Рішення № 28194915, 18.12.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2/0519/4215/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Папаценко П.І.,

при секретарі Конівченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СК «ВУСО»про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

09.10.2012 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом про стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства «СК «ВУСО»(далі - ПрАТ «СК «ВУСО») матеріальної шкоди в сумі 6160 гривень 22 копійки, а також судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 07.04.2011р. о 21:10 годин в місті Маріуполі на перехресті пр. Нахімова та вул. Апатова за участю автомобіля «ЗАЗ»марки «ТF699Р Lanos СПГ»державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, власницею якого вона є, та автомобіля «БМВ»державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5, власником якого є ОСОБА_6. Внаслідок зазначеної ДТП належний їй транспортний засіб було механічно пошкоджено. Винним у вчинені даної ДТП визнаний ОСОБА_5, якого постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 26.04.2011р. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу у дохід держави в сумі 340 грн. Згідно зі Звітом № 188 від 23.04.2011р. про вартість автомобіля «ЗАЗ»марки «ТF699Р Lanos СПГ», державний номерний знак НОМЕР_1, складеного оцінщиком ОСОБА_7, вартість пошкодженого автомобіля з урахуванням франшизи, яка дорівнюється 510 гривням, склала 6 670 гривень 22 копійки. Відповідно до страхового полісу про обов'язкове страхування наземних транспортних засобів № ВЕ/3874286 від 16.05.2010 року, автомобіль «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент скоєння ДТП, був застрахований ОСОБА_6 у ПрАТ «СК «ВУСО», строк дії договору до 15.05.2011р. Однак, до теперішнього часу Страховиком матеріальна шкода їй не відшкодована. Листом від 19.07.2011 року відповідач відмовив їй у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на недоведеність законності керування водієм ОСОБА_5 забезпеченим транспортним засобом на час скоєння ДТП. Вважає зазначену причину відмови виплати страхового відшкодування неправомірною, й просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду без урахування франшизи в сумі 6160 гривень 22 копійки (6670,22 грн. -510 грн. = 6160,22 грн.), витрати на правову допомогу в сумі 750 гривень та судовий збір в сумі 214 гривень 60 копійок.

Позивач в судовому засіданні не була присутньою, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, просила ухвалити по справі заочне рішення в разі неявки відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «СК «ВУСО»в судовому засіданні не була присутньою надала суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку із зайнятістю в іншому процесу та погодними умовами, що унеможливлюють її прибуття з міста Донецька.

При цьому, в матеріалах справи маються надані представником відповідача письмові заперечення проти позовної заяви. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що між ОСОБА_6 та страховиком ПрАТ «СК «ВУСО»укладено договір цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/3874286) строк дії якого з 16.05.2010 року по 16.05.2011 року включно. Забезпеченим транспортним засобом за даним полісом є автомобіль «БМВ»реєстраційний номер НОМЕР_3, договором встановлена франшиза у розмірі 510 гривень. 07.04.2011р. в місті Маріуполі відбулася ДТП за участю автомобіля «ЗАЗ»марки «ТF699Р Lanos СПГ»державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, власницею якого є ОСОБА_1, та забезпеченого автомобіля «БМВ»державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5, власником якого є Страхувальник ОСОБА_6. Внаслідок зазначеної ДТП належний ОСОБА_1 транспортний засіб отримав механічні пошкодження через що вона 11.04.2011 року на підставі вимог п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»звернулася до ПрАТ «СК «ВУСО»з заявою про виплату страхового відшкодування. Однак, в свою чергу, ані ОСОБА_6, ані ОСОБА_5 до ПрАТ «СК «ВУСО»з відповідним повідомленням не зверталися, документів на підтвердження факту законного керування ОСОБА_5 автомобілем «БМВ»державний номер НОМЕР_3 у Страховика відсутні. З метою отримання необхідних для виплати страхового відшкодування документів, ПрАТ «СК «ВУСО»було направлено листи від 23.06.2011 року ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з вимогою надання необхідного пакету документів. Однак, станом на теперішній час, відповіді на вказані листи не надходило та жодних документів надано не було. Тобто, відсутні докази на підтвердження того, що відповідальність ОСОБА_5 є застрахованою відповідно до Полісу № ВЕ/3874286 від 16.05.2010р. На підставі викладеного, ПрАТ «СК «ВУСО»було прийнято рішення про визнання ДТП від 07.04.2011 року не страховим випадком, та про відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1, що підтверджується страховим актом № 2196-24 від 19.07.2011 року. З урахуванням зазначеного, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши доводи представника відповідача у наданому нею клопотанні від 18.12.2012 року, суд не знаходить підстав для визнання перелічених причин неявки представника відповідача в судове засідання поважними. Як вбачається з матеріалів справи, дана справа перебуває в провадженні Жовтневого районного суду з 09.10.2012 р. Станом на теперішній час судом тричі призначалися судові засідання, однак представник відповідача не з'являлася в судові засідання, хоча була належним чином повідомлена про дату слухання справи. Суд вважає, що дії відповідача свідчать про зловживання своїми правами та про намір затягнути розгляд справи. Згідно зі ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст.157 ЦПК України. Строки розгляду даної справи сплинули, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у зв'язку з тим, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи й надані відповідачем письмові заперечення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 26 квітня 2011 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу у дохід держави в сумі 340 гривень. Постановою від 26.04.2011 року, яка була уточнена постановою від 27.08.2012 року, встановлено, що 07 квітня 2011 року о 21:10 годині ОСОБА_5 керував автомобілем «БМВ»номерний знак НОМЕР_3 по пр. Нахімова від вул. Бахчиванджи на перехресті з вул. Апатова в м. Маріуполі, не переконався у безпеці маневру, що ним виконувався, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ»номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, чим порушив п. п. 2.3 «б», 10.1 ПДР України, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 16 липня 2010 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_4 в оренду право користування належним їй автомобілем «ЗАЗ»марки «ТF699Р Lanos СПГ»державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно з полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3874286 від 16.05.2010 року, чинним на час скоєння ДТП, між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «ВУСО» укладено договір страхування транспортного «БМВ»номерний знак НОМЕР_3, строк дії договору до 16.05.2011 року включно. Договором встановлена франшиза у сумі 510 гривень.

