Постанова № 28206025, 24.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 2а-1870/550/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів", Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-1870/550/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

17.01.2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель - потягів" - звернулось з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001022341 від 16.09.2011 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 650 477, 60 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопької об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 16 вересня 2011 року № 0001022341 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 065 203, 64 (один мільйон шістдесят п'ять тисяч двісті три) грн. 64 коп.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Конотопької об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 16 вересня 2011 року № 0001022341 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 585 273, 96 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят три) грн. 96 коп. - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 24.10.2012 року, не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи відсутність клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга авідповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно пп. 78.1.11 п. 78.1, 78.2 ст. 78, ст. 81 Податкового кодексу України та наказу Конотопської ОДПІ від 12 серпня 2011 року №1042, на виконання Постанови слідчого Конотопської транспортної прокуратури від 13 липня 2011 року, в зв'язку з порушенням кримінальної справи № 25/670 відносно посадових осіб ТОВ "КЗРДП" за фактами привласнення грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення, головним податковим ревізором-інспектором Рудим М.М. і старшим державним податковим ревізором - інспектором Малюх Н.І. проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності здійснення касових операцій та достовірності складених первинних документів з питань нарахування та виплати розрахункових коштів при звільненні працівника ОСОБА_2 за період з 01 лютого 2009р. по 13 липня 2011 р.

За результатами вказаної перевірки 02 вересня 2011 року складений акт № 66/17- 1/34284857/338 (а.с. 16-30), згідно якого Конотопська ОДПІ дійшла висновку про порушення позивачем вимог п. 2.10 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637 в частині приймання видаткової відомості, в якій видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, що призвело до перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 825 238, 80 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки, ТОВ "КЗРДП" подало відповідачу заперечення № 1/9 від 08.09.2011 р. (а.с. 31-32), за результатами розгляду яких, згідно відповіді № 13154/10/23-4 від 14.09.2011 р. (а.с. 33-34), висновки Конотопської ОДПІ щодо порушення вимог п. 2.10 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637, залишились незмінними.

На підставі зазначених висновків, відповідачем 16 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001022341 (а.с. 12) про застосування до ТОВ "КЗРДП" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 650 477, 60 грн. (825 238, 80 грн. х 2).

З метою скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ позивач 29 вересня 2011 року до ДПА в Сумській області подав первинну скаргу № 269 (а.с. 35-38), яка згідно рішення № 19313/10/25-005-310/392/ск від 30.11.2011 р. (а.с. 40-42) залишилась без задоволення. Подана ТОВ "КЗРДП" 06 грудня 2011 р. до ДПС України повторна скарга № 147/д (а.с. 43-47), згідно рішення № 8451/6/10-2415 від 26.12.2011 р. (а.с. 48-51), також залишилась без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення Конотопської ОДПІ від 16 вересня 2011 року № 0001022341 в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за вчинені позивачем порушення в періоді з 09 квітня 2009 року по 13 вересня 2010 року в розмірі 1 065 203, 64 грн. є протиправним, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В той же час, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за вчинені позивачем порушення в періоді з 20 вересня 2010 року по 27 травня 2010 року в розмірі 585 273, 96 грн. (292 636, 98 х 2, де 292 636, 98 грн. сума виявленої понадлімітної готівки) є законним і обґрунтованим, в зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "КЗРДП" в цій частині не підлягають задоволенню.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємствами (підприємцями) визначається Положенням про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2.10 Положення підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (видаткових відомостях).

Згідно з пунктом 3.1 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 3.5 Положення встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно до пункту 3.9 Положення після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний: у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано"; скласти реєстр депонованих сум; у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис "Готівку за відомістю видав (підпис)"; здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Порядок ведення касової книги та обов'язки касира встановлені главою 4 Положення.

Згідно з пунктом 4.3 Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається з касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

Вимоги глави 7 "Контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою" Положення застосовуються під час перевірок підприємств (підприємців) органами контролю, які діють згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 7.22 Положення під час перевірок з'ясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть відповідно до пункту 2.10 цього Положення протягом трьох - п'яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси.

Пунктом 7.23 Положення встановлено, що для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Контроль за встановленням і дотриманням підприємствами встановлених лімітів каси та строків здавання готівкової виручки з каси здійснюють органи державної податкової служби України (пункт 7.50 Положення).

Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки встановлена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р.

