Рішення № 28187015, 25.12.2012, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"25" грудня 2012 р.

2024/7553/12/

2/2024/1824/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

5 грудня 2012 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

при секретарі Смородській М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс», Приватного підприємства «Український прогресивний альянс»про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 01 жовтня 2012 року звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним договір № 012591 від 24 липня 2012 року та додаток до договору № 012591 від 24 липня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Український прогресивний альянс», визнати недійсним договір № 012591 від 24 липня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Український прогресивний альянс»та стягнути з ПП «Український прогресивний альянс»на його користь 10 500, 00 грн.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 10 вересня 1994 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2. Остання 24 липня 2012 року без його відома та згоди уклала з ТОВ «Український прогресивний альянс» договір № 012591 та додаток до зазначеного договору, за умовами якого їй мали надати кредит у сумі 300 000, 00 грн. протягом 10 днів при умові сплати нею коштів в розмірі 10 500, 00 грн., як гарантійного внеску. Крім того, у той же день жінкою було укладено договір № 012591 зПП «Український прогресивний альянс»про надання інформаційних, консультативних та роз'яснювальних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі діяльності «Б.А.Н.К. Erste». За умовами договору на рахунок ПП «Український прогресивний альянс»його дружиною ОСОБА_2 було перераховано 10 500, 00 грн. з їх спільних коштів. Крім того, за умовами цих договорів вона зобов'язувалася щомісячно перераховувати кошти також з їх спільного бюджету. Оскільки за вимогами Сімейного кодексу України при укладенні договорів вважається, що один з подружжя діє за згодою іншого з подружжя та подружжя розпоряджається спільним майном за взаємною згодою ці договори мають бути визнані недійсними.

У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву, у якій просить розглядати справу без його участі за неможливістю приїзду до суду.

Представники відповідачів у судове засіданні не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом своєчасно, причини своєї неявки не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 вересня 1994 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. (свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1).

24 липня 2012 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс»в особі ОСОБА_3 було укладено договір № 012591 про надання безвідсоткової позики на умовах діяльності програми «Б.А.Н.К. Erste». У додатку № 1 до вказаного договору розмір позики визначений у 300 000, 00 грн.; у підписаному ОСОБА_2 додатку № 2 остання погоджується з умовами програми «Б.А.Н.К. Erste». Крім того, 24 липня 2012 року між дружиною позивача ОСОБА_4 та приватним підприємством «Український прогресивний альянс»в особі ОСОБА_3 було підписано договір про надання інформаційних, консультативних та роз'яснювальних послуг з питань діяльності та подальшої участі у Програмі діяльності «Б.А.Н.К. Erste», за яким вартість зазначених послуг складає 10 500, 00 грн. За квитанцією № 7 від 24 липня 2012 року на розрахунковий рахунок ПП «Український прогресивний альянс»ОСОБА_2 перерахована зазначена сума.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права сумісної власності подружжя за взаємною згодою.

Згідно з ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Згідно із абз. 2 п.1 ч. 1 ст. 31 ЦК України правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорю вальний правочин).

На підставі ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Суд визнає, що договір позики на суму 300 000 грн. та перерахування на його виконання гарантійного платежу в сумі 10 500, 00 грн. не є дрібно побутовим, проте, виходячи з аналізу ч. 1. Ст.. 65 СК України, суд доходить до висновку, що дружині відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 не не потрібна була згода чоловіка на укладення договору позики, оскільки даний договір не стосується розпорядження майном, що є обертом права сумісної власності подружжя, а, навпаки, укладений з метою збільшення такої власності. Отже, прав позивача даний договір не порушує, оскільки він ймовірно, був укладений з метою збільшення майна подружжя і не стосується прав подружжя щодо розпорядження майном.

Наведена правова позиція висловлена у п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 року № 5. - положення ст.. 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя і не стосуються права одного з подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання договору позики № 012591 від 24 липня 2012 року та додатків до нього, а також договору № 012591 від 24 липня 2012 року про надання інформаційних, консультативних та роз'яснювальних послуг з питань діяльності та подальшої участі у Програмі діяльності «Б.А.Н.К. Erste», як укладених дружиною, без згоди на те чоловіка, задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до п. 22 с. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач -фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

З аналізу матеріалів справи випливає, що споживачем за спірними договорами є ОСОБА_2, дружина позивача. Сам позивач у даному випадку споживачем послуг не є, отже від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»звільнений бути не може.

З огляду на наведене, з позивача має бути стягнутий судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 65 СК України, ст..ст. 31, 215, 1047 ЦК України, ст..ст. 3, 10,11, 60, 61, 169, 179, 223, 224, 228, 232 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс», Приватного підприємства «Український прогресивний альянс»про визнання договору недійсним відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107 грн.30 коп. на користь держави. ( на рахунок УДКСУ у Ленінському районі м. Харкова Харківської області, код 37999696, банк - ГУДКС України в Харківській області, МФО Банку-851011: 31217206700006 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України»за кодом бюджетної класифікації доходів 2203001.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з моменту його отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.М. Гримайло