ОСОБА_5 в присутності генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Люксекспрес-ІІ»ОСОБА_3 та головного спеціаліста Головного управління земельних ресурсів ОСОБА_6 було проведено перевірку та складено акт №11/02 дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого встановлено наступне:

Згідно із розпорядженням Київської міської державної адміністрації №2024 від 15.12.1997р. земельна ділянка площею 7108 кв.м передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ» в оренду для розміщення тимчасового комплексу мікроринку строком на 49 років.

Право користування земельною ділянкою посвідчено договором оренди, який зареєстровано в Київському міському управлінні земельних ресурсів за №90-05-00034 від 19.02.1998р.

Під час перевірки земельної ділянки по вул.Причальній у Дарницькому районі м.Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»використовує земельну ділянку для розміщення та обслуговування будівлі корпусу, у якій знаходиться складське приміщення, будівля адміністративного корпусу, що включає офіс, автосалон, СТО автомобілів «Хонда», будівлі мікроринку та будівлі з ознаками об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду від 18.10.2004р. за Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»визнано право власності на будівлю корпусу, що включає автосалон та СТО автомобілів «Нісан», будівлю адміністративного корпусу, що включає офіс, автосалон, СТО автомобілів «Хонда», будівлі мікроринку.

Одночасно, при перевірці встановлено, що під час використання земельної ділянки Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II»зайняло прилеглу земельну ділянку площею близько 0,1 га, на якій розташовано будівлю мікроринку. Земельна ділянка огороджена та знаходиться під охороною.

Як було зазначено вище, відповідач у відзиві б/н від 03.03.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що, на його думку, спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II»на законних підставах. В обґрунтування вказаного твердження відповідач посилається на договори від 19.02.1998р., укладені між Київською міською державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством «Люксекспрес-ІІ», що зареєстровані 19.02.1998р. Київським міським управлінням земельних ресурсів за №90-05-00034, №90-5-00035.

Статтею 9 Земельного кодексу України 1990р. (приймаючи до уваги, що правовідносини щодо оренди землі виникли під час дії цього Кодексу України) передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

За приписами ст.7 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Тобто, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як свідчать матеріали справи, на підставі розпорядження №2024 від 15.12.1997р., 19.02.1998р. між Київською міською державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством «Люксекспрес-ІІ» (правонаступником якого є відповідач) було укладено два договори на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі, на умовах оренди), що зареєстровані 19.02.1998р. Київським міським управлінням земельних ресурсів за №90-05-00034, №90-5-00035.

На підставі вказаних угод відповідачу у тимчасове користування було передано земельні ділянки по вул.Причальній у Харківському районі м.Києва для розміщення тимчасового комплексу мікроринку:

1) загальною площею 16184 кв.м, у тому числі: ділянка І -тимчасова забудова -200 кв.м, тверде покриття -4356 кв.м, ділянка ІІ -чагарники -7108 кв.м, ділянка ІІІ - чагарники -4520 кв.м, строком на 49 років;

2) загальною площею 5994 кв.м, в тому числі: ділянка І -тверде покриття -3600 кв.м, ділянка ІІ -чагарники -2394 кв.м, строком на 10 років.

Приймаючи до уваги, що будь-яких належних доказів продовження строку дії договору від 19.02.1998р., предметом якого визначено земельну ділянку площею 5994 кв.м, учасниками судового процесу до матеріалів справи не представлено, враховуючи, що п.1.2 вказаної угоди встановлено десятирічний строк його дії, суд дійшов висновку, що правовідносини сторін щодо користування земельною ділянкою площею 5994 кв.м по вул.Причальній у Харківському районі м.Києва припинилися на момент розгляду цієї справи, внаслідок чого посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»на його приписи є безпідставними.

Одночасно, згідно із ст.193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

За приписами ст.195 вказаного Кодексу України завданнями ведення державного земельного кадастру є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Частиною 1 ст.204 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Одночасно, за змістом п.2.3 Положення «Про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджено рішенням №182/342 від 19.12.2002р. (зі змінами і доповненнями) Київської міської ради, одним із основних завдань управління є ведення державного земельного кадастру відповідно до законодавства, моніторингу земель, здійснення землеустрою.

Згідно п.1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом №174 від 02.07.2003р. Державного комітету України по земельних ресурсах, відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, облік кількості та якості земель вносяться до автоматизованої системи державного земельного кадастру.

