Вирок № 28201646, 25.12.2012, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 1701/704/12

Номер провадження 1/1701/87/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Старовецької Ю.В.

при секретарі - Середі Л.А.

за участю прокурора - Люшин Н.М.

потерпілої та цивільного позивача - ОСОБА_1

представника цивільного позивача -ОСОБА_2

підсудної - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Квітневе Жовтневого району Миколаївської області, жительки АДРЕСА_1 громадянки України, з освітою середньою, не одруженої, має на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючої, раніше не судимої;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України ;

В С Т А Н О В И В :

16.01.2012 року приблизно о 03 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих під час сварки із ОСОБА_1 неприязних стосунків для того, щоб виштовхати останню із свого помешкання, обхопила своєю правою рукою її фаланги пальців лівої руки, які в подальшому різко крутнула в правий бік, чим спричинила ОСОБА_1 перелом проксимальної фаланги 3-го пальця лівої кисті, який для свого загоєння потребує тривалого (більше 21 доби) часу, заподіявши потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю та дала показання про те, що 16.01.2012 року майже о 04 годині до неї додому прийшла її кума ОСОБА_1 та почала з нею суперечку, звинувачуючи у тому, що вона поширює неправдиві чутки про те, що її колишній співмешканець ОСОБА_4 не є батьком їх спільної дитини. Дана поведінка потерпілої її дуже обурила, а тому вона, з метою виштовхати ОСОБА_1 зі свого помешкання, вхопила останню своєю правою рукою за кисть її лівої руки, а саме за фаланги пальців, в свою чергу ОСОБА_1 намагалася висмикнути свою руку, після чого вона її різко крутнула в бік, спричинивши потерпілій перелом фаланги пальця. У вчиненому злочині щиро розкаялась.

Крім визнання вини ОСОБА_3, її вина у вчиненні інкримінованого злочину підтвердилась іншими об'єктивними доказами, дослідженими в судовому слідстві.

Потерпіла-цивільний позивач ОСОБА_1 дала показання про те, що 16.01.2012 близько 03 години 30 хвилин прийшла до ОСОБА_3 з'ясувати з нею стосунки, оскільки зі слів свого колишнього співмешканця ОСОБА_4 довідалась, що остання сказала йому, що він не є біологічним батьком їх сина ОСОБА_5. Під час суперечки, що виникла між ними, ОСОБА_3 обхопила своєю правою рукою кисть її лівої руки, а саме за чотири пальці крім великого, однак вказівний, безіменний палець та мізинець вислизнули, в результаті чого у неї в руці залишився тільки середній палець, який ОСОБА_3 різко крутнула в правий бік, після чого вона відчула різкий біль в середньому пальці та почула в ньому хрускіт. По дану подію вона повідомила працівників міліції, а на наступний день звернулась за медичною допомогою, так як відчувала сильний біль в пальці. Під час медичного огляду у неї було діагностовано перелом фаланги пальця, для лікування якого зазнала двічі оперативного втручання, в зв'язку з чим понесла витрати на придбання медичних препаратів та перев'язочних матеріалів.

Згідно оголошених показань свідка ОСОБА_4 ( а.с.23) 16.01.2012 року приблизно опівночі він прийшов до будинку своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1, з якою мають спільну дитину. Згодом до нього, а також і до ОСОБА_1 на мобільний телефон почала телефонувати невідома особа жіночої статі та говорити, що він не є батьком сина ОСОБА_5. ОСОБА_1 здалося, що це телефонувала ОСОБА_3, а тому, щоб з'ясувати з нею стосунки вони прийшли до ОСОБА_3 додому близько 03.30 год. ОСОБА_1 почала кричати на ОСОБА_3 та звинувачувати її в наклепі, після чого між ними виникла бійка, однак хто її почав особисто він не бачив. Під час бійки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 смикали одна одну за руки, шарпали за одяг та волосся, після чого він став між ними та відтягнув їх одну від одної, в такий спосіб припинивши бійку. Далі ОСОБА_3 виштовхнула ОСОБА_1 за двері. Потерпіла повідомила йому, що після сутички з ОСОБА_3 у неї став боліти палець, тому зранку вона звернулася за медичною допомогою в Березнівську ЦРЛ, де лікарі встановили діагноз - перелом середнього пальця лівої руки.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 78 ( а.с.30-32) при судово-медичному обстеженні 25 січня 2012 року на тілі громадянки ОСОБА_1 відмічено наявність гіпсової лонгети на 2 та 3-му пальцях лівої кисті. Крім того при дослідження наданих рентгенограм на її ім'я відмічено закритий уламковий перелом основної фаланги 3-го пальця лівої кисті. З приводу зазначеного ушкодження остання знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Березнівської лікарні з 27 січня по 08 лютого 2012 року, де 27 січня 2012 року було проведено оперативне втручання. Вид та властивості перелому (форма, відсутність ознак консолідації (загоєння) свідчать про утворення незадовго до звернення за медичною допомогою, від дії тупого предмета. Такий перелом цілком міг утворитися за обставин на які вказано в наданих на експертизу матеріалах справи - «…обхопила своєю правою рукою кисть лівої руки ОСОБА_1, а саме за її середній палець лівої руки, при чому крутнула його в правий бік…». Отриманий громадянкою ОСОБА_1 перелом проксимальної фаланги 3-го пальця лівої кисті, який для свого загоєння потребує тривалого (більше 21 доби) часу, і за цією ознакою за ступенем тяжкості належить до середніх тілесних ушкоджень.

При відтворенні обстановки і обставин події (а.с.24-26) ОСОБА_3 добровільно розказала та показала про обставини заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину при викладених у вироку обставинах.

Злочинні дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, - не встановлено.

Обставини, які пом'якшують покарання, -це щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше.

Згідно характеристики за місцем проживання ОСОБА_3 є одинокою матір'ю, має на утриманні двоє малолітніх дітей, її сім'я знаходиться на обліку як сім'я, що перебуває у складних життєвих обставинах.

Суд, враховуючи сукупність наведених обставин справи, тяжкість злочину та його наслідки, дані про особу винної, вважає, що необхідним і достатнім покарання для особи слід визначити покарання у виді позбавлення волі, що буде сприяти його виправленню та попередженню вчиненню нових злочинів.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 щиро розкаялась у вчиненому, позитивно характеризується, і не являє собою особливої підвищеної суспільної небезпеки, має на утриманні двоє малолітніх дітей, вперше скоїла злочин, суд вважає, що виправлення особи можливе без відбування покарання у виді позбавлення волі. В зв»язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової і моральної шкоди, заподіяної злочином, підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що внаслідок скоєння умисних злочинних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості і дії ОСОБА_3, які є винними та неправомірними, перебувають у причинному зв'язку із наслідками, які настали для здоров'я потерпілої, що підтверджується дослідженими доказами по справі, в зв'язку з чим потерпіла понесла матеріальні витрати для відновлення належного стану здоров'я.

Згідно положень ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно чеків, що долучені до матеріалів справи, ОСОБА_1 понесла витрати на придбання медичних препаратів та перев'язочних матеріалів в розмірі 1 411,26 грн., що підлягають стягненню з ОСОБА_3 та користь потерпілої.

Судом із показань потерпілої встановлено, що внаслідок злочину їй заподіяна також і моральна шкода, яка полягає у фізичних і моральних стражданнях, яких особа зазнала в зв'язку із посяганням на її здоров'я.

Частина 1 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків,встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин.

З урахуванням характеру і тривалості страждань, стану здоров'я потерпілої, тяжкості завданої травми суд визначає розмір моральної шкоди -1000 грн.

Згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно довідки Березнівської ЦРЛ ОСОБА_1 з 27.01.2012 по 08.02.2012 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Березнівської ЦРЛ з діагнозом закритий перелом проксимальної фаланги третього пальця лівої кисті; загальна сума понесених затрат на лікування хворої за рахунок лікарні становить -1 340,74 грн.

На підставі вищенаведеного цивільний позов прокурора Березнівського району в інтересах комунального закладу охорони здоров'я «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради»про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960 року, ст.ст.1167,1206 ЦК України суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною за ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до п.2,3 ч.1 ст.76 КК України обов'язків :

- не виїжджати за межі України без дозволу органів КВІ ;

- повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 411 ( одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 26 коп. матеріальної шкода та 1 000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди.

Позов прокурора Березнівського району в інтересах комунального закладу охорони здоров'я «Березнівська центральна районна лікарня»Березнівської районної ради»до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального закладу охорони здоров»я «Березнівська центральна районна лікарня»Березнівської районної ради (ЄДРПОУ 01999810) 1 340 ( одну тисячу триста сорок) грн. 74 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15-ти діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Рівненської області через Березнівський районний суд Рівненської області.

Суддя Старовецька Ю. В.