Постанова № 28208972, 11.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р. Справа № 2а-1670/4442/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

представника позивача Житнікова А.І.,

представника відповідача Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1670/4442/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ "Промислова комплектація", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003502301 від 12.03.2012 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі основного платежу 5 376 600 грн. та штрафних санкцій 1 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкові накладні № 01020 від 12.01.2011 та № 01052 від 19.01.2011 року, видані позивачу його контрагентом ВАТ "Дніпровагонмаш" на виконання умов договору та не враховані відповідачем при здійсненні перевірки, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та давали право формувати на їх підставі податковий кредит звітного періоду, оскільки в силу приписів ст. 201. 10 Податкового кодексу України вважалися такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову суду першої інстанції - скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Промислова комплектація" задовольнити, а спірне податкове повідомлення-рішення - скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні та в надісланих до суду апеляційної інстанції письмових запереченнях проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Наполягає на тому, що оскільки спірні податкові накладні на дату їх включення позивачем до складу податкового кредиту не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач не мав права включати суми ПДВ за ними до складу податкового кредиту січня 2011 року. З огляду на викладене вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області Державної податкової служби правомірно та не вбачає підстав для його скасування.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 13.02.2012 по 17.02.2012 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" (далі - ТОВ "Промислова комплектація") по питанню взаємовідносин з ВАТ "Дніпровагонмаш" за січень 2011 року, за наслідками якої складено акт № 1016/230209/30708525 від 24.02.2012.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Промислова комплектація" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: до податкового кредиту за січень 2011 року підприємством включено суми з податкових накладних ВАТ "Дніпровагонмаш" № 01020 від 12.01.2011 та № 01052 від 19.01.2011, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Внаслідок виявленого порушення позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за січень 2011 року в розмірі 5 376 600 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003502301 від 12.03.2012 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі основного платежу 5 376 600 грн. та штрафних санкцій 1 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення, оскільки дійшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням встановлених в ході перевірки фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договорів поставки полувагонів № 1217 від 15.12.2010 року та № 1114 від 25.10.2010 року, укладених між позивачем та його контрагентом ВАТ "Дніпровагонмаш", останнім складено та видано позивачу податкові накладні № 01020 від 12.01.2011 та № 01052 від 19.01.2011 року, на підставі яких ТОВ "Промислова комплектація" сформувала податковий кредит звітного періоду ( а.с.15,17). При цьому, реальність укладених договорів, факт поставки та наявність оплати отриманого товару сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи (а.с. 57-80).

Єдиною підставою для прийняття спірного податкового-повідомлення рішення слугував висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за січень 2011 року в зв'язку з відсутністю факту реєстрації податкових накладних № 01020 та № 01052 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту підпункту «б» п.201.1 ст.201 ПК України однією з вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, є її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз.8 п.201.10 ст.201 ПК України).

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Так, пунктом 8 Порядку передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Пунктом 11 Порядку визначено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

З аналізу вищенаведених правових норм випливає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг продавець зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі, а податковий орган в установленому закону порядку має повідомити таку особу про відповідне рішення за наслідками розгляду питання про можливість або не можливість реєстрації цієї податкової накладної.

Також, за приписами вищенаведених правових норм, не надіслання суб'єкту господарювання протягом операційного квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної є встановленою законом підставою вважати таку податкову накладну зареєстрованою.

З матеріалів справи вбачається, що контрагент позивача, у відповідності до встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.1010 року «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» направив засобами електронного зв'язку до Єдиного реєстру податкові накладні № 01020 від 12.01.11 року та № 01052 від 19.01.2011 року, що підтверджується квитанціями про відправку (а.с.16,18).

З листа Державної податкової служби України № 1105/0/51-12/18-8515 від 30.08.2012 р. слідує, що за даними архіву податкової звітності станом на 28.08.2012 року факт реєстрації податкової накладної від 12.01.2011 за № 1020, виписаної продавцем ВАТ «Дніпровагонмаш» у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутній, а податкова накладна № 1052 від 19.01.2011, виписана ВАТ «Дніпровагонмаш» не зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних через наявність помилки, а саме: не визначено умову поставки в зв'язку з чим сформована електронна квитанція про неприйняття цієї накладної яка направлена підприємству ( а.с.50).

Отже, факт направлення податкової накладної № 1052 від 19.01.2011року до Єдиного реєстру також підтверджується вищевказаним листом Державної податкової служби України.

Проте, викладена в листі інформація про формування та направлення податковим органом на адресу ВАТ "Дніпровагонмаш" електронної квитанції про неприйняття декларації, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки надана до матеріалів справи та досліджена в суді апеляційної інстанції копія електронної квитанції не містить в собі жодних даних, яки би свідчили про її належне надіслання на адресу ВАТ "Дніпровагонмаш" та отримання її підприємством у встановлений законодавством строк (а.с51).

Більш того, з тексту самої квитанції вбачається, що в зв'язку з відмовою серверів позначки часу, позначка часу не встановлена та квитанція підлягає направленню повторно. Проте, будь яких доказів повторного направлення квитанції підприємству до матеріалів справи відповідачем не надано.

Оскільки податковим органом не доведено факт належного направлення суб'єкту господарювання протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної № 1052 від 19.01.2011 року, колегія суддів доходить до висновку про наявність у ВАТ "Дніпровагонмаш" обґрунтованих підстав вважати її прийнятою в силу приписів п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України та п.11«Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Також, колегія суддів не приймає до уваги інформацію Державної податкової служби України про відсутність реєстрації податкової накладної № 1020від 12.01.2011 року Єдиному реєстру податкових накладних, оскільки в матеріалах справи наявні докази належного направлення постачальником товару цієї накладної до Єдиного реєстру податкових накладних і надана інформація цієї обставини не спростовує.

Наведене вище свідчить про те, що ВАТ "Дніпровагонмаш" виконало в повному обсязі покладений на нього обов'язок щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, та в зв'язку з неотриманням відповідного рішення податкового органу протягом встановленого строку, мало передбачені законом підстави вважати такі податкові накладні прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі і як наслідок, видати їх покупцю, а останній сформувати на підставі них податковий кредит.

Також при вирішенні спору колегія суддів приймає до уваги той факт, що позивач має з ВАТ "Дніпровагонмаш" довгострокові господарські взаємовідносини за операціями продажу-купівлі полувагонів, в рамках яких контрагентом позивача задекларовано зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 44086629 грн. (а.с.114).

Надані до суду апеляційної інстанції копії податкових накладних, виданих позивачу його контрагентом в рамках вищезазначених угод, були прийняті податковим органом без жодних зауважень та їх форма і зміст повністю тотожні зі спірним накладним, що в свою чергу свідчить про відсутність у позивача та його контрагента наміру на штучне формування податкового кредиту та мінімізації сплати податків.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вищевказані обставини враховані не були, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1670/4442/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби № 0003502301 від 12.03.2012 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі основного платежу 5 376 600 грн. та штрафних санкцій 1 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.

Повний текст постанови виготовлений 14.12.2012 р.