Ухвала суду № 28187477, 20.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 232/822/2012

Головуючий у 1-й інстанції: Сичук М.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Полотнянко Ю.П.

судді: Біла Л.М. Сушко О.О.

секретар судового засідання: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

Представників апелянта: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2012 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду .

В судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився . Про причини своєї неявки суд не повідомив .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвала Вінницького районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2012 року - скасуванню, з направлення справи для продовження розгляду в суд першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як встановлено з матеріалів справи та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, підставою для звернення до суду позивача стало те, що йому на праві власності належить будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Єдиним заїздом до вказаного будинковолодіння є обладнаний проїзд за рахунок земельної ділянки будинковолодіння по АДРЕСА_1(згідно рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 23.04.1992 року).

На теперішній час під'їзду до його будинковолодіння немає, що унеможливлює подальше обслуговування та безперешкодне користування цим будинковолодінням, що й стало підставою для звернення до суду першої інстанції.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є справою адміністративної юрисдикції і не може вирішуватися в порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції місцевих рад відносяться вирішення питань щодо регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст.83 Земельного кодексу України землі в межах населених пунктів, є комунальною власністю територіальних громад. Згідно ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад відносяться повноваження розпорядження землями територіальних громад.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 № 10-рп/2010 надане офіційне тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу та пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу. Згідно вказаного рішення Конституційний суд визначив, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Враховуючи наведене земельні спори з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень дій чи бездіяльності відносяться до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, даний спір з суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішення, відноситься до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Обставин, що об'єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства та розгляду даної справи з наведених судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не вбачається.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій не дав належної оцінки змісту заявлених позовних вимог і дійшов помилкового висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі, вийшовши за межі пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України, та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 204 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неврахування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2012 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, - скасувати.

Справу направити до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 грудня 2012 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Біла Л.М.

Сушко О.О.