Постанова № 28202592, 18.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2012 р. (о 12:09) Справа №2а-13456/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін:

від позивача - Ремянніков Д.В.

від відповідача - Крекотинь Г.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №1188 від 26 листопада 2012 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Атан-Крим».

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний наказ був прийнятий з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки документи та пояснення до податкового органу раніше направлялися та були предметом перевірки податковим органом, за результатом якої складена довідка та не встановлено будь-яких порушень податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Дайнова» за період лютий - травень 2011 р. Крім того, період лютий - травень 2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Дайнова» був охоплений плановою виїзною перевіркою, в ході якої також не встановлено порушень податкового законодавства по операціям з вказаним контрагентом. Позивач вказує, що пп. 78.1.12 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України передбачена єдина підстава для проведення повторної документальної позапланової виїзної перевірки, яка проводиться виключно податковим органом вищого рівня, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня розпочато службове розслідування.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.12.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 18.12.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.12.2012 р. відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2012 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що наказ Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №1188 від 26 листопада 2012 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Атан-Крим» прийнятий у відповідності до вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням платником податків документів по взаємовідносинам з ТОВ «Дайнова» згідно письмового запиту податкового органу.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» є юридичною особою (ЄДРПОУ 32085677), що підтверджується відомостями даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" взято на облік в органах податкової служби, є платником податків та зборів, передбачених податковим законодавством.

Таким чином, ТОВ «Атан-Крим» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України був виданий наказ від 26.11.2012 р. №1188 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Атан-Крим».

Не погодившись з зазначеним наказом, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача суд зобов'язаний перевірити, чи прийнятий наказ на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та законами України, та чи прийнятий спірний наказ з дотриманням основних принципів адміністративної процедури.

Суд зауважує, що Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005р. № 34/5 термін ''наказ" вживається у такому значенні: "наказ - вид розпорядчого документа, який видається від імені суб'єкта нормотворення". В свою чергу "розпорядчий документ - акт, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та на виконання Конституції та законів України, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання".

Слід відмітити, що обов'язковою ознакою нормативно - правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Наказ №1188 від 26.11.2012р., яким призначено позапланову документальну виїзну перевірку, призводить до виникнення певних обов'язків та прав у ТОВ «Атан - Крим», у т.ч. що до цієї перевірки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що прийняття наказу пов'язано зі зміною відомостей автоматизованого зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, у вірності відображення яких зацікавлений платник податків.

Суд зазначає, що юрисдикція адміністративних судів, щодо розгляду та вирішення адміністративних справ, встановлена статтею ч.1 ст. 17 КАС України, відповідно до якої компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

А відтак, здійснення судового захисту особи, чиє право порушено органами державної влади чи місцевого самоврядування внаслідок порушення ними положень Конституції та законів України у спосіб, що відповідає визначеним у законодавстві способам захисту порушеного права, є здійснення судом його повноважень органу судової влади у межах Конституції та законів України.

Таким чином, враховуючи, що наказ, який є предметом оскарження, є актом індивідуальної дії, приймаючи до уваги, що оскарження вказаного наказу пов'язано зі змінами, внесеними контролюючим органом у бази даних, в яких відображається фактичний стан платежів до бюджету та суми сформованого податкового кредиту в розрізі контрагентів, а також те, що за результатом перевірки на час прийняття рішення у справі контролюючим органом не прийняте податкове повідомлення рішення, а інший порядок оскарження наказу не передбачений діючим законодавства для позивача, суд дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Суд зазначає, що виїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст. 78 ПК України.

Як встановлено вище, в наказі податковим органом підставою для проведення зазначеної перевірки вказано п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, зазначеним пунктом встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації,

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень,

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

- ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

- після спливу зазначеного строку -прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Судом встановлено, що податковим органом на адресу позивача був спрямований запит вих. №4008/10/22-304 від 05.10.2012 р., обов'язкове надіслання якого передбачено п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вказаний запит отриманий уповноваженим представником позивача 10.10.2012 р.

У вказаному запиті зазначено підстави для його направлення та перелік документів, які необхідно надати платником податків.

Листом за вих. №632 від 16.10.2012 р. позивач повідомив податковий орган про відсутність підстав для надання документів, оскільки норми Податкового кодексу України не зобов'язують платника податків надавати документи, та отриманий запит не відповідає вимогам ст. 73 Податкового кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що підставою для направлення запиту є відомості автоматизованого зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідно до якої відображено зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість контрагенту позивача, по операціям з яким сформований податковий кредит платником податків.

Суд зазначає, що позивачем не надані докази направлення витребуваних контролюючим органом на підставі запиту вих. №4008/10/22-304 від 05.10.2012 р. документів.

Судом встановлено, що наказ, який є предметом оскарження, був отриманий позивачем до початку перевірки, що не заперечував представник позивача та підтверджується матеріалами справи.

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що податковим органом дотриманий порядок призначення перевірки, у зв'язку з чим спірний наказ прийнятий у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Суд вважає безпідставними твердження представника позивача, що отриманий запит про надання документів не відповідає вимогам ст. 73 Податкового кодексу України та зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Дослідивши у судовому засіданні письмовий запит податкового органу вих. №4008/10/22-304 від 05.10.2012 р., суд дійшов висновку, що вказаний запит відповідає вимогам ст. 73 Податкового кодексу України, та направлений платнику податків у порядку, передбаченому нормами цієї статті.

Суд не приймає до уваги аргументи представника позивача про відсутність підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки, оскільки період лютий - травень 2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Дайнова» був охоплений плановою виїзною перевіркою та документальною позаплановою невиїзною перевіркою, в ході якої не встановлено порушень податкового законодавства по операціям з вказаним контрагентом, та зважає на наступне.

Суд зауважує, що з системного аналізу норм Податкового органу України вбачається, що податковий орган необмежений правом на проведення позапланової документальної виїзної перевірки у разі проведення дослідження цього періоду по взаємовідносинам платника податків з цим же самим контрагентом в межах документальної планової виїзної та позапланової документальної невиїзної перевірки, які були проведені раніше, за умовою дотримання норм Податкового кодексу України законності призначення позапланової документальної виїзної перевірки.

З тих же міркувань суд вважає необґрунтованими аргументи представника позивача про відсутність підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки, визначених пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у разі проведення раніше перевірки дотримання платником податків вимог податкового законодавства в межах документальної планової виїзної та позапланової документальної невиїзної перевірки, оскільки, на думку представника позивача, єдина можливість проведення такої перевірки повторно визначена виключно пп. 78.1.12 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, та вказує наступне.

Відповідно до пп. 78.1.12 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

Отже суд вважає, що вказана норма регламентує підставу для проведення перевірки органом державної податкової служби вищого рівня у разі виявлення невідповідності висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповного з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, та коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування.

А відтак, виходячи з системного аналізу приписів ст. 78 Податкового кодексу України та юридичної техніки формування диспозиції вказаної статті, суд дійшов висновку, що норми пп. 78.1.12 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України та норми пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є самостійними підставами для проведення перевірки контролюючим органом, які обумовлені різними обставинами, у першому випадку - у разі виявлення невідповідності висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповного з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку, та наявності службового розслідування відносно посадових осіб податкового органу, які проводили перевірку, у другому випадку - у разі виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

При цьому, призначення перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.12 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, не є єдиною підставою для повторної перевірки періоду, який вже перевірявся, оскільки регламентує окрему підставу для проведення перевірки при наявності умов, які зазначені у цієї правовій нормі.

Стосовно доводів представника позивача, що податковим органом був наданий суду наказ, який не відповідає тому наказу, який був отриманий позивачем, оскільки в ньому не зазначена відмова працівників позивача допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, то вказані обставини не знайшли підтвердження у судовому засіданні та спростовуються копією наказу, який був наданий позивачем разом з позовною заявою. Вказана копія наказу повністю співпадає з копією наказу, наданою представником відповідача та не містить будь яких зауважень з боку працівників позивача щодо відмови в допуску для проведення перевірки.

На підставі викладеного, суд вважає, що наказ Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №1188 від 26 листопада 2012 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Атан-Крим» прийнятий з дотриманням основних принципів адміністративної процедури, передбачених ст. 2 КАС України.

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.12.2012 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 24.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.