Рішення № 28190407, 17.12.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа 2/0544/2718/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Слов"янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Руденко Л.М.

при секретарі - Кобець О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов»янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» - про відшкодування шкоди за невиконання обов»язків та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

03.09.2012р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»з позовом про відшкодування шкоди за невиконання обов»язків, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.04.2008р. Слов»янський суд Донецької області постановив рішення по справі № 2-719-2008р., яким визнав незаконними дії Слов»янського РЕМ, стягнув в його користь 577,81 грн., також зобов»язав відповідача прийняти міри за його зверненнями: заявами та скаргами, повідомити про результат їх розгляду. Рішення суду до цього часу не виконано.

Згідно ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України: судові рішення обов»язкові до виконання на всій території України, обов»язкові для всіх органів власті, підприємств, установ, організацій, посадових і службових осіб та громадян.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права і обов»язки виникають із рішень суду.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов»язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони певні дії (виконати роботу, сплатити гроші)…

Відповідач порушив це зобов»язання, не виконав рішення суду, тим самим він порушив його право, не виплатив необхідні йому гроші.

У зв»язку з тим, що відповідач є підприємством, який займається певної комерційною діяльністю -закупає електроенергію за однією ціною, а продає за ринковою та існує за рахунок цього прибутку, а тому відповідач за всі ці чотири роки використовував його майно -борг для отримання прибутку.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода). Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв»язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Тому він вважає, що відповідач зобов»язаний йому виплатити шкоду, заподіяну порушенням його права, ці збитки у вигляді упущеної вигоди.

У зв»язку з тим, що відповідач, є комерційним підприємством і йому не надасть дані про те, які доходи він отримав на суму боргу 577 грн., то він використовуючи своє право намагається просити суд витребувати у відповідача данні про те, які прибутки він отримав за період з 2008 року.

Також, згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов»язання є його невиконання… Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: а) зміна умов зобов»язання; в) сплата неустойки; в) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, відповідач зобов»язаний йому сплатити неустойку в вигляді 3% річних на суму боргу з урахуванням індексу інфляції.

Сума боргу складає 577,81 грн. Три процента річних від цієї суми складає 17,33 грн. за рік, за чотири роки прострочення ця сума складає 69,32 грн.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 806 грн., згідно довідки управління статистики. 806 грн. -577 грн.=229 грн.

Так відповідач повинен йому сплатити 69,32 грн.+229 грн.=298,32 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України відповідач повинен йому відшкодувати шкоду у розмірі упущеної вигоди.

Просив суд:

1. Стягнути з відповідача на його користь 3% річних в сумі 69,32 грн. та 229 грн., як різницю із

суми боргу і проіндексованої суми з урахуванням індексу інфляції.

2. Зобов»язати відповідача сплатити йому шкоду за понесені збитки це доход, який би він міг отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено, але не нижче доходів з його боргу, які одержав відповідач (упущену вигоду).

06.12.2012р. ОСОБА_1 заявою уточнив свої вимоги, посилаючись на те, що у зв»язку з тим, що даний позов розглядається тривалий час і за цей період змінилися ціни, індекси інфляції, тому виникла необхідність зробити перерахунок розміру позовних вимог в сторону збільшення.

Суму позовних вимог він збільшує і вказує розрахунок: сума боргу, згідно рішення суду складає 577,81 грн. Три проценти річних від цієї суми складає 17,33 грн. за рік, за чотири роки ця сума складає 69,32 грн.

Згідно довідки виданої управлінням статистики в м. Слов»янськ, індекси інфляції складали з травня по грудень 2008р. -108,1 %, в 2009р. -112,3%, в 2010р. -108,9 %, в 2011 -104,6 %, в 2012р. -99,7 %. Загальний індекс інфляції складає з травня 2008р. по листопад 2012р. 137 %, який при помноженні на суму боргу склав 795,68 грн.

Таким чином, сума боргу складає 577,81 грн. на квітень 2008р., 3% річних неустойки складає 69,32 грн. и с урахуванням індексу інфляції -795,68 грн.

За невиконання рішення суду прошу стягнути з відповідача на його користь неустойку у розмірі 69,32 грн. і 795,68 грн. з урахуванням індексу інфляції.

У зв»язку з тим, що відповідач відмовився у добровільному порядку виконувати рішення суду та повернути йому борг, який стягнув з нього у 2008 році за понуканням, просить суд також стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, оскільки він переніс душевні страждання у зв»язку з тим, що замість того, щоб йому отримати свої кошти, йому необхідно звертатися до суду, прокуратури та інші правоохоронні органи, шукати інші шляхи для повернення своїх коштів. Всі ці дії спонукали його покинути всі його особисті справи та займатися тільки витребуванням своїх коштів та просив суд про стягнення з відповідача моральну шкоду в сумі 5 тисяч грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свої уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»Удовиченко О.В., діючий на підставі довіреності, вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив суд залишити позов без задоволення з наступних підстав.

П.8 ч.2 ст. 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов»язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно ст. 22 цього ж Кодексу передбачено,що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування при цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв»язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Позивач у позові посилається на ч. 3 ст. 22 ЦК України та вказує, що розмір його упущеної вигоди не може бути менше доходів отриманих відповідачем, а для розрахунку цієї суми йому потрібно дізнатися, який доход отримав відповідач, про що заявив клопотання.

Про те посилання на цю норму закону та вимога, яку позивач має намір доповнити після отримання доказів -безпідставні та є необгрунтованими.

Принцип обрахування збитків через розмір доходів, отриманих порушником, застосовується у правовідносинах, що виникають внаслідок порушення авторських прав.

Ч.4 ст.623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв»язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред»явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов»язок довести, що ці доходи (вигода)не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов»язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватись заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які б могли б бути реально отримані при належному виконання зобов»язання.

Таким чином вимоги ОСОБА_1 щодо упущеної ними вигоди не знайшли свого підтвердження.

Крім цього, відносно вимоги про відшкодування 3% річних та інфляційної складової, то згідно ст. 611 ЦК України, у випадках порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положення ст. 625 ЦК України, які передбачають сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, містяться у главі 51 цього Кодексу, що регулює правові наслідки порушення зобов»язання та відповідальність за порушення зобов»язання.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов»язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов»язання.

Тобто у разі неналежного виконання боржником грошового зобов»язання виникають нові додаткові зобов»язання, які тягнуть за собою втрати матеріального характеру.

Відповідно такі додаткові зобов»язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов»язання.

ОСОБА_1 заявив позов на підставі ст. 625 ЦК України, яка регулює умови відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов»язання та визначає правові наслідки прострочення боржником такого зобов»язання.

Слід зазначити, що грошового зобов»язання у відповідача, до ухвалення рішення суду на користь позивача від 22.04.2008р., не існувало.

Між тим, правовідносини,що існують між сторонами, виникли не з порушення грошового зобов»язання, взятого відповідачем, а з примусового виконання рішення та регулюються нормами законодавства про виконавче провадження.

Таким чином, позивач не має права на застосування до відповідача санкцій, передбачених ст. 625 ЦК України, оскільки правовідносини сторін виникли не з порушення грошового зобов»язання відповідачем, а з примусового виконання рішення суду.

В своїй уточненій позовній заяві ОСОБА_1 збільшує позовні вимоги в частині нарахування 3% річних та інфляційної складової, а також доповнює позовні вимоги, вимогою про відшкодування моральної шкоди, при цьому не посилаючись на нормативно-правовий акт, який би передбачав відшкодування моральної шкоди.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»не визнає також і вимоги щодо стягнення моральної шкоди, оскільки, відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болі та стражданнях, якитх фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної коди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями, внесеними постановою ПВС України від 25.05.2001р. №5, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визнаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Суду слід врахувати, що позивач у своїй заяві не вказав, у сому полягає його душевні страждання й чим вони викликані, а також, з яких міркувань виходив при визначенні суми моральної шкоди, а також в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не надав доказів на підтвердження виводів у частині душевних страждань.

Крім того, слід зазначити, що оскільки виконавче провадження по виконанню рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2008р. про стягнення шкоди з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»на користь ОСОБА_1, зупинено на підставі Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.2005р. №2711-ІУ, будь які дії, спрямовані на виконання вищевказаного рішення суду, у тому числі дії, спрямовані на примусове його виконання не здійснюються. Тотожна позиція викладена у рішенні Господарського суду від 28.08.2012р. по справі №5006/44/9/2012, відповідно до якого суд встановив, що у випадку зупинення виконавчого провадження у зв»язку з включенням боржника у Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які приймають участь у процедурі погашення заборгованості у відповідності з Законом України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», по таким рішенням суду не можливо вимагати виконання обов»язків на строк дії даної процедури, оскільки зобов»язання по таким рішенням не відповідають умовам зрілості вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у судовому засіданні з вірогідністю було встановлено, що:

- 22.04.2008р. рішенням (заочне) Слов»янського міськрайонного суду позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго»частково задоволено - визнано незаконними і безпідставними вимоги ВАТ «Донецькобленерго»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 77 грн. 81 коп. та стягнуто з ВАТ «Донецькобленерго»на користь в відшкодування матеріальної шкоди 77 грн. 81 коп. і 500 грн. в відшкодування моральної шкоди (а.с.12-13);