Вирішуючи справу суд приймає до уваги наступне.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 27 квітня 2011 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та встановлена вина останнього у ДТП, яке сталося 07.04.2011р.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 07.04.2011р. з вини ОСОБА_5, яка встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, позивачу спричинена матеріальна шкода.

Статтями 22, 1166 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 є власником транспортного засобу «БМВ»номерний знак НОМЕР_3, яким на час ДТП керував ОСОБА_5 та котрий був застрахований у ПрАТ «СК «ВУСО», яка за умовами страхування відшкодовує шкоду без врахування франшизи.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 35 цього Закону встановлено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий МТСБУ) відповідну заяву…

Судом встановлено, що 11 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «ВУСО»із заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП, що трапилася 07.04.2011 року за участю водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно з п. п. 34.1, 34.2 ст. 34 того ж Закону передбачено, що страховик зобов'язується протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до Звіту № 188 від 23.04.2011р. про вартість автомобіля «ЗАЗ»марки «ТF699Р Lanos СПГ», державний номерний знак НОМЕР_1, складеного оцінщиком ОСОБА_7 на замовлення відповідача, вартість пошкодженого автомобіля з урахуванням франшизи, яка дорівнюється 510 гривням, склала 6 670 гривень 22 копійки.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок -подія, передбачена договором страхування чи законодавством, котре трапилося і з настанням якого виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику, застрахованому або іншій третій особі.

Відповідно до страхового акту № 2196-24 від 19.07.2011 року, ПрАТ «СК «ВУСО»визнало ДТП від 07.04.2011 року не страховим випадком, та відмовило у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1, так як за шкоду, завдану при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, не виникає цивільно-правової відповідальності. Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 ПрАТ «СК «ВУСО»зазначило відсутність у Страховика документів на підтвердження факту законного керування ОСОБА_5 автомобілем «БМВ»державний номер НОМЕР_3 під час скоєння ДТП, що підтверджується листом від 19.07.2011 року.

Суд не погоджується із зазначеним висновком відповідача та вважає його передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом.

Так, в досліджених судом матеріалах справи № 3-1483/11р. про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, містяться пояснення правопорушника від 08.04.2011р., в яких останній підтверджує факт керування автомобілем «БМВ»державний номер НОМЕР_3 під час скоєння ДТП у присутності власника даного транспортного засобу, яким є ОСОБА_6 При цьому, будь -яких відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за керування транспортним засобом, як особу, що не має права керування та не має при собі відповідних документів згідно зі ст. 126 КУпАП, матеріали вказаної справи не містять.

З огляду на викладене, суд вбачає в події, що трапилася 07.04.2011 року під час дорожньо-транспортної пригоди, настання страхового випадку, оскільки маються усі дані вважати, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом під час скоєння ДТП 07.04.2011 року на законних підставах, через що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 є неправомірною.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Всі документи, необхідні для виплати страхового відшкодування, позивачем були надані відповідачеві.

По теперішній час сума страхового відшкодування, яка складає 6160,22 гривень без суми франшизи, відповідачем позивачу не сплачена.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Виходячи з викладеного, необхідно позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування задовольнити та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 6160,22 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які, згідно зі ст.79 цього Кодексу, зокрема, складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать і витрати на правову допомогу.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд стягує з відповідача на користь позивача у відшкодування оплати судового збору суму в розмірі 214,60 грн., яка документально підтверджена.

При цьому, суд вважає, що клопотання представника позивача про компенсацію витрат пов'язаних з розглядом справи підлягає частковому задоволенню. При цьому суд керується Законом України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»та враховує складність та об'єм проведених адвокатом дій з приводу надання правової допомоги.

Ст.1 закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20 грудня 2011 року N 4191-VI встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Оскільки позивачем понесені витрати за правову допомогу, пов'язану з отриманням юридичної консультації, за підготовку позовної заяви до суду з копіями документів до неї та заяви про витребування доказів, які не передбачені Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20 грудня 2011 року N 4191-VI, та враховуючи, що представником позивача було витрачено 1 час 15 хвилин 75 хвилин) на прийняття участі в судових засіданнях 23.10.2012р., 12.11.2012р., 18.12.2012р., тому підлягає стягненню на користь позивача з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 558 грн. 75 коп.(з 1 жовтня 2012 року мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 1118 грн.): 1118 грн. х 40% : 60 х 75 = 558,75 грн.

На підставі Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про страхування», ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СК «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «ВУСО», ІПН: 31650052, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_8, майнову шкоду у сумі 6160 гривень 22 копійки, витрати на правову допомогу у сумі 558 гривень 75 копійок, судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок, а всього -7124 гривні 82 копійки.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: П.І. Папаценко