Постанова № 28203419, 17.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року 13:31 2а-1876/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбунова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про припинення адміністративного арешту та скасування зупинення видаткових операцій і поновлення видаткових операцій платника податків ТОВ "Агрофірма Корнацьких",

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»(далі-позивач, товариство) з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про: припинення адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», застосованого на підставі рішення в.о. начальника Кривоозерської МДПІ Миколаївської області №1 від 13.07.2011; скасування зупинення видаткових операцій і поновлення видаткових операцій платника податків ТОВ «Агрофірма Корнацьких»на таких рахунках: №260463903 МОД АТ «РайффайзенБанк Аваль»м. Миколаїв, МФО 326182; №260493902 МОД АТ «РайффайзенБанк Аваль»м. Миколаїв, МФО 326182; №26001102258 МОД АТ «РайффайзенБанк Аваль»м. Миколаїв, МФО 326182 код валюти 840; №26001102258 МОД АТ «РайффайзенБанк Аваль»м. Миколаїв, МФО 326182 код валюти 978; №26001102258 МОД АТ «РайффайзенБанк Аваль»м. Миколаїв, МФО 326182 код валюти 980; №26000304437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438; №26003301437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438 код валюти 980; №26003301437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438 код валюти 978; №26042306437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438; №26043305437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438; №26065301180883 філія ПАТ ПІБ в м. Первомайськ Миколаївської обл. МФО 326449; №2604013513 «РайффайзенБанк Аваль»м. Київ, МФО 380805; №2604312487 «РайффайзенБанк Аваль»м. Київ, МФО 380805; №26009101975 «РайффайзенБанк Аваль»м. Київ, МФО 380805; №26008349404 «РайффайзенБанк Аваль»м. Київ, МФО 380805; №35431001003384 ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.05.2012).

В обґрунтування позовних вимог та у своїх поясненнях в судовому засіданні позивач зазначив, що обставини, які були підставою як для застосування адміністративного арешту майна, так і для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, на час звернення до суду об'єктивно вже не існують. Так, адміністративний арешт майна було застосовано відповідачем у зв'язку з тим, що позивач 12.07.2011 не допустив представника відповідача до перевірки, призначеної керівником податкового органу за постановою слідчого у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи, а зупинення видаткових операцій на рахунках позивача пов'язано з тим, що позивач 13.07.2011 не допустив податкового керуючого для здійснення опису майна з метою виконання рішення щодо цього ж адміністративного арешту. Таким чином, обидва рішення податковим органом фактично прийнято виключно у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи, оскільки без постанови слідчого у цій справі не проводилася б вказана перевірка і це б не спричинило ні факту недопуску відповідача до перевірки, ні факту недопуску податкового керуючого до опису майна. Вказує, що постанову слідчого про порушення кримінальної справи, в ході якої слідчим призначено цю перевірку, було в подальшому скасовано прокурором. Оскільки кримінальна справа, під час розслідування якої слідчим призначалася податкова перевірка позивача, після скасування постанови про її порушення не існує, то відпала і потреба для кримінального судочинства у цій справі у проведенні вказаної перевірки. Отже, всі дії щодо виконання постанови слідчого про призначення перевірки втратили свою необхідність і значимість. Відтак, це є підставою для перегляду прийнятих податковим органом рішень про застосування адміністративного арешту майна і про зупинення видаткових операцій на рахунках позивача та для скасування цих рішень. Крім того, додатковою підставою для скасування рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках позивача є закінчення передбаченого ПК України двохмісячний строку та вчинення таких дій. При цьому постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 по справі №2а-5345/11/1470 строк зупинення видаткових операцій взагалі не визначено, а визначений ПК України термін для зупинення видаткових операцій закінчився. Крім того, позивач зазначив, що ним неодноразово направлялися звернення до відповідача про скасування зупинення видаткових операцій на рахунках позивача, проте ці звернення було відхилено. Тому просить суд припинити адміністративний арешт майна і скасувати зупинення видаткових операцій на рахунках позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Пояснив, у позові ним помилково здійснено посилання на підпункт 94.19.6, тоді як підлягав зазначенню підпункт 94.19.7 п.94.19 ст.94 ПК України.

Відповідач позову не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що застосування умовного адміністративного арешту та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є правомірним, що підтверджено відповідними судовими рішеннями, у т.ч. й Вищого адміністративного суду України. Відповідач зазначає, що п.94.20 ст.94 ПК України визначено випадки, коли приймаються рішення про звільнення майна з-під арешту. В той же час, п.94.19.6 ПК України, на який посилається позивач, до вказаних випадків не відноситься. Крім того, посилання позивача на двохмісячний термін зупинення видаткових операцій відповідно до положень п.91.4 ст.91 ПК України є безпідставним, оскільки ця норма стосується платника податку з наявним податковим боргом, а не позивача, зупинення операцій якого здійснено у зв'язку із перешкоджанням податковому керуючому у здійсненні опису арештованого майна. Зазначив також, що на виконання постанови слідчого наказом Кривоозерської МДПІ від 11.07.2011 №270 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Корнацьких»призначено перевірку позивача. При цьому посадових осіб відповідача 12.07.2011 не було допущено до проведення перевірки. Тому на підставі п.94.2.3 ст.94 ПК України відповідачем застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - ТОВ «Агрофірма Корнацьких». До цього часу наказ про проведення перевірки від 11.07.2011 №270 не виконано і не скасовано.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, які склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»є юридичною особою, зареєстрованою 16.12.2002 Кривоозерською районною державною адміністрацією Миколаївської області. На податковому обліку позивач перебуває у Первомайській об'єднаній державній податковій інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Кривоозерської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області.

1 липня 2011 р. слідчим СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Кутіним С.О. винесено постанову про порушення кримінальної справи №18800026 за ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України за фактом внесення службовими особами ТОВ «Агрофірма Корнацьких»завідомо неправдивої інформації до офіційних документів та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем.

5 липня 2011 р. слідчим СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Кутіним С.О. у цій кримінальній справі винесено постанову про проведення перевірки ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

На підставі вказаної постанови від 05.07.2011 (про проведення перевірки) ДПА у Миколаївській області видано розпорядження від 11.07.2011 за №178-р про проведення перевірки позивача. Кривоозерською міжрайонною державною податковою інспекцією з посиланням на пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 ТОВ «Агрофірма Корнацьких»видано наказ від 11.07.2011 за №270 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Корнацьких»(код ЄДРПОУ 31929340) терміном 10 робочих днів.

При виїзді 12.07.2011 до ТОВ «Агрофірма Корнацьких»представниками товариства не було допущено посадових осіб податкового органу до проведення цієї перевірки, про що податковим органом складено акти №01/23-600 та №02/23-600 від 12.07.2011 про не допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Корнацьких»та акти №03/23-600 та 04/23-600 від 12.07.2011 про відмову від підпису у направленні на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Начальником Кривоозерської МДПІ 13.07.2011 на підставі п.94.2 ст. 94 ПК України прийнято Рішення №1 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

Кривоозерською МДПІ подано до Миколаївського окружного адміністративного суду подання на підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Постановою від 18.07.2011 Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №2а-5333/11/1470 подання Кривоозерської МДПІ не задоволено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 у справі №2а-5333/10/1470 апеляційну скаргу податкового органу задоволено, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.2011 скасовано, прийнято нову постанову, якою подання Кривоозерської МДПІ задоволено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2012 у справі в цій справі касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма Корнацьких" залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 залишено без змін.

Розпорядженням в.о. начальника Кривоозерської МДПІ №14-р від 13.07.2011 на завідувача сектором погашення прострочених податкових зобов'язань Кривоозерської МДПІ Межієвську Т.О. покладено функції виконавця рішення. Розпорядженням №15-р від 13.07.2011 вищевказану особу призначено податковим керуючим. 13.07.2011 податковий керуючий здійснив вихід на підприємство позивача за адресою с. Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області для проведення опису майна. Податковим керуючим складено акт про перешкоджання Товариством виконанню повноважень податкового керуючого, яке полягало у недопущенні на територію підприємства для здійснення опису майна.

