Справа № 1570/3577/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Токмілової Л.М.,
при секретарі -Ігнатенко М.Ю.
за участю: представників позивача -Паламарчук О.С., Явнюка Д.М.
представник відповідача -не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов публічного акціонерного товариства «АТП-15106»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2011 року № 0003002301, -
В С Т А Н О В И В:
06 липня 2012 року до суду звернулось публічне акціонерне товариство «АТП-15106»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003002301 від 10.06.2011 року, яким ПАТ «АТП-15106»збільшено суму грошового зобов'язання по податку на землю в сумі 1000816 грн. 34 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 250544,09 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на ті обставини, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ПАТ «АТП-15106»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За наслідками перевірки складено акт від 30.05.2012 року № 157/23-213/055522068, в якому податковим органом встановлено, що ПАТ «АТП-15106»порушено вимоги ст.ст. 14, 15, 18 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992 року, а саме: занижено податок на землю в сумі 1000816,34 грн. за період 2009-2010 роки та не подано розрахунок земельного податку до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси за 2009-2010 роки. На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003002301 від 10.06.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на землю в сумі 1000816 грн. 34 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 250544,09 грн. Представник позивача стверджував, що відповідно до ст.6 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» суб'єкти малого підприємництва звільнені від сплати серед інших і такого податку, як плата (податок) за землю. На думку представника позивача, податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 3-4) та просили суд задовольнити їх.
Представник відповідача в судове засідання 14 грудня 2012 року до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, але про причини неявки суд не повідомив. В запереченнях на позовну заяву (а.с. 82-84) відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС проведено документальну позапланову перевірку ПАТ «АТП-15106»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За наслідками перевірки складено акт від 30.05.2012 року № 157/23-213/055522068, в якому податковим органом встановлено, що ПАТ «АТП-15106»порушено вимоги ст.ст. 14, 15, 18 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992 року, а саме: занижено податок на землю в сумі 1000816,34 грн. за період 2009-2010 роки та не подано розрахунок земельного податку до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси за 2009-2010 роки. На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003002301 від 10.06.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на землю в сумі 1000816 грн. 34 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 250544,09 грн. В запереченнях на позов відповідач не погоджувався та вважав, що податкове повідомлення-рішення від 10.06.2011 року № 0003002301 правомірним і таким, що не підлягає скасуванню, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, зазначивши проте, що використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.
В судовому засіданні 17 листопада 2012 року судом замінено відповідача -Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м.Одеси на його правонаступника -Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступні обставини та факти.
Публічне акціонерне товариство «АТП-15106» зареєстроване Виконавчми комітетом Одеської міської ради 21.01.1998 року № 15561200000019828 (а.с. 38-39).
Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2005 є: діяльність автомобільного регулярного транспорту, будівництво будівель, послуги з організації подорожувань, управління нерухомим майном, купівля та продаж власного нерухомого майна, здавання в оренду власного нерухомого майна, що підтверджується довідкою АА №575622 з ЄДРПОУ (а.с. 40).
Відповідно до вимог ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі направлень від 10.05.2011 року № 602, 603, 604 виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та згідно із п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 10.05.2011 року №840 в період з 10.05.2011 року по 23.05.2011 року проведено документальну позапланову перевірку ВАТ «АТП-15106»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08 р. по 31.12.10 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.
Направлення та копія наказу органу ДПС вручені 10.05.2011 року під розписку головному бухгалтеру ВАТ «АТП-15106»Гавриличенко К.О.
Перевірку проведено з відома голови правління ВАТ «АТП-15106»Шеленг А.Й. присутності головного бухгалтера Гавриличенко К.О. У журналі реєстрації перевірок ВАТ «АТП-15106»вчинено запис під №60 від 10.05.2011 року.
За результатами перевірки 30.05.2011 року складено акт №157/23/213/05522068, яким зафіксовано виявлені порушення, а саме: заниження податку на землю в сумі 1000816,34 грн., в тому числі за 2009 рік у сумі 486062, 74 грн., за 2010 рік у сумі 514753, 60 грн. та встановлення факту неподання ВАТ«АТП-15106» розрахунку земельного податку до ДПІ за 2009 рік, 2012 рік (а.с. 42-55).
На підставі зазначеного акту перевірки, а також згідно з п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № № 0003002301 від 10.06.2011 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на землю в розмірі 1000816, 34 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію сумі 250544, 09 грн. (а.с.16).
Відповідачем зроблено висновок про те, що -при передачі в оренду суб'єктами підприємницької діяльності -платникам єдиного податку будівель або їх частин іншим суб'єктам господарювання будівлі і відповідні земельні ділянки під ними використовуються орендарями таких будівель або їх частин. При цьому земельні ділянки не використовуються платниками єдиного податку у своїй підприємницькій діяльності. Тому, підприємство - землекористувач платник єдиного податку за земельні ділянки, переданими в оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності, будівлями або їх частинами повинно сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Суд з даним висновком не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
У статті 116 Земельного кодексу зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" передбачено запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
У п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98»№ 507 від 16.03.2000 року, в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, було визначено, що суб'єкт малого підприємництва звільняється від плати (податку) на землю лише на земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
Отже, позивач, як орендодавець, платник єдиного податку за видом діяльності - надання послуг оренди, здійснює підприємницьку діяльність, пов'язану з наданням в оренду приміщень та не є платником податку за землю (земельного податку) згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Як встановлено судом, податкове зобов'язання по податку на землю визначене позивачу за земельні ділянки під нежитловими приміщеннями, які здані в оренду на підставі відповідних договорів.
