Рішення № 28197376, 10.12.2012, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/5766/12

10.12.2012 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді - Хіневич А.М.

при секретарі - Макаревич О.М.

за участю:

представника позивача - Суслопарова О.В.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Родовід Банк» в особі Відділення «Кримське РУ АТ «Родовід Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору №36/СЖ-070.06.1 від 11.10.2006 р. утворилася заборгованість у розмірі 57488,78 доларів США та 181838,68 грн., яку ОСОБА_2 у добровільному порядку не погашає.

В якості забезпечення зобов'язань за зазначеним вище кредитним договором позивач 11.10.2006 р. уклав з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір іпотеки, реєстровий № 5923, згідно до умов якого предметом іпотеки є садовий будинок, площею 154,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,1028 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Представник позивача - Суслопаров О.В., у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала в частині суми заборгованості, вважаючи, що позивачем безпідставно нарахована пеня за прострочення заборгованості з 2007 р., заборгованість по простроченому кредиту, а також не погодилася з тим, що позивач просить стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 також вважала безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідачів суми заборгованості по простроченому кредиту, пені, нарахованої з 2007 р., взагалі не погодилася з начисленням штрафних санкцій, стверджуючи, що позивач забезпечив виконання зобов'язання встановленням процентів. Просив застосувати позовну даність щодо вимог про розмір пені.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків по справі, надавши оцінку доказам по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа зобов'язаний надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З положень, встановлених ст. 554 ЦК України слідує, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України .

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, як це передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є позивач, 11.10.2006 р. було укладено Кредитний договір №36/СЖ-070.06.1, зі змінами від 23.10.2009 р., відповідно до умов якого позивач (Банк) надав відповідачу (Позичальнику) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 50000 доларів США зі сплатою 15 % річних та кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 11.10.2016 р. (а.с. 8-9).

Позивач виконав умови договору, надав у користування відповідачу обумовлену договором суму грошових коштів, що підтверджено витягом з особового рахунку НОМЕР_1.840, відкритого відповідачу ОСОБА_2 на підставі п.1.2 Кредитного договору. (а.с.32-33)

Відповідно до п.3.1 Кредитного договору для забезпечення зобов'язань щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, пені за несвоєчасну сплату процентів, штрафу, а також відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов зазначеного договору, укладений договір іпотеки будинку та земельної ділянки.

З метою забезпечення зобов'язання за кредитним договором позивач 11.10.2006 р. уклав з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір іпотеки, реєстровий №5923, відповідно до умов якого предметом іпотеки є садовий будинок, площею 154,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1028 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться в АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, свідоцтва про право на спадщину за законом, державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ №063136 від 20.03.2003 р.. (а.с. 11-16).

Відповідно до п. 1.4. зазначеного договору іпотеки, узгоджена вартість предмету іпотеки становить 436757, 48 гривень.

Пунктом 3.1.2. Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти календарних днів Позичальником/Іпотекодавцем не буде виконана вимога про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов цього Договору.

Позивачем надсилалися письмові вимоги відповідачам відповідно до п.2.4.1 Договору іпотеки, починаючи з 25.10.2011 р., про виконання зобов'язання, однак відповідачі взяті на себе зобов'язання за договором щодо сплати заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом належним чином не виконали, погашення кредиту згідно графіка щомісячних платежів кредитного договору не здійснюють, чим порушили умови кредитного договору та вимоги цивільного законодавства.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо суми, яка підлягає стягненню з відповідача та порядку її стягнення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Згідно ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України від 25.08.1996 року № 762/96 « Про грошову реформу в Україні» грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу на території України є гривня, у зв'язку з чим, обчислення суми заборгованості здійснюється у національної валюті за курсом, станом на час звернення до суду з позовом.

З пояснень у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 вбачається, що при визначенні основної суми заборгованості сума у розмірі 2828,17 доларів США була переведена з особового позичкового рахунку на інший рахунок простроченої заборгованості за кредитом, і при проведенні розрахунку поточної заборгованості за кредитом не враховувалася.

