Ухвала суду № 28208599, 11.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/5911/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2012р. по справі № 2а-1670/5911/12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

10 вересня 2012 року, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" про стягнення податкового боргу у розмірі 38830,92 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" про стягнення податкового боргу задоволено.

Стягнено з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" (код ЄДРПОУ 24560910) податковий борг з податку на прибуток у розмірі 38830,92 грн. /тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять гривень дев'яносто дві копійки/ на р/р 31115009700002 код бюджетної класифікації платежу 11021000 одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вважає, що винесена постанова була передчасною, а це в свою чергу свідчить про неповне та необ"єктивне дослідження матеріалів справи судом першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг , дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням наявних проплат та поданих розрахунків, а також пояснень позивача загальна сума боргу становить 38830,92 грн та на момент подання позовної заяви в добровільному порядку відповідачем не сплачено. Таким чином, судом першої інстанції зроблено висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області 07.05.2009, запис номер 2 586 000 0000 004795, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідачем було подано до податкових органів декларацію з податку на прибуток № 9016038655 від 09.02.2012, відповідно до якої визначено податкове зобов'язання в розмірі 18977,00 грн.

Станом на момент подання позову борг за даною декларацією відповідачем не сплачено, що підтверджується карткою особового рахунку платника.

Також, працівниками ДПІ в м. Полтаві в період з 08.04.2011 по 29.04.2011 було проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відповідачем за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, за результатами якої було складено акт від 11.05.2011 № 3897/23-2/24560910, на підставі якого було винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 № 0001142301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 22363,50 грн, з яких 178906,00 грн -за основним платежем, 44726,50 грн -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаними рішеннями, відповідачем подано позовну заяву до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 апеляційну скаргу ТОВ "Онтар" залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 залишено без змін.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ДПІ в м. Полтаві було проведено документальну невиїзну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми з податку на прибуток згідно до рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 № 2а-1670/6682/11 та податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 № 0001142301 по строку сплати 12.12.2011, за результатами якої складено акт від 23.03.2012 № 399/22-2/24560910.

На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012 № 0004352301 на суму 3795,40 грн, що було направлено боржнику та отримано уповноваженою особою 13.04.2012.

Відомостей щодо оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення - не надано.

Відповідачу було направлено податкову вимогу від 13.12.2011 № 2232, що була отримана уповноваженою особою ТОВ "Онтар" 14.12.2011.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, Наслідки набрання законної сили судовим рішенням, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з ч.2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином у справі є судове рішення, яке набрало законної сили, а тому встановлені судовим рішенням факти не потребують доказування.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 та статті 129 вказаного Кодексу позивачем було нараховано пеню та станом на момент судового розгляду загальна сума боргу з податку на прибуток приватних підприємств відповідачем не погашена.

Підпунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення-рішення від 12.04.2012 № 0004352301 на суму 3795,40 грн, що було направлено боржнику та отримано уповноваженою особою 13.04.2012року, не оскаржувалось.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, за відповідачем існує заборгованість , яка на час розгляду справи не сплачена.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням наявних проплат та поданих розрахунків загальна сума боргу становить 38830,92 грн та на момент розгляду справи відповідачем не сплачено.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2012р. по справі № 2а-1670/5911/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2012 р.