Ухвала суду № 28206366, 06.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р.Справа № 2а-8535/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-8535/12/2070

за позовом Іноземного підприємства "Інтетікс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012, позовні вимоги Іноземного підприємства « Інтетікс» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 22.02.2012 № 0001952305 та №0001962305.

Додатковою постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012р. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 14.05.2012 № 0004512305.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування норм матеріального права просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про невірне застосування судом першої інстанції пп 3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 , п.п. «д» п.6.5 ст.6 Закону України « Про податок на додану вартість», п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України, оскільки позивач безпідставно застосував податкову пільгу до послуг, місце надання яких є митна територія України.

В судове засідання сторони не з'явилися, в зв'язку з чим справа розглянута в порядку письмово провадження, відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідив докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення слід залишити без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та ДПА у Харківській області проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ІП « Інтетікс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04 2010р. по 30.09.2011р., за наслідками якої складено акт № 597/2305/33290063 від 09.02.2012р.

На думку податкового органу позивачем порушено вимоги пп 3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 , п.п. «д» п.6.5 ст.6 Закону України « Про податок на додану вартість», п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України, а саме неправомірно застосовано пільги з податку на додану вартість , що привело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в 2010р. в сумі 3 024 166 грн.

22.02.2012р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0001952305 , яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2433 грн.

22.02.2012р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0001962305 , яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 3 021674,0 грн. та штрафними санкціями 755418,50 грн.

Рішенням ДПС у Харківській області від 25.04.2012р. № 21278/10-212 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість штрафні санкції визначені в податкову повідомленні-рішенні від 22.02.2012р. № 0001962305 у сумі 3 021674 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що операції з надання послуг щодо виготовлення комп'ютерних програм нерезидентові не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що підставою для зменшення від'ємного значення та донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями став висновок податкового органу про необхідність включення до об'єкта оподаткування ПДВ вартості послуг з проведення спільних розробок різних веб-сайтів і програмних систем нерезидента на митній території України, які були надані позивачем фірмі «Інтетікс Ко» (США) у період з 01.04.2004 по 30.09.2011р.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України " Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, послуг, місце поставки якої знаходиться на митній території України.

За змістом пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах «в», «д»- «е»цього підпункту, місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а уразі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Підпунктом «д»пункту 6.5 цієї ж статті Закону визначено, що місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промовтерства).

Таким чином посилання податкового органу на приписи підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 названого Закону, відповідно до яких об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, обґрунтовано не взяті до уваги попередніми судовими інстанціями, оскільки вказані законодавчі приписи кваліфікуючою ознакою для віднесення до об'єкта оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначають надання їх на митній території України.

Отже, поставка послуг, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2005р. між ІП « Інтентікс» та Інтетікс Ко (США) укладено угода № 0103/05 про дострокове співробітництво з надання послуг для проведення спільних розробок різних веб-сайтів і програмних сайтів, за умовами якої позивач виконує всі роботи у відповідності до інструкції та документів Інтетікс Ко та надає результати роботи електронною поштою або на вимогу контрагента - на стандартних носіях звичайною поштою. Вказана угода охоплює всі взаємні зобов'язання Інтетікс Ко та ІП « Інтетікс» по спільному проектуванню веб-сайтів та розробці програм.

За своїм характером та предметом дана угода є договором про створення на замовлення і використання обєкта права інтелектуальної власності та договором про передачу виключно майнових прав інтелектуальної власності.

Основним видом діяльності ІП " Інтетікс" є комп'ютерне програмування, , оброблення даних, розміщення інформації на веб-узлах і пов'язана з ним діяльність, надання інших інформаційних послуг, оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, що вбачається з довідки з ЄДРПОУ.

ІП «Інтетікс» протягом 2010р. на адресу Інтетікс Ко надані послуги по інженерній розробці програмного забезпечення на 15 120583 грн., які в деклараціях з податку на додану вартість задекларовані в рядку 9-1 , як поставка послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п.6.5 ст.6 Закону України « Про податок на додану вартість.»

Відповідно до ч.1 ст.420 ЦК України комп'ютерна програма є об'єктом інтелектуальної власності, а відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України " Про авторське право і суміжні права" авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

На підтвердження виконання договору позивачем надано акти прийому -передачі авторських прав, виконаних робіт, копії платіжних доручень.

Заперечень стосовно достовірності відомостей цих документів, відповідач в ході розгляду справи та під час перевірки не висловлював, доказів на спростовування достовірності цих документів стосовно передачі від позивача до нерезидента саме виключних майнових авторських прав не надав.

Доказів відсутності факту поставки у спірних правовідносинах саме авторських прав відповідач не надав. З матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про те, що в межах спірного договору позивач здійснював поставку інших об'єктів ніж авторських прав на комп'ютерні програми.

Відтак доводи податкового органу щодо необхідності оподаткування податком на додану вартість за ставкою 20 % операцій з надання спірних послуг нерезидентам суперечать нормам чинного законодавства, що обумовлює правомірність скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів на спростування висновків суду. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність прийнятого судом рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-8535/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.