Ухвала суду № 28208039, 04.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/6504/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-1870/6504/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Сталь"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Сталь", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000222250/0/15301, 0000232250/0/15303 від 21.05.2012 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-1870/6504/12 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Сталь" до державної податкової інспекції в м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення видані 21 травня 2012 року Державною податковою інспекцією в м. Суми № 0000222250/0/15301, яким збільшено зобов'язання по податку на прибуток на суму 10458 грн.; № 0000232250/0/15303, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 рок на суму 9094 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та зазначає, що в ході перевірки було встановлено факт відсутності реального здійснення операцій з транспортування, відвантаження, приймання-передачі матеріалів між позивачем та ТОВ «Томкет Груп», тобто відбулося здійснення безтоварних господарських операцій. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-1870/6504/12 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Томкет Груп" за період 01.04.2011р. по 30.06.2011р.

За результатами перевірки було складено акт № 739/2250/34932796/14 від 07.05.2012року.

Відповідно до висновку акта перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10458 грн. та пп.198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011 року на загальну суму 9094,00 грн.

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у м. Сумах прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.05.2012 року за № 0000222250/0/15301, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 10458 грн. та № 0000232250/0/15303, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 року на 9094 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Томкет Груп" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а тому вартість придбаних матеріалів правомірно віднесена позивачем до складу витрат, на суму яких зменшується сума доходів звітного періоду при визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та правомірно віднесенно позивачем суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Майстер сталь» отримало від ТОВ «Томкет Груп» матеріали на суму 45470,00 грн. без урахування ПДВ. На підтвердження факту придбання матеріалів у контрагента та реальності підтвердження господарських відносин позивачем залучено до матеріалів справи видаткову накладну №РН-010606 від 01.06.2011 року на загальну суму 54654,00 грн. (а.с. 25), податкову накладну №9 від 01.06.2011 року (а.с. 26), товарно-транспортну накладну №1 від 01.06.2011 року (а.с. 37) Дані матеріали позивачем було оплачено безготівковим розрахунком, про що свідчить залучена до матеріалів справи платіжне доручення №143 від 18.08.2011 року (а.с. 53).

Вказані матеріали були використані ТОВ «Майстер сталь» для виготовлення дверей металевих в кількості 51 шт. на замовлення ПП «Суми-Капітал», про що було надано до матеріалів справи копія калькуляції №КА-Ц-0018 від 28/06/2011 (а.с. 35). Вказані двері металеві були 29 червня 2011 року поставлені ТОВ «Майстер Сталь» ПП «Суми-Капітал» згідно видаткової накладної №РН-П0013 від 29.06.2011 року (а.с. 31).

Судом першої інстанції було встановлено, що в письмовій формі договір між позивачем та ТОВ "Томкет Груп" не укладався.

Відповідно до вимог ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи, що законом не передбачено наслідком недотримання письмової форми договору купівлі продажу (поставки) його недійсність і жодна зі сторін договору його дійсність не оспорює, колегія суддів вважає, що відсутність договору, вчиненого в письмовій формі, не свідчить про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Томкет Груп", а фактичних характер цих операцій та їх обсяг може бути встановлено за іншими первинними документами.

Згідно пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається, крім іншого, з прямих матеріальних витрат, які в свою чергу складаються з вартості сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Відповідно до калькуляції вартості виробництва продукції, матеріали, що придбавались позивачем у ТОВ "Томкет Груп", використані при виготовленні металевих дверей. Тому колегія суддів вважає, що вартість придбаних матеріалів правомірно віднесена позивачем до складу витрат, на суму яких зменшується сума доходів звітного періоду при визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що відсутні документи, які підтверджують докази фактичного отримання товару, колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи ОСОБА_1, як власник і директор ТОВ «Майстер сталь», перевіз вказані матеріали власним автомобілем Renault BM 8196 AK на некомерційній основі, про що свідчить надані до матеріалів справи копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 36), та копія товарно-транспортної накладної (а.с. 37). Таким чином ТОВ «Майстер сталь» не було перевізником, отже і не повинно було складати дорожній лист вантажного автомобіля. Фактично перевізником виступало не автопідприємство, а фізична особа ОСОБА_1 Тому йому також не було необхідно складати дорожній лист вантажного автомобіля.

Стосовно доводів відповідача в апеляційній скарзі, що у ТОВ «Майстер сталь» відсутні сертифікати якості на товарно-матеріальні цінності, що є порушенням статті 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» колегія суддів зазначає наступне. Згідно статті 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» надання інформації про сертифікацію продукції та її відповідність є обов'язком виробника цієї продукції. Як свідчать матеріали справи, ні ТОВ «Майстер сталь», ні ТОВ «Томкет Груп» не є виробниками матеріалів, що передавалися, тому надання інформації про сертифікацію цих матеріалів не входило до їх обов'язків.

У відповідно до ст.14 п.п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що товар від продавця до покупця переміщувався та був оплачений позивачем. Факт сплати в ціні придбаних товарів податку на додану вартість позивач підтверджує копією податкової накладної від 01.09.2011 року № 9, відповідно до якої ним ТОВ "Томкет Груп" сплачено 9094,00 грн. податку на додану вартість (а.с.26). За таких обставин, віднесення позивачем вказаної суми до складу свого податкового кредиту, колегія судддів вважає правомірним.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-1870/6504/12 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-1870/6504/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.