Постанова № 28203065, 20.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9790/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконними дій та постанови про повернення виконавчого документа від 30.10.2012 (ВП № 13328877), -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, в якому позивач проси суд поновити строк звернення до суду з даним позовом, визнати незаконними дії та постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 30.10.2012 про повернення виконавчого документа стягувачеві за вимогою Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області від 23.03.2009 за № Ю-67/3 про стягнення з ЗАТ «Чарівне дійво» на користь УПФУ в м. Свердловську боргу в сумі 1 881,29 грн., прийняти на примусове виконання вимогу УПФУ в м. Свердловську про сплату боргу від 23.03.2009 за № Ю-67/3 про стягнення з ЗАТ «Чарівне дійво» на користь УПФУ в м.Свердловську боргу в сумі 1 881,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції було надано на примусове виконання вимогу № Ю-67/3 від 23.09.2009 про сплату боргу з ЗАТ «Чарівне дійво» в сумі 1 881,29 грн. - недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

04.12.2012 на адресу УПФУ в м. Свердловську Луганської області надійшла постанова ВДВС Свердловського МУЮ від 30.10.2012 про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивачем зазначено, що на теперішній час ЗАТ «Чарівне дійво» знаходиться у стадій порушення провадження у справі про банкрутство та на нього розповсюджується дія мораторію. В Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що при порушенні провадження у справі про банкрутство державний виконавець обов'язково зупиняє виконавче провадження, але не передбачено, що при цьому необхідно повертати виконавчий документ стягувачеві.

У зв'язку з викладеним, позивач просить визнати дії Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції незаконними, скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 30.10.2012 про повернення виконавчого документу стягувану, прийняти на примусове виконання вимогу УПФУ.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заяву про зміну позовних вимог, в якій проси суд поновити строк звернення до суду із даним позовом, визнати незаконними дії та постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 30.10.2012 про повернення виконавчого документа стягувачеві за вимогою Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області від 23.03.2009 за № Ю-67/3 про стягнення з ЗАТ «Чарівне дійво» на користь УПФУ в м. Свердловську боргу в сумі 1 881,29 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, до початку судового засідання факсом нападав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що ухвалою господарського суду Луганської області від 27.08.2010 на підставі заяви УПФУ в м.Свердловську Луганської області про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» у зв'язку із неплатоспроможністю боржника, прийнято зазначену заяву та порушено провадження у справі про банкрутство боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, виконавчому органу неможливе провести виконавчі дії, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у зв'язку з дією мораторію.

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції було надано на примусове виконання вимогу № Ю-67/3 від 23.03.2009 про сплату боргу з ЗАТ «Чарівне дійво» в сумі 1 881,29 грн. - недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

30.10.2012 старшим державним виконавцем ВДВС Свердловського МУЮ Борок А.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №13328877), якою УПФУ в м. Свердловську Луганської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто вимогу УПФУ в м. Свердловську про сплату боргу від 23.03.2009 за № Ю-67/3 про стягнення з ЗАТ «Чарівне дійво» на користь УПФУ в м. Свердловську боргу в сумі 1 881,29 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржувану постанову позивачем було отримано лише 04.12.2012.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду з поважних причин, тому суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 2 цього Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до статті 3 Закону, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є вимоги Пенсійного фонду України.

Виходячи з вимог ст. 5 зазначеного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 25 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані,дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Нормами ч. 1 статті 47 Закону України, встановлено перелік обставин, коли Державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу, а саме, коли:

1) є письмова заява стягувача;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення;

4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно;

9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Частиною 2 та 3 цієї статті зазначено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», 30.10.2012 ВДВС Свердловського МУЮ повернув виконавчий документ стягувачеві - УПФУ в м.Свердловську Луганської області.

Судом встановлено, що відповідач, повертаючи виконавчий документ стягувачеві, керувався тим, що відносно ЗАТ «Чарівне дійво» порушено провадження у справі про банкрутство та на нього розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Проте, згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», термін - мораторій на задоволення вимог кредиторів, це - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова ВДВС Свердловського МУЮ від 30.10.2012 про повернення виконавчого документу стягувачеві (ВП № 13328877), винесена на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», є незаконною, оскільки в даному випадку відповідач повинен був прийняти рішення про зупинення виконавчого провадження.

Разом з тим, суд вважає, що не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання незаконними дій Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, виходячи з наступного.

Як зазначалось, Законом України «Про виконавче провадження», державному виконавцю надано право вирішувати питання про повернення виконавчого документу стягувачу. Дії державного виконавця щодо прийняття рішення про повернення виконавчого документу стягувачу самі по собі не мають правових наслідків. Такі наслідки в даному випадку має безпосередньо оскаржувана постанова, яка перешкоджає позивачу здійснювати передбачені законом функції.

Таким чином, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є саме визнання незаконною постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа від 30.10.2012 (ВП № 13328877) - вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області від 23.03.2009 за № Ю-67/3 про стягнення з ЗАТ «Чарівне дійво» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області боргу в розмірі 1 881,29 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині поновленні пропущеного строку звернення до суду та визнання незаконною постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа від 30.10.2012 (ВП № 13328877) - вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області від 23.03.2009 за № Ю-67/3 про стягнення з ЗАТ «Чарівне дійво» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області боргу в розмірі 1 881,29 грн.

В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку із необґрунтованістю.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 25.12.2012.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області строк звернення до суду.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконними дій та постанови про повернення виконавчого документа від 30.10.2012 (ВП № 13328877) задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа від 30.10.2012 (ВП № 13328877) - вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області від 23.03.2009 за № Ю-67/3 про стягнення з ЗАТ «Чарівне дійво» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області недоїмки в сумі 1 881,29 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.12.2012.

Суддя Т.С. Ушаков