У зв'язку з цим Кривоозерською МДПІ подано до Миколаївського окружного адміністративного суду подання про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "Агрофірма Корнацьких".

Постановою від 22.07.2011 Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №2а-5345/11/1470 подання Кривоозерської МДПІ не задоволено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 у справі №2а-5345/11/1470 апеляційну скаргу податкового органу задоволено, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 скасовано, прийнято нову постанову, якою подання Кривоозерської МДПІ задоволено та зупинено видаткові операцій платника податків на рахунках платника податків. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.05.2012 в цій же адміністративній справі касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма Корнацьких" залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 у справі №2а-5345/11/1470 залишено без змін.

ТОВ «Агрофірма Корнацьких»18.07.2011 подано скаргу прокурору Миколаївської області щодо незаконного порушення кримінальної справи №18800026. Про результати розгляду скарги позивача повідомлено прокуратурою Миколаївської області листом від 28.07.2011 за №04/2/3-1046-11, згідно з яким постанову слідчого податкової міліції про порушення кримінальної справи №18800026, в якій слідчим призначено перевірку позивача, 25.07.2011 скасовано прокуратурою Миколаївської області в порядку ст. 100 КПК України, як таку, що винесена без законних підстав. Окрім цього, у листі зазначено, що прокуратурою Миколаївської області призначено проведення службової перевірки відносно співробітників податкової міліції, які допустили порушення закону та вжито заходів прокурорського реагування.

Копію постанови слідчого про порушення кримінальної справи №18800026, винесену 01.07.20911, та копію постанови від 25.07.2011 заступника прокурора Миколаївської області про скасування вказаної постанови слідчого про порушення цієї кримінальної справи долучено до адміністративної справи і досліджено судом.

Як вбачається з наданих прокуратурою Миколаївської області на запит суду документів, за наслідками розгляду матеріалів після скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи 12.09.2011 органом дізнання винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях посадових осіб ТОВ «Агрофірма Корнацьких»складу злочину, передбаченого ст.ст.191, 366 КК України.

Позивач 07.02.2012 звернувся із заявою до відповідача, в якій з підстав, вказаних у позові, просив скасувати рішення про застосування адміністративного арешту. За наслідками розгляду цієї заяви відповідачем відмовлено у її задоволенні, мотивуючи це тим, що ст.94 ПК України не передбачає скасування такого рішення з наведених у заяві підстав.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Норми, якими передбачено підстави і порядок застосування адміністративного арешту майна платників податків та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а також процедуру їх припинення, законодавцем розміщено у Главі 9 («Погашення податкового боргу платників податків») розділу II Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 89 ПК України («Виникнення права податкової застави») право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

При цьому, згідно з пунктом 89.4 ст.89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно з статтею 91 ПК України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, тощо.

Відповідно до п.91.4 ст.91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Згідно з статтею 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (пп.94.2.3); платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу (пп.94.2.7). Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому, відповідно до пп.94.19.7 п.94.19 ст.94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється, зокрема, у зв'язку з прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту.

Суд вважає встановленим той факт, що на час застосування адміністративного арешту до позивача та зупинення видаткових операцій на рахунках позивача в основу цих рішень відповідачем було покладено забезпечення виконання постанови слідчого про призначення податкової перевірки позивача, тобто потреби кримінального судочинства.

При цьому, на час розгляду цієї адміністративної справи судом достовірно встановлено, що кримінальної справи, в якій слідчим призначалася вказана перевірка, вже не існує через скасування прокурором постанови про порушення цієї кримінальної справи.

Це означає, що на цей час внаслідок сплину значного періоду часу (понад один рік) змінилися обстановка, умови та обставини, які у 2011 р. стали підставою для прийняття податковим органом вказаних рішень, а потреба в проведенні перевірки у кримінальній справі вже відсутня.

Суд також бере до уваги, що на час вчинення дій по проведенню зазначеної перевірки позивача у податкового органу були відсутні відомості про наявність у позивача податкового боргу, а вказані дії та рішення - як накладення адміністративного арешту на майно позивача, так і зупинення видаткових операцій на рахунках позивача, обумовлювалися передусім потребами кримінального судочинства, які на цей час вже відпали.