Відповідно до Довідки серії АА 575622 з ЄДРПОУ публічне акціонерне товариство «АТП-15106», наділене правом здавання в оренду нерухомого майна, про що свідчить відповідний КВЕД 70.20.0.
При цьому такий вид діяльності як здача в оренду нерухомості визначений у свідоцтві про сплату єдиного податку від 21.05.2008 року, за яким позивач наділений правом здавати в оренду нерухоме майно про що свідчить відповідний КВЕД 70.20.0.
Таким чином, законодавством були встановлені дві обов'язкові умови, за яких суб'єкт підприємницької діяльності не є платником плати (податку) за землю:
- перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, про що отримано свідоцтво про сплату єдиного податку;
- земельні ділянки, які є об'єктом плати за землю, використовуються для провадження підприємницької діяльності.
Дане право є частиною підприємницької діяльності таксомоторного парку, яке на ряду з іншим, спрямоване на організацію та належне забезпечення та експлуатації таксомоторного парку. На цій підставі ПАТ «АТП-15106»звільнено від сплати земельного податку.
Відповідно до п. «а»ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 року та згідно із ст. 35 Закону України «Про охорону земель» №962-IV від 19.06.2003 року землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
При цьому, відповідно до ст.1 Закону України «Про землеустрій»№858-IV від 22.05.2003 року цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Згідно п. «а»ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 року власники земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням та згідно п. «ґ»ч.1 ст. 211 цього Кодексу несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення як невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Судом досліджено державний акт на право постійного користування землею Серії ІІ-ОД №002035 та план зовнішніх меж землекористування, виданого ВАТ «АТП-15106»на праві постійного користування землею загальною площею 2,9980 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 48, на підставі рішення Одеської міської ради №877-ХХІІІ від 29.02.2000 року, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №109 (а.с . 62-65).
З зазначеного державного акту та плану вбачається, що земельна ділянка загальною площею 2,9980 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 48 видана ВАТ «АТП-15106»для експлуатації та обслуговування таксомоторного парку, зміни в землекористуванні не вносились.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2010 року між ВАТ «АТП-15106»та ТОВ «Каскад-Преміум»за № 13/10 укладено договір суборенди, щодо передачі нежитлового приміщення з обладнанням за адресою: м.Одеса, вул. Середня, 48. Згідно договору суборенди від 30 вересня 2011 року укладеного між ВАТ «АТП-15106»та ТОВ «АТП-15106», суборендодавець передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Середня, 48 (а.с. 56-61).
З огляду на зазначене, здавання в оренду приміщень, розташованих на земельній ділянці, що була надана у постійне користування при умові зазначення такого виду діяльності у статутних документах не вважається нецільовим використанням земельної ділянки.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів на одержання прибутку. Аналогічне визначення містить Державний класифікатор України "Класифікація організаційно-правових форм господарювання", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 97 від 28.05.2004 року. Підприємницька діяльність визначається, як самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.
Операції з оренди є за своєю суттю операціями з надання послуг, а орендна плата включає в себе не лише компенсацію витрат, але і відповідний прибуток орендаря, тому такі операції підпадають під визначення підприємницької діяльності, а платник єдиного податку - орендодавець - звільняється від сплати податку на землю.
Оскільки, позивач є платником єдиного податку і здійснює підприємницьку діяльність, здаючи в оренду нерухомість, нарахування йому податковим органом земельного податку є неправомірним та суперечить вимогам чинного законодавства.
При цьому, використання певних об'єктів для здійснення господарської діяльності підприємством не залежить від конкретних результатів отримання прибутку у певний час. Крім того, операції з оренди є за своєю суттю операціями з надання послуг. Орендна плата включає в себе на лише компенсацію витрат, але й відповідний прибуток орендареві. За таких обставин, операції з надання в оренду нежитлового приміщення підпадають під визначення підприємницької діяльності, а платник єдиного податку -орендодавець -звільняється від сплати земельного податку.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на землю з фізичних осіб.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.06.2011 року № 0003002301 є протиправним та підлягає скасуванню.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 14 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 158 -163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «АТП-15106»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2011 року № 0003002301 -задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.06.2011 року № 0003002301, яким ПАТ «АТП-15106»збільшено суму грошового зобов'язання по податку на землю в сумі 1000816 грн. 34 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 250544,09 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови сторони можуть отримати 18 грудня 2012 року.
Суддя Л.М. Токмілова
18 грудня 2012 року
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «АТП-15106» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2011 року № 0003002301 - задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.06.2011 року № 0003002301, яким ПАТ «АТП-15106» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на землю в сумі 1000816 грн. 34 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 250544,09 грн.
Судове рішення № 28203726, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1570/3577/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: