Ухвала суду № 28207235, 20.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/5515/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г.

,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-1870/5515/12

за позовом Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання недійсним та скасування податкрвого повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Торгівельно-комерційна фірма "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Суми, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 06.04.2012р. №0002021502/2969, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в загальному розмірі 619грн.17коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що актом перевірки №1690/152/21100272 від 20.03.2012 року встановлено порушення п.п. 258.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, в результаті чого 06.04.2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0002021502/2969, яким зроблений розрахунок грошових зобов'язань, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТКФ ТОВ "Тополя" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 619,17грн., в т.ч. за основним платежем 412,78грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 206,39грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки таким донарахуванням спотворюється природа орендних відносин як договірних, оскільки чинним договором оренди землі встановлений розмір орендної плати у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Торгівельно-комерційна фірма "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Вказує,що договором оренди землі передбачений інший розмір орендної плати, чим той з якого виходила податкова інспекція при здійсненні нарахування.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому вони не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 08.07.1996 року між Сумською міською радою та ТКФ ТОВ "Тополя" укладено договір тимчасового користування землею №51, терміном на 25 років, предметом якого є земельна ділянка площею 515кв.м, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Тополянська, 69. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земель в рік.

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту індексації становить 480,91грн.

Дані обставини підтверджуються змістом позовних вимог та актом камеральної перевірки №1690/152/21100272 від 20.03.2012 року (а.с.11-13).

20.03.2012 року ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю за 2012р. ТКФ ТОВ "Тополя", за результатами якої складно акт перевірки №1690/152/21100272 від 20.03.2012 року (а.с. 11-13), яким встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, а саме, податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2012р. в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень 2012р. на 412,78грн.

06.04.2012р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0002021502/2969, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТКФ ТОВ "Тополя" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 619,17грн., в т.ч. за основним платежем 412,78грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 206,39грн. (а.с.9).

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 81 Земельним кодексом України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Згідно з статтею 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.

Таким чином, такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Плоложення договору оренди землі не можуть застосовуватися, в разі якщо вони не відповідають закону.

Крім того, колегія скуддів зазначає, на помилковість посилань позивача на неможливість застосування норм Податкового кодексу України до спірних відносин, оскільки податок донарахований під час дії цього кодексу, та цей кодекс є спеціальним нормативним актом щодо податкових відносин.

З урахуванням вищевикладеного, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 06.04.2012 року №0002021502/2969 ДПІ у м.Сумах прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-1870/5515/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.