Надаючи тлумачення змісту статей 89, 91, 94 ПК України, суд вважає, що оскільки їх розміщено у Главі 9 («Погашення податкового боргу платників податків») розділу II Податкового кодексу України, то ці дії (адміністративний арешт майна та зупинення видаткових операцій на рахунках) у першу чергу є засобом погашення податкового боргу, і лише в другу чергу адміністративний арешт майна платника податків виступає способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв рішення про застосування адміністративного арешту майна позивача як винятковий спосіб забезпечення виконання позивачем обов'язку допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки, призначеної на виконання постанови слідчого.

Оскільки у 2011 р. на час звернення податкового органу до суду із поданнями про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту та про зупинення видаткових операцій з рахунків платника податків у позивача був відсутній податковий борг, а необхідність здійснення цих дій для потреб кримінального судочинства вже відпала, то і необхідність у продовженні дії в часі цих рішень податкового органу (про адміністративний арешт майна та про зупинення видаткових операцій на рахунках) станом на день розгляду цієї адміністративної справи також відпала.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність факту скасування наказу про проведення перевірки від 11.07.2011 №270 та відсутність завершення його виконання, оскільки не може підлягати виконанню цей наказ, підставою для видання якого була постанова слідчого в кримінальній справі, після скасування постанови про порушення цієї кримінальної справи. Крім того, зі змісту вказаного наказу вбачається, що перевірку необхідно було провести з 12.07.2011 протягом 10 днів, а визначений наказом строк вже сплинув, тобто і з цих підстав зазначений наказ, як не реалізований, втратив чинність. При цьому винесення окремого рішення про скасування цього наказу чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до підпункту 94.19.7 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту. При цьому вказаною нормою ПК України не надано виключного переліку та не визначено конкретних підстав, за яких суд може прийняти таке рішення.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у зв'язку зі зміною обстановки, викликаної скасуванням постанови про порушення кримінальної справи, сплином значного періоду часу після прийняття вказаних рішень податкового органу та з огляду на інші вищенаведені обставини справи, це є підставою для припинення адміністративного арешту майна позивача шляхом застосування підпункту 94.19.7 пункту 94.19 статті 94 ПК України.

Що стосується позовної вимоги про припинення дії рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках позивача, то суд зазначає, що податковим керуючим було здійснено спробу провести опис майна позивача виключно для реалізації адміністративного арешту майна, а тому зупинення видаткових операцій є наслідками, які настали для позивача через перешкоджання виконанню податковим керуючим опису майна.

Оскільки, згідно з встановленими судом обставинами справи зупинення видаткових операцій на рахунках позивача перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з адміністративним арештом його майна, то суд вважає, що у разі, якщо в цій ситуації підлягає припиненню адміністративний арешт майна позивача, то, відповідно, і передбачені пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України наслідки також припиняються.

Суд бере до уваги те, що зупинення видаткових операцій на рахунках платка податку є засобом погашення податкового боргу, існування якого у позивача відповідачем не доведено, а також те, що опис майна податковим керуючим - одна із стадій виконання рішення про адміністративний арешт майна, яке, як зазначено судом, у цій ситуації підлягає припиненню. Відтак, застосування у цей час такого способу забезпечення виконання платником податків обов'язку допустити податкового керуючого до здійснення опису майна, як зупинення видаткових операцій на рахунках позивача, вже не є необхідним.

Крім того, суд зауважує, що ще однією з підстав для припинення дії рішення про зупинення видаткових операцій є закінчення строку.

Суд відкидає твердження представника відповідача про те, що 2-місячний строк стосується виключно випадків, коли у платника податку є податковий борг, і не стосується випадків зупинення видаткових операцій як забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків. Так, надаючи тлумачення приписам п.91.4 ст.91 ПК України щодо того, що строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців, суд зазначає, що ця норма передбачає вказані наслідки у разі застосування максимальної відповідальності до платника податку, який має податковий борг. Оскільки у даному випадку податковий борг у позивача відсутній, то і підстави для застосування щодо нього максимальної відповідальності також відсутні. Крім того, на думку суду, ця норма є імперативною і не підлягає розширеному тлумаченню щодо збільшення вказаного у ній строку.

