Рішення № 28190558, 20.12.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/2828/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Малиновського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди, заподіяної смертю на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди, заподіяної смертю на виробництві.

У своєму позові позивачка вказала, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, був її чоловіком та працював на ПАТ «ШУ «Покровське»гірником очисного вибою 5 розряду. 19.10.2012р. на ПАТ «ШУ «Покровське» стався нещасний випадок, в результаті якого він загинув. У першу зміну 19.10.2012 р. у 12-30 годин ОСОБА_5 під час виконання трудових обов'язків був смертельно травмований секцією № 55 комплексу ДВТ на дільниці «Струг».

В зв'язку з загибеллю чоловіка, їй спричинена моральна шкода. Смерть чоловіка була для неї несподівана, оскільки на момент смерті йому виповнилося лише 32 роки, він був молодою людиною. Чоловік не хворів і міг би ще довго жити. Він був їй опорою в житті, а зараз його не вистачає, як чоловіка і як людини.

Через загибель чоловіка змінився уклад її життя. Крім всього іншого, загиблий чоловік був основною людиною, за рахунок заробітної плати якого жила сім'я, оскільки у них була в сім'ї домовленість, що вона займається домашнім господарством, а він працює та заробляє для них гроші. Таким чином, загибель чоловіка порушила її привичне життя. Відновлення негативних життєвих змін потребує великих зусиль, та очевидно, що повністю відновлення привичного життя не трапиться ніколи.

Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача, пов'язаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», Гірничого Закону України, «Правил безпеки у вугільних шахта», що стало причиною нещасного випадку, внаслідок якого настала смерть.

Між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, тобто смертю ОСОБА_5 і заподіянням їй моральної шкоди є прямий причинний зв'язок , а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Завдана їй моральна шкода може бути частково компенсована у грошовій формі. Сума компенсації повинна складати 100 000,00 грн.

На підставі вищевказаного просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність але за участю її представника.

Представник позивача підтримав позов та вважає їх обґрунтованими та доведеними у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, пояснив, що враховуючи обставини викладені в позовній заяві позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди спричиненої в наслідок загибелі члена родини на виробництві та обставини які викладені в Акті Н-5 та Н-1, вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав: пунктом 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Пунктом 3.8 вищевказаного Порядку передбачено, що підставою для відшкодування моральної шкоди є висновок медичних органів. Такого висновку позивач не надав. Одна з найважливіших підстав для настання відповідальності в спричиненні моральної шкоди позивачу не вказана і встановлених законодавчо доказів про її наявність не надано. Ця ж вимога при розгляді справ про відшкодування шкоди роз'яснена і в постанові Пленуму Верховного Сулу України від 31.03.95 року, за яким звертається увага судів на необхідність з'ясування питань: у зв'язку з якими неправомірними діями або бездіяльністю з боку відповідача заподіяна втрата працездатності позивачу, ступінь вини відповідача, чи мали місце порушення правил охорони праці, правил безпеки, інструкцій і паспортів з експлуатації механізмів і машин підприємством.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 також передбачає, що «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви».

Таким чином вважаю, що вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача 100 000 грн., враховуючи обставини нещасного випадку не відповідають вимогам розумності і справедливості (ст. 22 ЦК України) та практиці, що склалась в судах Донецької області.

В розділі 4 Акту за формою Н-5 від 07.11.2012 року та розділі 10 Акту за формою Н-1 від 07.11.2012 року встановлено, що особою яка допустила порушення вимог законодавства пре охорону праці є ОСОБА_5., так як саме ним порушено вимоги «Інструкції з охорони праці безпечному виконанню робіт та поведінки в шахті ГРОВ», ЗУ «Про охорону праці»та Правила безпеки в вугільних шахтах.

Згідно статті 1193 Цивільного кодексу України, «якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом».