- дане рішення набуло чинності і відправлено до примусового виконання в Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби м. Горлівка, де постановою головного державного виконавця 19.06.2008г. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного рішення суду (а.с.6);

- постановою головного державного виконавця Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби м. Горлівка від 19.06.2008г. боржнику - ВАТ «Донецькобленерго» було надано строк добровільно виконати виконавчий документ до 26.06.2008р. (а.с.6);

Згідно ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України: судові рішення

обов»язкові до виконання на всій території України, обов»язкові для

всіх органів власті, підприємств, установ, організацій, посадових і

службових осіб та громадян.

- до часу розгляду даної справи за ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»про відшкодування шкоди за невиконання обов»язків та стягнення моральної шкоди, рішення Слов»янського міськрайонного суду від 22.04.2008р. не виконано.

У суді представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»не заперечував про викладені вище факти.

Стаття 61 ЦПК України передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов»язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони певні дії (виконати роботу, сплатити гроші).

Таким чином, у судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»відповідно до рішення Слов»янського міськрайонного суду від 22.04.2008р. повинно сплатити ОСОБА_1 577 грн. 81 коп., а тому між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»та ОСОБА_1 виникли правовідносини по вчиненню певних дій.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов»язання є його невиконання.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Рішення Слов»янського міськрайонного суду від 22.04.2008р. набуло чинності 05.05.2008р., постанова про зупинення виконавчого провадження головного державного виконавця Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби м. Горлівка була винесена 31.01.2011 року, якою було зупинено зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго»на користь стягувачів грошових коштів, тобто з часу набуття чинності і до часу винесення постанови від 31.01.2011р. виконавчий лист про стягнення з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»на користь ОСОБА_1 суму 577, 81 грн. знаходився на виконанні у державній виконавчій службі, відповідачем рішення суду було за даний період часу не виконана, а тому сума, яка підлягає стягненню, відповідно до вищевказаної статті, повинна бути проіндексована, відповідно до індексу інфляції, починаючи з травня 2008 року по січень 2011року, включно. Згідно розрахунку помісячно (розрахунок на окремому аркуші) сума складає 182 грн.56 коп., яку слід стягнути з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»на користь ОСОБА_1

Несвоєчасним виконанням судового рішення, яке є, відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України, обов»язковим, протягом тривалого часу, ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка висловилась у тому, що позивач змушений звертатися до суду, витрачати свій час на захист свого права щодо отримання від ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»грошових коштів за рішенням вищевказаного суду. ОСОБА_1 просив суд стягнути 5000 грн. з відповідача, але суд вважає, враховуючи діюче законодавство та принцип розумності і справедливості, стягнути моральну шкоду у сумі 500 грн.

ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»суму боргу яка на квітень 2008р. складала 577,81 грн., а на теперішній час, с урахуванням індексу інфляції -795,68 грн., а також 3% річних неустойки - 69,32 грн.

Суд вважає, що дані вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не грунтуються на законі, оскільки сума 577, 81 грн. стягнута за рішенням Слов»янського міськрайонного суду від 22.04.2008р. та знаходиться на виконанні в Центрально-Міському відділу державної виконавчої служби м. Горлівка; суму індексу інфляції що складає 182 грн.56 коп. суд за даним рішенням стягує з відповідача. Щодо 3% річних неустойки, то боржник - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»включений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які приймають участь у процедурі погашення заборгованості у відповідності з Законом України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому не такі санкції, як неустойка не може застосовуватись до відповідача.

Крім того, ОСОБА_1, як інвалід 2 групи, звільнений від сплати судового збору, а тому, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

Суд на підставі ст.ст.10,11,27,60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 14, 27, 60, 61, 62, 64, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування шкоди за невиконання обов»язків та стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»(р\р№ 26002301568054 в філії центрально-міського відділення ПАТ ПІБ м. Горлівка МФО 334464 ЄДРПОУ 00130903) на користь ОСОБА_1 03.07.1957р.н., суму індексу інфляції в розмірі 183 грн.56 коп., моральну шкоду у сумі 500 грн., а всього 683 грн.56 коп.( Грн. Шістсот вісімдесят три 56 коп.).

Стягнути з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»(р\р№ 26002301568054 в філії центрально-міського відділення ПАТ ПІБ м. Горлівка МФО 334464 ЄДРПОУ 00130903) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 60 коп. (Грн. двісті чотирнадцять 60 коп.)

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :