Ухвала суду № 28208104, 04.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/5618/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-1670/5618/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000331507 від 21.08.2012. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що порушень податкового законодавства, викладених в акті перевірки №2234/15-3/00382208 від 07.08.2012, не вчиняв. Посилався на те, що сума ПДВ згідно податкової накладної від 21.03.2012 №1238 правомірно включена ПАТ "Полтавакондитер" до податкового кредиту за травень 2012 року, оскільки вказану податкову накладну позивачем фактично отримано від постачальника - ТОВ "Ларєв" саме в травні 2012 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних. Крім того, до декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року було додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну, в якій ПАТ "Полтавакондитер", відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, заявило про порушення продавцем - ТОВ "Ларєв" порядку реєстрації податкової накладної від 21.03.2012 №1238 на суму 64692,00 грн, в тому числі ПДВ - 10782,00 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000331507 від 21.08.2012 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000331507.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПАТ "Полтавакондитер" (ідентифікаційний код 00382208) 10.12.1991 зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; будівництво житлових і нежитлових будівель.

19.06.2012 ПАТ "Полтавакондитер" подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року з відповідними додатками, згідно якої від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене в рядку 19 податкової декларації, складає 1893038 грн та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість 467922 грн на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме, за квітень 2012 року.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238, встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку являється існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Згідно пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

ДПІ у м. Полтаві, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Полтавакондитер" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2012 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №2234/15-3/00382208 від 07.08.2012 (а.с. 12-29), яким встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Полтавакондитер" завищено суму податкового кредиту за травень 2012 року на суму 10782,00 грн та завищено суму від'ємного значення за травень 2012 року на 10782,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, ДПІ у м. Полтаві 21.08.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000331507, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10782,00 грн (а.с. 33).

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з акта перевірки №2234/15-3/00382208 від 07.08.2012, висновок про неправомірність включення ПАТ "Полтавакондитер" у травні 2012 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 10782,00 грн в результаті придбання в березні 2012 року у ТОВ "Ларєв" товарів (шоколадні фігурки), податкова інспекція обґрунтовує тим, що станом на 03.08.2012 за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення ПАТ "Полтавакондитер" до складу податкового кредиту за травень 2012 року податкової накладної, незареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За травень 2012 року ПАТ "Полтавакондитер" поданий додаток №8 (вх. №9034646560 від 19.06.2012), в якому зазначено про відсутність реєстрації податкової накладної №1238 від 31.03.2012, виписаної контрагентом - ТОВ "Ларєв", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіряючі в акті перевірки вказують, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувався факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця.

Враховуючи викладене, а також той факт, що отримання таких товарів/послуг відбувалося в березні 2012 року, ПАТ "Полтавакондитер" подано заяву зі скаргою на постачальника після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Відтак, на думку перевіряючих, дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту травня 2012 року податкової накладної, виписаної продавцем ТОВ "Ларєв" у березні 2012 року (№1238 від 21.03.2012) та не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Встановлено, що 21.03.2012 між ПАТ "Полтавакондитер" (покупець) та ТОВ "Ларєв" (продавець) укладено договір №ЛВ 000004729, згідно якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар, в найменуванні, кількості і ціні згідно специфікацій, узгоджених сторонами, які є додатками та невід'ємними частинами даного договору (а.с. 127-128). Якість і комплектність продукції, що передається, повинні відповідати Державному стандарту України.

Відповідно до специфікації №1 від 21.03.2012 до договору №ЛВ 000004729 від 21.03.2012, товаром, що реалізовується ТОВ "Ларєв" на користь позивача являються шоколадні фігурки - Яйце (Дракон), Дід Мороз, Снігурочка, Різні (а.с. 129).

В рамках виконання вказаного вище договору, з урахуванням специфікації №1 до нього, ПАТ "Полтавакондитер" у березні 2012 року придбало у ТОВ "Ларєв" шоколадні фігурки на загальну суму 64692,00 грн, в тому числі ПДВ 10782,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ПАТ "Полтавакондитер" та ТОВ "Ларєв" з придбання товарно-матеріальних цінностей, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкову накладну №1238 від 21.03.2012 на загальну суму 64692,00 грн, в тому числі ПДВ - 10782,00 грн та видаткову накладну №4729 від 21.03.2012 ( а.с. 50-51).

Встановлено, що розрахунок за придбаний товар був проведений позивачем на користь ТОВ "Ларєв" в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Вказаний факт підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по рахунку, договором на дистриб'юцію товару №288/12-11 від 03.01.2012 та угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.06.2012 (а.с. 159-163).

Згідно пунктів 2.1 та 2.2 договору №ЛВ 000004729 від 21.03.2012, товар поставляється на умовах ЕХW м. Київ у відповідності до правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Поставка здійснюється за рахунок покупця.

Так, встановлено, що придбані ПАТ "Полтавакондитер" у ТОВ "Ларєв" шоколадні фігурки, у відповідності до пункту 2.2 договору №ЛВ 000004729 від 21.03.2012, транспортувались силами та за рахунок позивача.

На підтвердження реальності транспортування придбаного ПАТ "Полтавакондитер" товару представником позивача було надано до матеріалів справи належним чином завірені копії товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (а.с. 125-126).

Слід відмітити, що реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Ларєв" відповідачем під сумнів не ставиться.

Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Встановлено, що 21.03.2012 ТОВ "Ларєв" за фактом відвантаження товару була виписана податкова накладна №1238 на загальну суму 64692,00 грн, в тому числі ПДВ - 10782,00 грн.

Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2012 року (а.с. 52-111), податкову накладну №1238 від 21.03.2012 позивачем від контрагента фактично отримано 30.05.2012, після чого ПАТ "Полтавакондитер" суму ПДВ за березень 2012 року в розмірі 10782,00 грн було включено до податкової декларації за травень 2012 року, що підтверджується додатком №5 до вказаної декларації (а.с. 34-35, 41-47).

Отже, у зв'язку із відсутністю у позивача податкової накладної №1238 від 21.03.2012 в березні 2012 року, право на податковий кредит по вказаній накладній згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в березні 2012 року у ПАТ "Полтавакондитер" не виникло, оскільки не було підтверджено податковою накладною.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ "Ларєв" не зареєструвало податкову накладну №1238 від 21.03.2012 у Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з декларацією з ПДВ за травень 2012 року ПАТ "Полтавакондитер" було подано додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" (а.с. 49), а також документи в підтвердження факту отримання товару у ТОВ "Ларєв". Зазначене не спростовується відповідачем. Не надання підтверджуючих документів податковим органом не встановлено, і така обставина не є підставою нарахувань.

Аналізуючи викладене, ПАТ "Полтавакондитер" правомірно включило до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму ПДВ у розмірі 10782,00 грн згідно податкової накладної №1238 від 21.03.2012 та заяви із скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судження податкового органу про те, що заява зі скаргою повинна була подаватися позивачем разом з декларацією за березень 2012 року, оскільки господарська операція по придбанню у ТОВ "Ларєв" товару мала місце саме в березні 2012 року, суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, в діях ПАТ "Полтавакондитер" відсутні порушення податкового законодавства, визначені актом перевірки №2234/15-3/00382208 від 07.08.2012, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000331507 від 21.08.2012.

Таким чином, висновок ДПІ у м. Полтаві про завищення ПАТ "Полтавакондитер" суми податкового кредиту за травень 2012 року, та як наслідок суми від'ємного значення за травень 2012 року на 10782,00 грн є неправомірним.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000331507 від 21.08.2012 не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "Полтавакондитер" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, наявні законні підстави для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000331507 від 21.08.2012.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-1670/5618/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.