За змістом п.1.2 вказаного Порядку складовою частиною державного земельного кадастру є державний реєстр земель, з якого можуть надаватись витяги - документи, які містять відомості, що надаються з бази даних Автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Дослідивши витяг з бази даних Державного земельного кадастру від 12.03.2012р., суд дійшов висновку, що відповідачем зайнята земельна ділянка, яка примикає до земельних ділянок по вул.Причальній та розташована на схід від поворотних точок №№7, 8, 9, 10 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:005, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00034 від 19.02.1998р. (а саме, земельної ділянки ІІ - чагарники -7108 кв.м згідно із вказаним договором) та на схід від поворотних точок №№4, 5 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:006, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00035 від 19.02.1998р., та яка південною межею граничить з землями загального користування -вул.Канальна.

Тобто, спірна земельна ділянка не входить до земель, які надавались Товариству з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»за договорами від 19.02.1998р.

При цьому, посилання відповідача на те, що витяг з бази даних Державного земельного кадастру від 12.03.2012р. не є належним доказом, який містить відомості про фактичне місце розташування спірної земельної ділянки та її межі, не приймаються судом до уваги, враховуючи викладені вище положення Земельного кодексу України та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом №174 від 02.07.2003р. Державного комітету України по земельних ресурсах.

Відомості про прийняття органами місцевого самоврядування рішень щодо надання у власність або користування відповідача земельної ділянки площею 0,1 га на вул.Причальній у Дарницькому районі м.Києва, а також отримання останнім передбачених ст.126 Земельного кодексу України документів на право власності або користування вказаною земельною ділянкою у матеріалах справи відсутні.

Відповідачем, всупереч вимог ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, зазначені вище факти належними та допустимими доказами не спростовані, належного договору оренди або акту на право власності на спірну земельну ділянку до матеріалів справи не представлено.

Пунктом 3.1 Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Як було зазначено вище, актом від 11.01.2012р. встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться будівля мікроринку. За поясненнями відповідача, наданими у судовому засіданні 14.03.2012р., вказаний об'єкт нерухомості збудовано Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ».

За змістом ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача)

Згідно із ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.2 вказаного нормативно-правового акту державна реєстрація речових прав на нерухоме майно -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.

При цьому, п.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом №7/5 від 07.02.2002р. Міністерства юстиції України, встановлено, що державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

За приписами ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності проводиться на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Аналогічні положення містить п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, підставою для розгляду бюро технічної інвентаризації питання про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно є відповідна заява особи, яка вважає себе власником об'єкту нерухомості.

Наразі, будь-які докази звернення відповідача до органів реєстрації прав власності на нерухоме майно з заявою про реєстрацію права власності на спірну будівлю у матеріалах справи відсутні. Вказані обставини з боку відповідача належними та допустимими у розумінні норм ст.ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані.

У судовому засіданні 14.03.2012р. відповідачем було надано пояснення, за змістом яких акт від 11.01.1996р. приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, будинку, споруди, складений на будівлю мікроринку, що розташована на іншій земельній ділянці, і не пов'язаний з будівлею, знесення якої є предметом позовних вимог. Також суд повідомлено про те, що спірний об'єкт фактично є складом, а не будівлею мікроринку.

За висновками суду, визначення у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.01.2012р. цільового призначення вказаної нерухомості як будівлі мікроринку не впливає на обов'язок відповідача зареєструвати відповідні права на майно або землю у визначеному законом порядку.

При цьому, судом враховано, що акт від 11.01.2012р. не оскаржено у встановленому законом порядку та не спростовано належним чином встановлених в ньому фактів.

Твердження відповідача про те, що будівництво спірного об'єкту проводилось згідно дозволу №209-Хр від 10.07.1997р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва, а також посилання на рішення від 18.10.2004р. Дніпровського районного суду міста Києва, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»право власності на будівлю корпусу, що включає автосалон та СТО автомобілів «Нісан», будівлю адмінпромислового корпусу, що включає офіс, автосалон та станцію технічного обслуговування автомобілів «Хонда» та будівлю корпусу мікроринку, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вказані документи оформлені щодо майна, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Причальна, 1.

Одночасно, спір по цій справі виник щодо земельної ділянки, яка розташована на схід від поворотних точок №№7, 8, 9, 10 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:005, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00034 від 19.02.1998р. та на схід від поворотних точок №№4, 5 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:006, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00035 від 19.02.1998р., та яка південною межею граничить з землями загального користування -вул.Канальна та будівлі, що розташовані на ній.

За приписами ч.4 ст.331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Вказане положення також містить постанова Верховного Суду України від 01.09.2009р. по справі №17/513-07.

Твердження відповідача про те, що, на його думку, у тому числі, спірну земельну ділянку виділено Товариству з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»на підставі договорів №90-5-00034 від 19.02.1998р., №90-5-00035 від 19.02.1998р. спростовується ситуаційними схемами з докладним описом розташування на місцевості відведеної відповідачу землі.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»на зміст акту №А-512/33 від 22.04.2010р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головного управління Держкомзему у м.Києві, яким встановлено відсутність порушень земельного законодавства з боку відповідача, судом до уваги не приймається, виходячи з того, що зазначену перевірку проведено щодо земельної ділянки по вул.Причальній, 1 у м.Києві.

Таким чином, враховуючи, що право власності на спірну будівлю відповідачем зареєстровано не було, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»не набуло право власності на об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці, внаслідок чого у останнього були відсутні підстави виникнення прав на землю у відповідності до вимог ст.377 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України.

Аналогічна позиція відображена у п.3.4 Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», приймаючи до уваги матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,1 га, яка примикає до земельних ділянок по вул.Причальній та розташована на схід від поворотних точок №№7, 8, 9, 10 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:005, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00034 від 19.02.1998р. та на схід від поворотних точок №№4, 5 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:006, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00035 від 19.02.1998р., та яка південною межею граничить з землями загального користування -вул.Канальна, використовується відповідачем самовільно.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено імперативне правило, відповідно до якого самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Згідно із ч.3 ст.212 вказаного Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи, що позов повністю доведений Київською міською радою, вимоги позивача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення збудованої на ній будівлі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За висновками суду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, клопотання №б/н від 13.03.2012р. відповідача про призначення судової експертизи з метою вирішення наступного питання: чи розташована збудована Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»будівля мікроринку або її частина в межах земельної ділянки згідно договору про право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі, на умовах оренди) №90-05-00034, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Люксекспрес-ІІ»та Київською міською державною адміністрацією від 19.02.1998р. та/або договору про право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі, на умовах оренди) №90-05-00095, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Люксекспрес-ІІ»та Київською міською державною адміністрацією від 19.02.1998р.?

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За змістом п.1 листа №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Тобто, необхідною передумовою вчинення вказаної процесуальної дії є встановлення судом тих обставин, що факти, які входять до предмету доказування по справі, не можуть бути встановлені іншими засобами доказування окрім використання спеціальних знань при проведенні судової експертизи.

Наразі, вирішення питання про те, чи розташована збудована Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-ІІ»будівля мікроринку або її частина в межах земельних ділянок, наданих у користування відповідача згідно із договорами від 19.02.1998р. не є питанням, вирішення якого потребує спеціальних знань, та відноситься до повноважень господарського суду шляхом надання в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України оцінки представленим учасниками судового процесу документам. Крім того, судом враховано наявність у матеріалах справи документів стосовно місця розташування спірної будівлі, а також меж спірної земельної ділянки і меж земельних ділянок, стосовно яких укладені відповідні договори користування.

Таким чином, клопотання №б/н від 13.03.2012р. відповідача про призначення судової експертизи залишено судом без задоволення як безпідставне.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Київської міської ради, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II», м.Київ про:

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II»за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1 га, яка примикає до земельних ділянок по вул.Причальній та розташована на схід від поворотних точок №№7, 8, 9, 10 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:005, визначених договором оренди земельної ділянки № 90-5-00034 від 19.02.1998р. та на схід від поворотних точок №№4, 5 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:006, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00035 від 19.02.1998р., та яка південною межею граничить з землями загального користування -вул.Канальна шляхом приведення її у придатний для використання стан;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II»за власний рахунок знести самовільно збудовану будівлю, розташовану на земельній ділянці, яка примикає до земельних ділянок по вул.Причальній у Дарницькому районі м.Києва з кодами ділянок №90:106:005, №90:106:006.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II»(02081, м.Київ, Дарницький район, вул.Причальна, 1, ЄДРПОУ 22919651) за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1 га, яка примикає до земельних ділянок по вул.Причальній та розташована на схід від поворотних точок №№7, 8, 9, 10 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:005, визначених договором оренди земельної ділянки № 90-5-00034 від 19.02.1998р. та на схід від поворотних точок №№4, 5 меж земельної ділянки з кадастровим кодом №90:106:006, визначених договором оренди земельної ділянки №90-5-00035 від 19.02.1998р., та яка південною межею граничить з землями загального користування - вул.Канальна шляхом приведення її у придатний для використання стан.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II»(02081, м.Київ, Дарницький район, вул.Причальна, 1, ЄДРПОУ 22919651) за власний рахунок знести самовільно збудовану будівлю, розташовану на земельній ділянці, яка примикає до земельних ділянок по вул.Причальній у Дарницькому районі м.Києва з кодами ділянок №90:106:005, №90:106:006.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II»(02081, м.Київ, Дарницький район, вул.Причальна, 1, ЄДРПОУ 22919651) на користь Київської міської ради (01044, м.Київ, Шевченківський район, вул.Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141) судовий збір в сумі 1073 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 19.03.2012р.