Суд не бере до уваги та відкидає посилання відповідача на судові рішення у справах № 2а-5333/11/1470 та №2а-5345/11/1070, зокрема, рішення суду апеляційної та касаційної інстанції, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог. Так, предметами доказування під час розгляду вказаних справ були правомірність застосування адміністративного арешту та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а не наявність підстав для їх припинення. Суд зауважує, що обґрунтованість рішень податкового органу про застосування адміністративного арешту та про зупинення видаткових операцій, прийнятих у 2011 р., вказаними судовими рішення підтверджено. В той же час, предметом доказування у цій адміністративній справі є наявність підстав для припинення застосування адміністративного арешту майна позивача та скасування зупинення видаткових операцій на рахунках позивача у цей час.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги доведеність факту зміни обстановки та, як наслідок, відсутності правових підстав для продовження адміністративного арешту майна позивача та зупинення видаткових операцій на його рахунках, недоведеність відповідачем обґрунтованості та доцільності продовження застосування до позивача вказаних заходів, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню на користь позивача з Державного бюджету України підлягає 66 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Припинити адміністративний арешт майна ТОВ "Агрофірма Корнацьких" (код ЄДРПОУ 31929340), розташованого за адресами: вул. Леніна, 35-А, с. Секретарка Кривоозерського району Миколаївської області, 55142, та с. Чаусове друге Первомайського району Миколаївської області, 55234, застосованого на підставі рішення в.о. начальника Кривоозерської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №1 від 13.07.2011.

Скасувати зупинення видаткових операцій платників податків на рахунках платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" (код ЄДРПОУ 31929340, юридична адреса: 08670, Київська область, Васильківський район, с. Тростинка, вул. Б. Хмельницького, 4):

- №260463903 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182;

- №260493902 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182;

- №26001102258 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182 код валюти 840;

- №26001102258 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182 код валюти 978;

- №26001102258 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182 код валюти 980;

- №26000304437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438;

- №26003301437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438 код валюти 980;

- №26003301437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438 код валюти 978;

- №26042306437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438;

- №26043305437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438;

- №26065301180883 філія ПАТ ПІБ в м. Первомайськ Миколаївської обл. МФО 326449;

- №2604013513 "РайффайзенБанк Аваль" м. Київ, МФО 380805;

- №2604312487 "РайффайзенБанк Аваль" м. Київ, МФО 380805;

- №26009101975 "РайффайзенБанк Аваль" м. Київ, МФО 380805;

- №26008349404 "РайффайзенБанк Аваль" м. Київ, МФО 380805;

- №35431001003384 ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013.

Поновити видаткові операції на наступних рахунках платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" (код ЄДРПОУ 31929340, юридична адреса: 08670, Київська область, Васильківський район, с. Тростинка, вул. Б. Хмельницького, 4):

- №260463903 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182;

- №260493902 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182;

- №26001102258 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182 код валюти 840;

- №26001102258 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182 код валюти 978;

- №26001102258 МОД АТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Миколаїв, МФО 326182 код валюти 980;

- №26000304437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438;

- №26003301437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438 код валюти 980;

- №26003301437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438 код валюти 978;

- №26042306437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438;

- №26043305437445 філія ПАТ ПІБ в м. Миколаєві МФО 326438;

- №26065301180883 філія ПАТ ПІБ в м. Первомайськ Миколаївської обл. МФО 326449;

- №2604013513 "РайффайзенБанк Аваль" м. Київ, МФО 380805;

- №2604312487 "РайффайзенБанк Аваль" м. Київ, МФО 380805;

- №26009101975 "РайффайзенБанк Аваль" м. Київ, МФО 380805;

- №26008349404 "РайффайзенБанк Аваль" м. Київ, МФО 380805;

- №35431001003384 ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" сплачений ним судовий збір у розмірі 66 (шістдесят шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 липня 2012 р.