Ухвала суду № 28198012, 18.09.2012, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3б тел. (факс): (048) 718-99-17

_____________________

Справа № 1512/12009/2012

Провадження № 2/1512/6718/2012

УХВАЛА

18.09.2012 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Петренка В.С.

при секретарі - Сушко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний»про забезпечення позову у цивільній справі за позовом

публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ПАТ «АБ «Південний»звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4 056 650,98 грн. за кредитним договором.

Одночасно з позовною заявою представником банку подано заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідача у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за кредитним договором № АС 2011-00083 від 16 червня 2011 року, а також шляхом заборони відчуження транспортних засобів -автомобілю Toyota Fortuner, 2007 року випуску, НОМЕР_5, д/н НОМЕР_1 та автомобілю Nissan Teana, 2010 року випуску НОМЕР_6, д/н НОМЕР_2.

В обґрунтування наданої заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим рішення суду через те, що ОСОБА_1 з метою приховування може покинути територію України, з метою уникнення відповідальності по своїм борговим зобов'язанням також здійснити відчуження приналежного йому майна.

Крім того, в обґрунтування наданої заяви представник позивача посилається на ч. 2 і п. 8 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України», постанову Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а також на п. 4 ч.1 ст. 20 Закону України «Про державну прикордонну службу».

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони у судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.06.2011 року між позивачем та ПрАТ «Агрофірма «Родина»було укладено кредитний договір №АС2011-00083, згідно до умов якого, Банк надає Позичальнику кредит, сума якого з урахуванням додаткових угод, становила 4 500 000 грн. строком до 30.07.2012року із сплатою 17 % відсотків річних.

14.06.2012 року між ПАТ «АБ «Південний»та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з яким, Поручитель (ОСОБА_1.) зобов'язується відповідати перед Кредитором (ПАТ «АБ «Південний») в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником (ПрАТ «Агрофірма «Родина») усіх його зобов'язань за Кредитним договором №АС2011-00083 від 16.06.2011 року та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, зокрема, якщо щодо нього подано цивільний позов до суду -до закінчення провадження у справі (п.8).

Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів»від 24.03.2008р. № 261/2008 визнано за необхідне вжиття додаткових заходів, спрямованих на посилення забезпечення захисту конституційних прав і свобод людини щодо належного виконання рішень судів, підвищення ефективності виконання рішень судів, зокрема, щодо удосконалення процедур, пов'язаних із примусовим виконанням рішень судів.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ч.2 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути засновані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року, вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд вважає, що відповідач -ОСОБА_1 може покинути територію України з метою уникнення відповідальності по борговим зобов'язанням, а також може здійснити відчуження приналежного йому майна - автомобілю Toyota Fortuner, 2007 року випуску, НОМЕР_5, д/н НОМЕР_1 та автомобілю Nissan Teana, 2010 року випуску НОМЕР_6, д/н НОМЕР_2, що може значним чином утруднити або унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовних вимог.

Суд виходить також з того, що обраний судом спосіб забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон не суперечить та прямо передбачений положеннями ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», враховуючи не вичерпний перелік ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Разом із тим, суд вважає, що заява представника ПАТ «АБ «Південний»про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом заборони відчуження вказаних автомобілів та тимчасового обмеження відповідача - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до вирішення судом спору по суті, а не до виконання ним зобов'язань за кредитним договором, адже він не є стороною кредитного договору, а укладав з банком окремий договір поруки.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний»про забезпечення позову -задовольнити частково.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_7, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 05.09.1997 року, код НОМЕР_4, зареєстрований: АДРЕСА_1) у праві виїзду за межі України (без вилучення паспорту) до вирішення судом спору по суті.

Заборонити відчуження у будь-який спосіб автомобілю Toyota Fortuner, 2007 року випуску, НОМЕР_5, д/н НОМЕР_1 та автомобілю Nissan Teana, 2010 року випуску НОМЕР_6, д/н НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1.

В решті вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам, а також Державній прикордонній службі України (м. Київ, вул. Володимирська, 30), УДАІ ГУМВС України в Одеській області для відома та виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її проголошення, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її отримання, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Петренко В. С.