Рішення № 281986, 14.11.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2006 р. Справа № 4/342-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до комунального підприємства "Ольвія" м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 70.910 грн. 06 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - юрист Саква Д.Ю.

від відповідача - юрист Строчинський В.В.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з заявою про стягнення з відповідача 51.659грн.92коп. основного боргу, 10.820грн.88коп втрат від інфляції, 3.697грн.04коп. –3% річних та 4.732грн.22коп. пені, посилаючись на несвоєчасні розрахунки за поставлений газ відповідно до умов договору №06/04-3052 ТЕ-33 від 31.12.2004року.

Ухвалою від 25.10.2006 року судом порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.11.2006року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по справі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.12.2004року по справі №6/5-Б порушено провадження у справі про визнання відповідача банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 26.04.2005року позивача визнано кредитором на суму 8.413грн.91коп. Крім того, він посилається на те, що неустойка (штраф, пеня ) не нараховуються протягом дії мораторію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступних підстав:

31.12.2004року між дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (позивач) та комунальним підприємством «Ольвія» (відповідач) укладено договір №06/04-3052 ТЕ-33 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Згідно з цим договором та додатковою угодою до нього від 04.01.2005року позивач зобов’язався передати відповідачу на протязі січня-квітня 2005року природний газ в узгоджених сторонами пунктом 2.1.1 договору обсягах.

Відповідно до пункту 6.1 договору від 31.12.2004року відповідач прийняв на себе обов’язки здійснити оплату газу грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача щодекадно до 10, 20, 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту прийому-передачі до 10 числа наступного за звітним місяця.

Додані до матеріалів справи акти прийому-передачі природного газу за січень-лютий 2005року свідчать про те, що позивач в цей період передав відповідачу 418,352тис.куб.м газу на загальну суму 101.032грн.02коп.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми боргу розрахунки за отриманий газ відповідач здійснив в сумі 49.372грн.10коп. Його борг на день звернення з позовом становив 51.659грн.92коп.

Відповідно до пунктів 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від договору не допускається, якщо інше не встановлене законом або договором.

Відповідач не виконав своїх обов'язків за договором від 31.12.2004року по своєчасних розрахунках за отриманий від позивача газ.

Доказів перерахування боргу в сумі 51.659грн.92коп. відповідач суду не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Посилання відповідача на те, що позивача визнано кредитором по справі №6/5-Б на суму 8.413грн.91коп. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів не є перепоною до розгляду справи та погашення поточного боргу, який виник за договором, укладеним після порушення провадження у справі про визнання відповідача банкрутом, оскільки документального підтвердження того, що позивача визнано конкурсним кредитором у справі про банкрутство відповідача на суму боргу, яка є предметом спору по справі №4/342-06 суду не надано. Провадження у справі про банкрутство відповідача порушено 28.12.2004року, а борг за позовом виник в січні-лютому 2005року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, тому позивач є поточним, а не конкурсним кредитором і він не є об'єктом, на який розповсюджується дія мораторію, передбаченого ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач обґрунтовано нарахував 10.820грн.88коп. втрат від інфляції та 3.697грн.04коп. річних відсотків за період прострочки сплати боргу з 11.02.2005року по 01.10.2006року і зазначені суми також підлягають стягненню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 4.732грн.22коп. пені суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 7.2 договору від 31.12.2004року відповідач за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості газу сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Пунктом 7.4 договору

сторони обумовили, що неустойка нараховується позивачем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом. Однак, відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка, (штраф, пеня) та не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). З урахуванням того, що ухвалою від 28.12.2004року по справі №6/5-Б про порушення справи про банкрутство комунального підприємства «Ольвія» введено мораторій, правові підстави для стягнення пені відсутні, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

На відповідача відносяться витрати по сплаті державного мита пропорційно від суми задоволених позовних вимог та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі п. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 525, 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовільнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Ольвія" м. Нова Каховка Херсонської області вул.60-річчя Радянської влади, 7 р/р 260038953 в АППБ «Аваль» МФО 352093 код 24111187 на користь дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ вул.Шолуденка, 1 р/р 260083013814 в ГОУ Промінвестбанку України МФО 300012 код 31301827 –51.659грн.92коп. основного боргу, 10.820грн.88коп втрат від інфляції, 3.697грн.04коп. –3% річних, 661грн.78коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 4.732грн.22коп. пені відмовити.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до

ст. 84 ГПК України 20.11.2006року.