Постанова № 28203149, 24.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р. № 2а-3496/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

представника позивача Шимчишина І.С.

представника відповідача Задорожнього І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМ-ЕКО-Львів»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Спільне підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМ-ЕКО-Львів»(далі-СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0001222320/1310, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 394 895, 00 грн., в т.ч. основний платіж 367 082, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 27 813, 00 грн.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що жодних правових підстав та належних обґрунтувань для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби немає. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки від 26.03.2012 року №20/23-2/31442100. Вважає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться у цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом. Крім того, позивач зазначає, що усі витрати, які понесло підприємство на оплату юридичних послуг, які отримані від ФОП ОСОБА_1 повністю підтвердженні первинними бухгалтерськими документами, що і не заперечується податковим органом та посилається на наказ ДПСУ від 15.02.2012 року №121 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо формування витрат по операціях з фізичними особами -підприємцями, які використовують спрощену систему оподаткування», згідно якого вказується, що юридичні особи платники податку на прибуток при визначенні об'єкта оподаткування можуть включати до складу витрат витрати з придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб -підприємців, які сплачують єдиний податок незалежно від групи, до якої віднесено фізичну особу -підприємця, за умови, що такі витрати пов'язані з господарською діяльність платника. На думку позивача, факти викладені в акті перевірки про порушення податкового законодавства СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»є безпідставними, необґрунтованими та не знаходять свого правового підтвердження, а тому просить задовольнити позовні вимоги.

У зв'язку із проведенням реорганізації Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, відповідача протокольною ухвалою суду було замінено його правонаступником Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлено його заниження на суму 1 003 016 грн., в тому числі 4 кварталі 2011 року на суму 1 003 016 грн. Станом на 31.12.2011 року у СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»на балансовому рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»(код ЄДРПОУ - 35554567) в сумі 501 508 грн., яке згідно бази даних ДПІ у Личаківському районі м. Львова знято з обліку 02.11.2011 року №1381100015 014162, підприємство зареєстроване у Ленінському міжрайонному ДПІ у м. Луганську, вид діяльності - будівництво будівель, основні засоби - відсутні, працівників - 1 особа. Анульовано свідоцтво платника ПДВ - 02.11.2011 року. Оскільки, ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»знято з обліку, то зобовязання позивача припиняється перед кредитором, а відповідно і припиняється строк позовної давності за відсутністю ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Крім того, 21.12.2011 року ВПМ Ленінської МДПІ у м.Луганську порушено кримінальну справу №02/11/8048 у відношенні засновника та директора ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ОСОБА_3 за ч.3 ст. 212 КК України. Крім того, розбіжність в сумі 445 000 грн. між даними податкового та бухгалтерського обліку позивача виникла в результаті безпідставного включення до складу валових витрат р.04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2011 року, вартість придбаних послуг без наявності первинних документів і відображення їх у бухгалтерському обліку та при відсутніх документах, що підтверджують використання в господарській діяльності підприємства. Щодо витрат по отриманих юридичних послугах фізичної особи ОСОБА_1 на суму 109 300 грн., який сплачує єдиний податок, та не є платником ПДВ, відповідач посилаючись на положення пп.139.1.12 Податкового кодексу України зазначає, що СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»не має права включити до складу витрат наведені вище витрати, понесені на оплату послуг фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок. Враховуючи вищенаведене, представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»зареєстроване як юридична особа 29.03.2001 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 31442100, видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 29.03.2001 року №16483.

Згідно акту перевірки, СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»взято на облік в органах державної податкової служби з 05.04.2001 року за №5357 року та станом на момент проведення перевірки перебувало на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Личаківському районі м. Львова.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»(код ЄДРПОУ 31442100) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.03.2012 року №20/23-2/31442100 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року №283/97-ВР (змінами та доповненнями), п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.14.1.11, п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.п.139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 367 082 грн., в т.ч. за І квартал 2011 року в сумі 111 250 грн., за II квартал 2011 року в сумі 16 675 грн., за 3 квартал 2011року в сумі 6 854 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 232 303 грн.;

- п.п.168.1.1. п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI донарахований податок з доходів фізичних осіб за період з січня 2011 року по грудень 2011 року на загальну суму 4802, 47 грн., а саме: за січень 2011 року в сумі 999, 43 грн., за лютий 2011 року в сумі 850, 76 грн., за березень 2011 року в сумі 975, 05 грн., за квітень 2011 року в сумі 40, 79 грн., за травень 2011 року в сумі 278, 09 грн., за червень 2011 року в сумі 187, 16 грн., за липень 2011 року в сумі 107, 82грн., за серпень 2011 року в сумі 79, 74 грн., за вересень 2011 року в сумі 676, 60 грн., за жовтень 2011 року в сумі 387, 00 грн., за листопад 2011 року в сумі 96, 72 грн., за грудень 2011 року в сумі 123, 31 грн.;

- п.2.8 абз.2, п.3.4, п.3.5, п.5.9, п.7.25 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року N637 (із змінами та доповненнями) - встановлено перевищення ліміту каси. Загальна сума понадлімітних залишків становить 3 523, 67 грн.

