Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9603/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Захаровій Ю.О.,
за участю сторін:
представника позивача - УПФУ м. Краснодоні та
Краснодонському районі Луганської області: не з'явився,
відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 850,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
03 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 850,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець Краснодонською міською радою Луганської області 01.02.2010 та перебуває на обліку в УПФУ м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області як платник страхових внесків.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по відношенню до відповідача прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків, у зв'язку з чим станом на 30.10.2012 за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 850,00 грн.
УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області відповідачу була направлена вимога про сплату боргу № Ф-251 від 07.09.2012. Відповідач суму боргу, зазначеної у вимозі, у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня отримання такої вимоги, не оскаржив, борг в повному обсязі не сплатив.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків позивач звернувся з позовом до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, 19.12.2012 факсимільним зв'язком надіслав клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.
У судове засідання, призначене на 10.12.2012, відповідача не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся, проте на адресу суду повернувся конверт із зазначенням про закінчення терміну зберігання (а. с. 15). Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.
У судове засідання, призначене на 19.12.2012, відповідача не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис відповідача в поштовому повідомленні від 14.12.2012 (а. с. 18), проте ані заперечення на адміністративний позов, ані заяви про визнання позовних вимог, ані заяви про проведення судового засідання за відсутності відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець Краснодонською міською радою Луганської області 01.02.2010 за № 23870000000006683 (а. с. 7). В УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області перебуває на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті фінансових санкцій в розмірі 850,00 грн., що були застосовані відповідно до рішення № 736 від 27.12.2010 у зв'язку з неподанням розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, передбачені законодавством (а. с. 8).
Станом на 30.12.2012 заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік складає 850,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (а. с. 6).
07.09.2012 УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області була винесена вимога про сплату боргу № Ф-251 (а. с. 10). Вказану вимогу відповідач отримав 14.09.2012, про що свідчить підпис в поштовому повідомлення про отримання (а. с. 11).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач суму боргу, зазначеної у вимозі, у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня отримання такої вимоги, не оскаржив, борг в повному обсязі не сплатив.
Правовідносини, пов'язані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, борг по сплаті застосованої фінансової санкції у відповідача виник до 01.01.2011, тому, в даному випадку потрібно застосовувати норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (із змінами) (далі - Закон № 1058-ІV).
Згідно з п. 5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин у 2010 році) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Частиною 3 статті 15 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Законом України від 08.07.10 № 2461 «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду.
Для платників фіксованого податку пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13 лютого 1998 №129/98-ВР встановлено порядок перерахування з фіксованого податку відрахувань до ПФУ, а саме: до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами.
До введення в дію Закону України від 08.07.2010 № 2461 «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування.
Починаючи з липня 2010 року Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 р. № 2461 встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058, тобто мінімального страхового внеску, а саме: за липень-вересень 2010 року - по 294,82 грн. щомісяця; за жовтень-листопад 2010 року - по 301,12 грн. щомісяця; за грудень 2010 року - 306,10 грн.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків.
Відповідно до картки особового рахунку платника розмір несплаченої фінансової санкції по страховим внескам за 2010 рік складає 850,00 грн.
Пунктом 6 частини 2 стаття 17, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV, страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону № 1058-ІV, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
З матеріалів справи вбачається, що борг зі сплати фінансової санкції в розмірі 850,00 грн. до теперішнього часу відповідачем до УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області не перерахований, вимога про сплату боргу № Ф-251 від 07.09.2012 у встановленому законом порядку не оскаржена.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд вважає, що позов Управління пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 850,00 грн. є доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 850,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (місцезнаходження: 94407, Луганська область, м. Краснодон, вул. Мікроцентр, 20, код ЄДРПОУ 37907233) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 21 грудня 2012 року.
СуддяВ.В. Матвєєва
Судове рішення № 28203187, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 19.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/9603/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: