Постанова № 28204096, 18.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2012 року 11:44 № 2а-14783/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Данилишина В.М., Пісоцької О.В. при секретарі судового засідання Гончарова В.В., за участю представників сторін:

від позивача: Большаков С.А. (довіреність від 12.03.2012 р. № 34/10/

від відповідача: Заруцький В.С. (довіреність від 17.12.2012 р. № 314/32)

від третьої особи: (не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомГенічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області ДПСдо Міністерства аграрної політики та продовольства Українитретя особаДержавне підприємство «Генічеський солезавод»

про стягнення податкового боргу у розмірі 23 997,78 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Генічеська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області ДПС (далі -МДПІ) з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі -Міністерство) про звернення стягнення податкового боргу у розмірі 23 997,78 грн. на кошти Мінагрополітики України, в управлінні якого перебуває ДП «Генічеський солезавод»(далі -«Державне підприємство»).

Позивач зазначає, що станом на 17.09.2012 р. Державне підприємство має податковий борг у розмірі 23 997,78 грн., проте вжиті МДПІ заходи з погашення податкового боргу безпосередньо Державним підприємством не призвели до погашення податкового боргу.

Позивач також зазначає, що на виконання вимог ст. 96 ПК України він звернувся до Міністерства з листами щодо вирішення питання погашення податкового боргу підприємства, але таке питання вирішено не було.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що Міністерством вживались необхідні заходи, передбачені ПК України в контексті спірних відносин, про які Міністерство інформувало податковий орган. Міністерство при цьому не відмовлялось у вжитті заходів з погашення податкового боргу третьої особи.

Третя особа подала заяву про неможливість прибуття у судове засідання.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.12.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Державне підприємство «Генічеський солезавод»(код з ЄДР 00383596; адреса: 75582, Херсонська обл., Генічеський район, селище Приозерне), перебуває на обліку в МДПІ, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України та згідно із Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Позивач просить стягнути податковий борг: (1) 22293,26 грн. з плати за землю, підтверджений, як зазначає позивач, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 р. по справі № 2-а-3251/11/2170, на підставі якої видано виконавчий лист про стягнення зазначеної суми з урахуванням податкової декларації з плати за землю за 2011 рік; (2) 1301 грн. податок на прибуток, який виник на підставі податкової декларації за 3 та 4 кв. 2011 р. де підприємством самостійно визначено зазначену суму податкових зобов'язань, яка не була сплачена у встановлений строк; (3) 403,52 грн. податок з власників транспортних засобів, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.09.2011 року № 0026031702, яке вручене підприємству у вересні 2011 року та підприємством не оскаржувалось, а сума зобов'язань не була сплачена у встановлений строк. В контексті наведеного, слід зазначити, що під час розгляду справи не надано доказів надіслання підприємству податкової вимоги, що є передумовою стягнення коштів та звернення стягнення на майно відповідно до положень п. 95.2. ПК України.

Щодо заходів, які вживалися позивачем для цілей погашення Державним підприємством податкового боргу, під час розгляду справи надано: копію виконавчого листа, виданого за вищезгаданою постановою суду; копію постанови державного виконавця від 26.10.2011 р. про відкриття виконавчого провадження; копію акту опису майна від 12.02.2004 р.; витяг з реєстру обтяжень рухомого майна, строк дії якого закінчився 11.09.2008 р., дозвіл на реалізацію активів (дизель-генератора) від 20.05.2003 р.; лист ДАІ щодо відсутності зареєстрованих за підприємством транспортних засобів; лист БТІ щодо відсутності реєстрації за підприємством прав власності на нерухоме майно.

У той же час, як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, на підставі п. 96.2. ПК України позивач звернувся до Міністерства із зверненням від 18.01.2011 р. № 239/10/24-010 в якому, враховуючи наявність у підприємства податкового боргу, просив прийняти рішення про: надання компенсації з бюджету, досудову санацію, ліквідацію, виключення підприємства з переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації.

На зазначене звернення Міністерство листом від 22.02.2011 р. за № 37-32-15/2655 повідомило МДПІ про те, що вирішення порушених МДПІ питань можливе за умови виключення підприємства з переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації. У відповіді зазначається про погодження з боку міністерства відповідного проекту закону.

Крім цього, на підставі п. 96.2. ПК України позивач звернувся до Міністерства із зверненням від 17.08.2012 р. № 2619/19-010 з викладенням аналогічних вимог.

Міністерство надало МДПІ відповідь від 18.09.2012 р. за № 37-32-2-15/17216 де зазначило, що у Державному бюджеті України на 2012 р. не передбачено видатки для здійснення заходів, визначених в пунктах 2.1. та 2.2. ст.. 96 ПК України.

У той же час, щодо питання ліквідації підприємства Міністерством зазначено, що відповідно до наказу Міністерства від 03.12.2010 р. № 794 створено балансову комісію, яка за результатами вивчення та аналізу фінансово-господарської діяльності державних підприємств надає пропозиції керівництву міністерства для прийняття відповідних управлінських рішень.

28.12.2011 р. Міністерством прийнято наказ № 778 «Про припинення діяльності Генічеського сольового заводу».

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 96 ПК України визначено особливості погашення податкового боргу, зокрема, державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Так, відповідно до п. 96.2. ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків (п/п. 96.2.1. ПК України);

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету (п/п. 96.2.2. ПК України);

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (п/п. 96.2.3. ПК України);

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (п/п. 96.2.4. ПК України).

Згідно з п. 96.3. ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, на виконання вимог п. 96.2. ПК України, до звернення позивача з позовом до суду Міністерством 28.12.2011 р. прийнято наказ № 778 «Про припинення діяльності Генічеського сольового заводу».

Відповідно до п. 1 цього наказу вирішено припинити діяльність Генічеського сольового заводу (код ЄДРПОУ 00383596, адреса: 75582, Херсонська область, Генічеський район, с-ще Приозерне, вул. Заводська, 1) шляхом ліквідації. Згідно з п. 2 наказу утворено комісію з ліквідації Генічеського сольового заводу.

Відтак, Міністерством виконано вимоги п. 96.2. ПК України, тобто прийнято одне із передбачених п. 96.2. ПК України рішень, у зв'язку з чим відсутні підстави для прийняття рішення про звернення стягнення на кошти Міністерства.

У взаємозв'язку з наведеним, слід також зазначити, що згідно з п/п. 87.3.5. ПК України не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.

Згідно із цією нормою Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Наказом ФДМУ від 29.12.2010 № 1954, зареєстрованим в Мінюсті України 24 січня 2011 р. за № 109/18847 затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства (далі -Положення № 1954), яким передбачено складання підприємством та затвердження органом, уповноваженим управляти державним майном, переліку майна, що (1) включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке (2) може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, за загальними правилами, викладеними у п. 87.5. та 95.22. ПК України, у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби. Зокрема, орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Відтак, для цілей звернення МДПІ до Міністерства з поданням та стягнення з останнього сум податкового боргу, МДПІ має довести вжиття нею вичерпних заходів щодо погашення підприємством податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Міністерства та звернення з позовом до нього.

Зокрема, для цілей стягнення боргу підприємства з Міністерства, МДПІ має, крім іншого, довести: (1) відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень п. 96.2. ПК України та приписів Положення № 1954, може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж (2), у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, -недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; (3) відсутність у підприємства, в контексті положень п. 87.5. та 95.22. ПК України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж (4) недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Проте, в контексті положень п. 96.2. ПК України та приписів Положення № 1954, під час розгляду справи ДПІ не надано доказів відсутності у підприємства майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та того, що наявне у підприємства майно включено до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства та не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Окрім того, в даному випадку ДПІ не надано доказів вжиття заходів щодо виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу, а саме - дебіторської заборгованості підприємства, вжиття заходів щодо стягнення цих сум з дебіторів боржника та недостатності стягнутих коштів для цілей погашення податкового боргу підприємства.

Наведене у свою чергу також свідчить про недоведеність з боку МДПІ вжиття ДПІ всіх вичерпних заходів з погашення державним підприємством податкового боргу за рахунок його коштів та майна, у т.ч. за рахунок додаткових джерел, що є передумовою стягнення з Міністерства податкового боргу підприємства, що у свою чергу також свідчить про відсутність підстав для прийняття рішення про стягнення податкового боргу підприємства з Міністерства.

При цьому, як вже зазначалося вище, на виконання вимог п. 96.2. ПК України Міністерством 28.12.2011 р. прийнято наказ № 778 «Про припинення діяльності Генічеського сольового заводу», тобто вжито один із заходів, передбачених зазначеною нормою, а отже, з урахуванням наведеного вище у сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з Міністерства податкового боргу третьої особи.

Відповідно до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку, як приходить до висновку колегія суддів, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, які б зумовлювали можливість задоволення позову, а відтак, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області ДПС до Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Кармазін О.А.

Судді: Данилишин В.М.

Пісоцька О.В.

Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2012 р.