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0001222320/1310, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 394 895, 00 грн., в т.ч. основний платіж 367 082, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 27 813, 00 грн.

Розглядаючи правомірність винесеного відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до п. 1.31. цього Закону, під продажем товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону про прибуток встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.134.1.1. п.134.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.135.4.1.п. 135.4. ст. 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пункт 137.1. ст. 137 Податкового кодексу України передбачає, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з норм пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Отже, виходячи з вимог вказаних норм, підтвердженням витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, підставою для нарахування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ є податкова накладна.

Згідно з положенням п. 44.1 т. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. В п. 44.2 вказаної статті передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Як вбачається з Акту перевірки (а.с.13) станом на 31.12.2011 року у СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»на балансовому рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»(код ЄДРПОУ - 35554567) в сумі 501 508 грн. Згідно бази даних ДПІ у Личаківському районі м. Львова встановлено, що ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»знято з обліку 02.11.2011 року №1381100015014162, підприємство зареєстроване у Ленінському міжрайонному ДПІ у м. Луганську, вид діяльності - будівництво будівель, основні засоби - відсутні, працівників - 1 особа. Анульовано свідоцтво платника ПДВ - 02.11.2011 року. Крім того, Ленінська міжрайонна ДПІ у м. Луганську листом від 05.01.2012 року №571/23- 220 повідомлено, що 21.12.2011 року ВПМ Ленінської МДПІ у М.Луганську порушено кримінальну справу №02/11/8048 у відношенні засновника та директора, ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»ОСОБА_3 за ч.3 ст. 212 КК України. Оскільки, ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»знято з обліку, то зобов'язання СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»припиняється перед кредитором, а відповідно і припиняється строк позовної давності за відсутністю ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Підприємством суму кредиторської заборгованості 501 508 грн. не включено в 4 кварталі 2011 року до валового доходу, чим порушено п.п.14.1.11 п.14.1. ст.14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.135.5.7. п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України.

Надалі податковий орган робить висновок, що СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»в порушення вищезазначених норм Податкового кодексу України занижено у 4 кварталі 2011 року доходи в сумі 1 003 016 грн. за рахунок не включення суми безнадійної кредиторської заборгованості та вартості безоплатно отриманих товарів по операціях з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»(а.с.14).

Згідно матеріалів справи, на виконання договору поставки від 28.12.2010 року №28-551 ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»виписано позивачу податкову накладну №136 від 31.01.2011 року на загальну суму 240 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 40 000, 00 грн.), податкову накладну №137 від 31.01.2011 року на загальну суму 409 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 68 200, 00 грн.), №1383 від 28.02.2011 року на загальну суму 84 233, 28 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 14 038, 88 грн.) та №682 від 31.03.2011 року на загальну суму 534 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 89 000, 00 грн.), що містять повну ідентифікацію кожного виду замовленого товару.

Крім того, на підтвердження спірних операцій з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»позивачем до матеріалів справи надано також видаткові накладні: №РН-136 від 31.01.2011 року на суму 240 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -40 000, 00 грн.); №РН-137 від 31.01.2011 року на суму 409 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 68 200, 00 грн.); №РН-1383 від 28.02.2011 року на 84 233, 28 грн. (в т.ч. ПДВ -14 038, 88 грн.); №РН-682 682 від 31.03.2011 року на суму 534 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 89 000, 00 грн.).

Згідно картки рахунку 631 «Контрагенти: Лугпромстройсантехмонтаж за 2011 р.»(а.с.156) вбачається, що у підприємства мається кредиторська заборгованість станом на 31.12.2011 рік перед ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»на суму 501 508, 28 грн.

Також, перевіркою було встановлено і не заперечується сторонами по справі, що ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»знято з обліку 02.11.2011 року. Контролюючим органом зроблено висновок про те, що зазначена кредиторська заборгованість в зв'язку із спливом терміну позовної давності внаслідок ліквідації набула ознак безнадійної заборгованості та підлягала включенню до валового доходу у періоді, в якому відбулося зняття з обліку підприємства, а тому СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»безпідставно не відкоригував валові доходи по зазначеній заборгованості .

Врегулювання безнадійної заборгованості після набрання чинності р. III «Податок на прибуток підприємств»Податкового кодексу України (01.04.2011 року) здійснюється відповідно до 159 Податкового кодексу України. Разом з цим, пунктом 5 підр. 4 р. XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України визначено, що норми п. 159.1 ст. 159 ПКУ не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що до безнадійної заборгованості можливо віднести суму заборгованості, якщо вона відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна: суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та в інший спосіб, передбачений умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Отже, вартість отриманого позивачем від ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»товару, набуває статусу безнадійної заборгованості в тому числі після закінчення строку позовної давності або заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна суб'єктів господарювання знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією.

Податковим органом не надано доказів того, що станом на 4 квартал 2011 року позивачу було відомо про ліквідацію контрагента (ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»).