Суд приймає розрахунок позивача, щодо стягнення суми кредиту, заборгованості по процентам, як належний по справі доказ, проте вважає за необхідне застосувати строк позовної давності в 1 рік до вимог щодо встановлення розміру пені, у зв'язку з чим встановлює її у розмірі 39688,73 гривень.

За таких обставин, станом на 28.08.2012 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором становила 515 554 грн. 87 коп., з яких 35405 доларів США, що еквівалентно 282885,95 грн. поточна заборгованість за кредитом; 2828, 17 доларів США, що еквівалентно 22597, 08 грн. заборгованість по простроченому кредиту, 19255,61 доларів США, що еквівалентно 153852,32 грн. заборгованості по простроченим процентах, 39688,73 грн. пеня, 16530,79 грн. 3 відсотки річних.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Позивачем, відповідно до вимог діючого законодавства направлялись на адресу боржника та іпотекодавця листи про існуючу заборгованість за кредитом та про необхідність усунення порушень кредитного договору та про наслідки зазначеного невиконання, проте заборгованість не була сплачена (а.с. 24-31).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до п.3.1.1. Договору іпотеки від 11.10.2006 р. при порушенні Позичальником умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості по кредитам, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні Іпотекодавцями умов цього Договору та у випадках, встановлених законом у Іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з частиною 6 статті 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до п.1.4 Договору іпотеки ціна предмету іпотеки встановлена за домовленістю між сторонами у розмірі 86486, 63 доларів США, або 436757 грн. Разом з тим, згідно з п.3.2.1.5. договору іпотеки ціна договору купівлі-продажу предмету іпотеки визначається шляхом проведення незалежної експертної оцінки суб'єктом оціночної діяльності та зазначається в звіті про оцінку майна, що складається у відповідності з Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на рівні не нижчому за звичайної.

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Віщого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних ті кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

З урахуванням зазначеного, суд вважає необхідним зазначити, що початкова вартість предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Що стосується доводів представника відповідача відносно передчасності звернення стягнення на предмет іпотеки і можливість задоволення вимог лише шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості, то суд виходить з того, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором, належить виключно позивачеві, як це вбачається з приписів ст.20 ЦК України, ст.ст.3, 4 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням всього зазначеного, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, а також того, що ним були вжитті всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання, враховуючи, що підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачів необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 11.10.2006 р., укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк») в особі Сімферопольського відділення №1 ВАТ «Родовід банк», (перейменовано у відділення «Кримського РУ» АТ «Родовід Банк») та ОСОБА_2 і ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі №5923:

садовий будинок, площею 154,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,1028 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться в АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого державним нотаріусом Сімферопольської районної державної нотаріальної контори Автономної Республіки Крим Зоріною Г.М. 10.08.1999 р.; свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сімферопольської районної державної нотаріальної контори Зоріною Г.М. 10.08.1999 р.; державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ №063136 від 20.03.2003 р., виданого Молодіжненською селищною радою на підставі рішення 3 сесії 24 скликання Молодіжненської селищної ради від 26.06.2002 р., у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №36/СЖ-070.06.1 від 11.10.2006 р., укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк») в особі Сімферопольського відділення №1 ВАТ «Родовід банк», (перейменовано у відділення «Кримського РУ» АТ «Родовід Банк») та ОСОБА_2 у сумі 515 554 грн. 87 коп., з яких 35405 доларів США, що еквівалентно 282885,95 грн. поточна заборгованість з кредиту; 2828, 17 доларів США, що еквівалентно 22597, 08 грн. заборгованість по простроченому кредиту, 19255,61 долар США, що еквівалентно 153852, 32 грн. заборгованості по простроченим процентах, 39688,73 грн. пеня, 16530,79 грн. 3 відсотки річних, шляхом надання іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «Родовід Банк» в особі відділення «Кримського РУ» АТ «Родовід Банк» права продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підставі договору купівлі продажу, передбачених ст.38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (адреса: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд 1-3, Ідентифікаційний код 14349442), на відшкодування судових витрат по 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У судовому засіданні 10.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя