Рішення № 28214352, 22.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/2486-2012 22.03.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Олга-Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салліван Рум Київ"

про стягнення 1 855,34 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача не з'явилися

від відповідача не з'явилися

В судовому засіданні 22.03.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв'язку з несплатою відповідачем вартості поставленого позивачем товару за Договором № 757 від 04.02.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-13/2486-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.03.2012, сторони зобов'язано вчинити дії.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Представник позивача через канцелярію до суду надав витребувані документи по справі.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю"Олга-Логістик" (надалі -позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салліван Рум Київ" (надалі -відповідач, покупець) було укладено договір поставки продукції № 757 від 04.02.2011 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених Договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях або накладних), що засвідчують прийом-передачі товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами Договору.

Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, згідно якого покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Як встановлено судом, позивачем на виконання зобов'язань, передбачених Договором було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 722,24 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи накладною ТТН № СРЦ-015003 від 27.05.2011 року (належним чином засвідчена копія видаткової накладної долучена до матеріалів справи).

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 1 722,24 грн.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений позивачем, але неоплачене відповідачем обладнання в розмірі 1 722,24 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 133,10 грн. пені.

Пунктом 5.3 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок розміру пені, з урахуванням ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 133,10 грн. пені, а саме в розмірі 129,45 грн.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 1 722,24 грн. суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги щодо стягнення 133,10 грн. пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 129,45 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салліван Рум Київ (01004, м. Київ, вул.. Басейна, буд. 9, кв. 3; 01001, м. Київ, вул.. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 36677310) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Олга-Логістик" (01001, м. Київ-1, вул.. Софіївська, 10-А код ЄДРПОУ 36001805) 1 722 (одна тисяча сімсот двадцять дві),24 грн. суми основного боргу, 129 (сто двадцять дев'ять),45 грн. пені, 1 606 (одна тисяча шістсот шість),33 судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 23.03.2012