Статтею 91 Цивільного кодексу України обумовлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. В ст. 609 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»відповідач суду не надав. Крім того, при проведенні податковим органом перевірки не з'ясовувалось питання заміни кредитора у вказаних зобов'язаннях.

Судом також встановлено, що на час складання відповідних податкових накладних та здійснення спірних операцій позивачем з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», контрагент позивача був належним чином включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №324413 (а.с.75-79).

Як вбачається з Акту перевірки, перевірку відображеного показника за І квартал 2011 року в сумі 925 475 грн., II квартал 2011 року в сумі 2 332 570 грн., III квартал 2011 року в сумі 2 672 743 грн., IV квартал 2011 року в сумі 2 552 485 грн. проведено на підставі наступної документації: головної книги, оборотно-сальдових відомостей та аналізів рахунків 20.1 «Сировина і матеріали», 20.7 «Запасні частини», 22 «МШП», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 90.2 «Собівартість реалізованих товарів», 92 «Адміністративні витрати»договорів, прихідних накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок, встановлено завищення задекларованих СП ТзОВ «КОМ-ЕКО-Львів»показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»всього у сумі 445 000 грн., в т.ч. за І квартал 2011 року в сумі 445 000 грн.

Згідно представлених до перевірки первинних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку, Головної книги за 2011 року в бухгалтерському обліку «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»за І кв. 2011 року відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 20 Кт 631, Дт 22 Кт 631, Дт92 КтбЗ 1, Дт 94 Кт 631 на суму 480 475 грн.

Податковий орган посилаючись на загальні положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»приходить до висновку, що розбіжність в сумі 445 000 грн. між даними податкового та бухгалтерського обліку виникла в результаті безпідставного включення до складу валових витрат (р. 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2011 року), вартість придбаних послуг без наявності первинних документів і відображення їх у бухгалтерському обліку та при відсутніх документах, що підтверджують використання в господарській діяльності підприємства.

Матеріали перевірки не містять порядку визначення вказаної розбіжності суми валових витрат в І кварталі 2011 року. Як вбачається з наведеного, до уваги прийнято лише обороти за дебетом рахунків в кореспонденції з рахунком 631 (а.с.20).

Однак у відповідності до п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (чинного на момент визначення позивачем суми валових витрат у І кварталі 2011 року) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Виходячи із зазначених норм було сформовано валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) І кварталу 2011 року в загальній сумі 445 000, 00 грн., та відображено цей показник у р. 04.1 Декларації про прибуток підприємства, на підставі акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-682 від 31.03.2011 року на суму 445 000, 00 грн. складеного на виконання робіт згідно виданої податкової накладної №682 від 31.03.2011 року та видаткової накладної №РН-682 682 від 31.03.2011 року, які містяться в матеріалах справи (а.с.89-91).

Крім того, як вбачається з Акта перевірки підприємством на порушення п.п.139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено валові витрати на суму 109 300 грн., в тому числі 2 квартал 2011 року в сумі 70 000 грн., 3 квартал 2011 року в сумі 32 300 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 7 000 грн., оскільки за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року до складу валових витрат включено витрати по отриманих юридичних послугах фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, інд № НОМЕР_1.

Відповідач також зазначає, що завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12»на суму 109 300, 00 грн. відображено перевіркою показників за 1 по 4 квартал 2011 року на підставі оборотно-сальдових відомостей по рах. 311, 91, 92 94, виписок банку. Однак, згідно зазначених відповідачем оборотно-сальдових відомостей не вбачається посилання на розрахунки з контрагентом ОСОБА_1 (а.с.116-119)

На підтвердження взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_1 представником позивача подано картку рахунку 631 (контрагент ФО ОСОБА_1) за перевіряємий період (а.с.120-121), з якої вбачається що за 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, з посиланням на банківські виписки, здійснено оплату на суму 109 300, 00 грн.

Згідно п. 6 розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772) (далі - Порядок № 984) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 розділу ІІ Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Однак зазначені вище вимоги відповідачем дотримано не було, перевіркою не наведено чіткого та конкретного обґрунтування зазначених в Акті перевірки порушень, не конкретизовано розрахунку обчислення податковим органом донарахованої суми податку на прибуток підприємства та згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення нараховано штрафні фінансові санкції.

Згідно поданих на вимогу суду розрахунків завищення показників валових витрат, представником відповідача подано додаткові заперечення від 23.07.2012 року (а.с.163), згідно яких, податковий орган вказує на допущені при визначенні податкових зобов'язань у висновку Акта перевірки помилки.

Відтак з врахуванням вищенаведеного та у зв'язку з неможливістю визначення механізму нарахування податковим органом грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та допущеними помилками у висновках Акту перевірки, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення повністю.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до положень, закріплених ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 06.04.2012 року №0001222320/1310.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби в користь Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМ-ЕКО-Львів»2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2012 року

Суддя Костецький Н.В.