Так, згідно п. 1 зазначеного Указу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до юридичних осіб всіх форм власності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Фінансові санкції, відповідно до п.2 Указу, застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно - ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за своєю суттю фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки є заходом майнового характеру, який застосовується органом державної влади за порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності та спрямований на припинення правопорушення і ліквідації його наслідків, тобто підпадає під критерії визначення адміністративно-господарської санкції, встановлені ст. 238 Господарського кодексу України. А відтак, застосування цих фінансових санкцій до суб'єкта господарювання, тобто притягнення його до відповідальності за вчинене правопорушення, можливе в межах строків, встановлених статтею 250 Господарського Кодексу, а саме - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня вчинення порушення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Конотопької об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 16 вересня 2011 року №0001022341 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 065 203, 64 грн., оскільки застосування цих фінансових санкцій до суб'єкта господарювання, тобто притягнення його до відповідальності за вчинене правопорушення, можливе в межах строків, встановлених статтею 250 Господарського Кодексу, а саме - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня вчинення порушення.

Перевіривши правомірність винесення Конотопькою об'єднаною державною податковою інспекцією Сумської області податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2011 року № 0001022341 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 585 273, 96 грн. 96 коп., колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно наказу ТОВ "КЗРДП" від 05 травня 2008 року №90-а (а.с.90) на підприємстві встановлений ліміт залишку готівки в касі в розмірі 798, 00 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та не заперечується позивачем, 02 квітня 2009 року ТОВ "КЗРДП" згідно чеку № 7424588 від КФ АБ "Експрес-Банк" отримані грошові кошти в сумі 4 344, 71 грн. на видачу заробітної плати, відрядних, поштових працівникам товариства. Зазначена сума оприбуткована в касу позивача згідно прибуткового касового ордеру №24 від 02.04.2009р. В касовій книзі також здійснений відповідний запис.

На видачу розрахункових коштів з каси ТОВ "КЗРДП" працівникові ОСОБА_2 в сумі 3 529, 40 грн. складено платіжну відомість №9 від 06.04.2009р. (а.с. 96) Підпис ОСОБА_2 в зазначеній відомості не значився, а в касовій книзі вказана сума проведена як видана, на кінець дня в залишках каси не обліковувалась. Фактично грошові кошти в розмірі 3 529, 40 грн. протягом періоду з 06 квітня 2009 року до 02 червня 2011 року перебували в касі позивача, оскільки ОСОБА_2 за розрахунковими коштами не звертався.

В зв'язку з передачею каси ТОВ "КЗРДП" касиру ОСОБА_3, бухгалтером ОСОБА_4 на ім'я головного бухгалтера ОСОБА_5 01 червня 2011 року був написаний рапорт щодо вирішення питання по зберіганню розрахункових коштів ОСОБА_2 в сумі 3 529, 40 грн. (а.с. 94) Так, комісією ТОВ "КЗРДП" згідно акту від 02 червня 2011 року (а.с. 95) прийнято рішення про недоцільність подальшого зберігання в касі товариства розрахункових коштів ОСОБА_2 та вказана сума в розмірі 3 529, 40 грн. оприбуткована КФ АБ "Експрес-Банк", як депонована заробітна плата за березень 2009 року. (а.с. 91-93)

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що протягом квітня 2009 року - червня 2011 року фактично в касі ТОВ "КЗРДП", окрім коштів, зазначених в касовій книзі, також зберігались готівкові кошти в розмірі 3529, 40 грн., що призводило до перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі. Кожний випадок вчинення позивачем порушення у сфері господарювання, а саме норм з регулювання обігу готівки, підтверджується наявністю понадлімітних готівкових коштів в касі підприємства. Дні, коли залишок готівки в касі перевищував встановлений ліміт каси (дні коли позивач вчиняв порушення), а також розмір понадлімітних коштів, зазначені в акті перевірки (а.с. 21-28).

Між тим, під час підрахунку понадлімітної суми, Конотопською ОДПІ допущенні арифметичні помилки, зокрема 20.09.2009р.: понадлімітна сума в акті перевірки зазначена в розмірі 3 529, 45 грн. замість правильної 3 520, 45 грн. (4 318, 45 - 798, 00, де 4 318, 45 грн. - фактичний залишок в касі, 798, 00 - встановлений ліміт залишку готівки в касі); 18.10.2010 р.: понадлімітна сума зазначена в розмірі 68 155, 40 грн. замість правильної 3 385, 68 грн. (4 183, 68 - 798, 00, де 4 183, 68 грн. - фактичний залишок в касі (а.с. 63), 798, 00 грн. - встановлений ліміт залишку готівки в касі); 01.04.2010 р.: понадлімітна сума зазначена в розмірі 3 410, 16 грн. замість правильної 3 400, 16 грн. (5 848, 16 - 798, 00 - 1 650,00, де 5 848, 16 грн. - фактичний залишок в касі, 798, 00 встановлений ліміт залишку готівки в касі, 1 650, 00грн. - кошти на оплату праці); 05.04.2011 р.: понадлімітна сума зазначена в розмірі 5 861, 86 грн. замість правильної 3 331, 77 грн. (6 659, 86 - 798, 00-2 530, 09, де 6 659, 86 грн. - фактичний залишок в касі, 798, 00 грн. -встановлений ліміт залишку готівки в касі, 2530, 09 грн. - кошти на оплату праці).

Згідно приписів пункту 2.1 "Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", затвердженого наказом Державної податкової служби України №985 від 22.12.2010р., орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби.

Згідно пункту 2.2 Порядку, у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма "С").

Вказане податкове повідомлення - рішення №0001022341 від 16 вересня 2011 року за формою "С" прийнято податковим органом з посиланням на вимоги пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України і абз.2 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995р., а застосована податковим органом штрафна (фінансова) санкція віднесена до визначених сум грошового зобов'язання.

Відповідно до висновків викладених в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999р. "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)", в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував той факт, що до 01.01.2011 року фінансові санкції, які застосовуються у вигляді штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", не підпадали під визначення "податкового зобов'язання" у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (норми якого діяли до 01.01.2011 року).

Прийняття органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" можливе лише при наявності таких податків і зборів (обов'язкових платежів) в переліку, зазначеному в ст.ст.13, 14 Закону України "Про систему оподаткування".

Таким чином, до набрання чинності Податковим кодексом України (тобто, до 01.01.2011 року), штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки не могли бути віднесені до "податкового зобов'язання", а тому застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за вказані порушення у формі податкового повідомлення - рішення не відповідає вимогам законодавства, яке було чинним на час вчинення порушення.

Після прийняття Податкового кодексу України законодавцем змінено підхід до визначення штрафних санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки як грошового зобов'язання платника податків.

Згідно положень п.54.3.3 п.54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 статті 14 Кодексу, "грошовим зобов'язанням платника податків" є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1 статті 14 ПК України).

Таким чином, після 01 січня 2011 року податковий орган за порушення норм з регулювання обігу готівки має право застосовувати штрафні санкції, які віднесені законодавцем до поняття "грошового зобов'язання платника податків".

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена на виконання постанови слідчого Конотопської транспортної прокуратури від 13 липня 2011 року у зв'язку з порушенням кримінальної справи №25/670 відносно посадових осіб ТОВ "КЗРДП" за фактами привласнення грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення.

При цьому, постановою Конотопської транспортної прокуратури від 23.11.2011 року порушена стосовно службових осіб ТОВ "Конотопський завод по ремонту дизель - потягів" за фактами привласнення ними грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення за ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України, кримінальна справа №25/670 закрита за відсутністю складу злочину (п.2 ст.6 КПК України).

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Враховуючи положення пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 та п.86.9 ст.86 ПК України колегія суддів приходить до висновку, що у органів ДПС, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, відсутні законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, призначених на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора в порядку КПК України.

Проте, відповідачем не дотримано приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів", призначеної в рамках порушеної кримінальної справи №25/670, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001022341 від 16.09.2011р.

З огляду на той факт, що по кримінальній справі №25/670 не винесено обвинувального вироку (чи рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами), колегія суддів апеляційної інстанції вважає неправомірними дії відповідача щодо нарахування позивачу грошових зобов'язань, а спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що складено в порушення вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Конотопської ОДПІ від 16 вересня 2011 року № 0001022341 в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 585 273, 96 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 15.03.2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення зазначених позовних вимог.

Судові витрати по справі підлягають розподілу в порядку ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-1870/550/12 в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопької об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 16 вересня 2011 року № 0001022341 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 585 273, 96 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят три) грн. 96 коп.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України (рах. 31217206784002, отримувач УДКС у м. Суми, код 37970593, банк отримувача ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" (41600, Сумська область, м. Конотоп, площа Новікова, 8а, код 34284857) судовий збір в розмірі 1384 (одна тисяча триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.