Таким чином, враховуючи грубу необережність ОСОБА_5., що призвела до нещасного випадку, вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. є значно завищеною. Задоволення цього позову за рахунок ПАТ «ШУ «Покровське»буде суперечити вимогам ст. ст. 8, 46 Конституції України, ст. 9 Закону України "Про охорону праці", ст. ст. 8, 213 ЦПК України та ст. 233 КЗпП. Таким чином, вимога Позивача про стягнення 100 000,00 грн, як компенсації моральної шкоди, з ПАТ «ШУ «Покровське»є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Представник третьої особи ФСС до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, рішення прийняти на розсуд суду, вважає що загальна сума моральної шкоди, яку позивачка просить стягнути з відповідача є занадто завищеною.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_5 працював на підприємстві ПАТ «ШУ «Покровське»гірником очисного вибою 5 розряду.

19.10.2012 року у першу зміну в 12-30 годин ОСОБА_5 під час виконання трудових обов'язків був смертельно травмований секцією № 55 комплексу ДВТ на дільниці «Струг», у зв'язку із чим 06.11. 2012 року за фактом нещасного випадку на виробництві було складено акт за формою Н-1, що підтверджується копією акта форми Н-1 (а.с. 18-23).

Згідно акту форми Н-5 від 06.11.2012 року причинами з яких стався нещасний випадок на виробництві є порушення вимог безпеки при експлуатації устаткування і особистої необережності потерпілого, викладені обставини підтверджуються Актом Н-5 (а.с. 5-17).

Судом встановлено, що позивачка на момент нещасного випадку, який стався ї її чоловіком не працювала і знаходилася на його утриманні, що підтверджується трудовою книжкою(а.с.24-25)

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України позивачка є особою, яка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пунктом 2 частини 2 ст.23 ЦК передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Як наслідок, у даному випадку моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинила порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача, пов'язаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», Гірничого Закону України, «Правил безпеки у вугільних шахта», що стало причиною нещасного випадку, внаслідок якого настала смерть.

Між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, тобто смертю ОСОБА_5 і заподіянням моральної шкоди позивачці, є прямий причинний зв'язок , а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно акта Н-1 від 06.11.2012 року, саме у період роботи на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»позивач був смертельно травмований, а тому саме у останнього виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із втратою чоловіка, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Суд також не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що тільки медичними довідками може бути підтверджено наявність у позивача моральної шкоди, оскільки питання про вирішення наявності моральної шкоди та її розміру можливо вирішити у судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу в зв'язку з загибеллю чоловіка, спричинена моральна шкода, а саме смерть чоловіка для неї була несподівана, оскільки на момент смерті йому виповнилося лише 32 роки, він був молодою людиною. ЇЇ чоловік не хворів і міг би ще довго жити, бути їй опорою в житті, а зараз його не вистачає, як чоловіка. Через загибель чоловіка змінився уклад її життя. Крім всього іншого, загиблий чоловік був основною людиною, за рахунок заробітної плати якого жила сім'я, оскільки у них була в сім'ї домовленість, що позивачка займається домашнім господарством, а він працює та заробляє для них гроші. Таким чином, загибель чоловіка порушила її привичне життя. Відновлення негативних життєвих змін потребує великих зусиль.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Але основними доводами, на які посилається суд при визначені розміру моральної шкоди є, те, що по-перше позивач знаходилася на утриманні чоловіка, смерть чоловіка застала її несподівано, вона отримала стрес після якого дотепер не може отямитися, а відповідно не може повернутися до звичайного життя.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також безповоротністю, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 35 000 гривень. Моральна шкода у розмірі 100 000 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача судом вважається перебільшеною.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Так, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 280 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, ст. 237-1, ч. 2 ст. 1168 ЦК України, ст.ст. 3-6,10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди, заподіяної смертю на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» з рахунку № 26001980123661 в Донбаській філ. ПАТ «Кредитпромбанк»м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю на виробництві 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір у розмірі 280 гривень (двісті вісімдесят).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: