Рішення № 28199390, 11.12.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №0603/2590/12

Провадження № 2/0603/1486/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .

11.12.2012року. Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого -судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря - Лободи В.Л.,представника відповідача -Українця М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" про визнання договору іпотеки таким, що припинив свою дію ,

В С Т А Н О В И В :

Позивачем згідно позову та уточнень до нього заявлено вимогу про визнання договору іпотеки від 13.12.2005 року таким, що припинив свою дію зз 31.10.2006 року -моменту вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на квартиру. Підставами позову позивач вказує наступне. Позивач надав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , чим забезепечено зобов"язання по кредитному договору ОСОБА_3 від 12.12.2005 року. Строк закінчення кредитного договору -23.04.2008 року,проте відповідач не повідомив позивача про навність боргу і звернувся до нотаріуса Житомирського нотаріального округу для вчинення виконавчого напису.Нотаріус всупереч ч.1 ст.13-1 Закону України "Про нотаріат" вчинив нотаріальні дії за межами Бердичівського нотаріального округу.Відповідач в порушення ст.33 Закону України "Про іпотеку" не повідомив поручителя про невиконання умов договору основним позичальником , не надав письмові докази невиконання умов договору . Крім того, майновий поручитель відповідає в межах вартості предмету іпотеки, а відповідач при зверненні до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису односторонньо збільшив суму стягнення з 60 тисяч гривень до 84151,47 грн,чим збільшив обсяг відповідальності поручителя .

В судове засідання позивач,його представник, треті особи, не з'явились,хоча про день і час слухання справи було повідомлено належним чином. Позивачем та його представником, третьою особою ОСОБА_4 подано заяви про розгляд справи в їх відсутність ,долучено письмові пояснення по суті позову. При розгляді справи позивач та його представник доводи позову підтримали повністю. Позивач вказав, що договір іпотеки він дійсно підписував ,проте не читав уважно,оскільки довіряв нотаріусу ,усвідомлював той факт, що він буде нести відповідальність в розмірі 60 тисяч гривень .Його не повідомили про наявність боргу у позичальника ,якій би він мав можливість повернути . Представник позивача зазначив,що за договором 2 сторони набувають обов'язки, проте відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав. Так, не повідомив майнового поручителя про те,що між банком і основним боржником було укладено договір застави, звернувся до нотаріуса ,який не мав права вчиняти виконавчі дії в м.Бердичеві.Відповідач також не повідомив позивача про наявність боргу за кредитним договором ,односторонньо збільшив обсяг відповідальності позивача,що відповідно до ст..559 ЦК України підставою для припинення поруки . Зазначив, що посилання в позові на вимоги цивільного законодавства щодо розірвання договору, визнання його нікчемним, вказані як загальні вимоги законодавства щодо договорів .Позивач наполягає саме на задоволенні такої вимоги як визнання договору іпотеки таким, що припинив свою дію з 31.10.2006 року

Третя особа ОСОБА_4 ствердила, що не знала про кредит , про борги по ньому , договір іпотеки вона не підписувала , про його існування дізналась в судових засіданнях. Своє майно вона в заставу не передавала нікому.

Представник відповідача позов не визнав. Вважає,що предмет позову відсутній, оскільки іпотечне майно було реалізовано. Виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом незалежно від місця знаходження майна. Позивач усвідомлював свої обов'язки за договором іпотеки.

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , подати докази на їх підтвердження та довести перед судом їх переконливість.

Суд на підставі наданих сторонами доказів встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.12.2005 року року між відповідачем та третьою особою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за яким останній отримав кредит в розмірі 80 тисяч гривень на строк по 12.12.2008 року(а.с.81,82).

13.12.2005 року з метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 щодо повернення кредиту в сумі 80 тисяч гривень в строк до 12.12.2008 року між відповідачем та позивачем ОСОБА_2,третьою особою ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки , згідно якого ОСОБА_2,ОСОБА_4 надали в іпотеку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (далі по тексту- квартиру)(а.с.11-14).

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків, 31.10.2006 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 був вчинений виконавчий напис, відповідно до якого у безспірному порядку для задоволення вимог позивача на суму 84 151,47 грн. стягнення було звернуто на вищевказану спірну квартиру (а.с.71-87).

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено поняття майновий поручитель, з якого випливає, що це є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи -боржника. Отже, позивач та третя особа ОСОБА_4 є майновими поручителями за договором іпотеки від 13.12.2005 року.

Відповідно до ч.1 ст. 11 цього ж Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до роз'яснень п.23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу", ст.ст.1,11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст.546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (ст.ст. 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. Оскільки порука та іпотека є різними самостійними способами забезпечення виконання зобов'язань, тому норми ч. 1 ст. 559 ЦК України, якими передбачено припинення поруки у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, не можуть застосовуватися до правовідносин іпотекодерджателя і іпотекодавця за договором іпотеки.

За положеннями ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Твердження позивача про припинення іпотеки з підстав , передбачених ст.17 Закону України "Про іпотеку" є безпідставними. Відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі:припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Зазначених підстав для припинення договору іпотеки позивачем не наведено та судом не встановлено. Пояснення представника відповідача в частині того, що предмет іпотеки - квартира , реалізований , жодним доказом не стверджені. Посилання на порушення відповідачем умов договору та закону щодо повідомлення позивача про наявність боргу за кредитним договором, про укладення договору застави з боржником за основним зобов'язанням і приховання такого факту від позивача,про збільшення розміру зобов'язання поручителя, про вчинення нотаріальних дій поза межами нотаріального округу нотаріуса, судом до уваги не беруться, оскільки не доводять підстав для припинення договору іпотеки ,передбачених Законом України "Про іпотеку".

Судові витрати позивач відповідно до ст..88 ЦПК України відшкодуванню не підлягають .

Керуючись ст.ст. 10,11,60,,88, 212-215,209,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" про визнання договору іпотеки таким, що припинив свою дію відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.Особи,які брали участь у справі , але не були пристуні при проголошенні рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя :