Вирок № 28186703, 17.12.2012, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Справа № 1/2211/142/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2012 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого Фурсевич О.В., при секретарі Лисюк О.О, за участю прокурора Косіка О.В., Тукурєєва В.В.,Сопронюка В.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Молодий Туд Оленінського району Калінінської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_2, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, українця, громадянина України, раніше судимого: 17.07.2006 року Нетішинським міським судом за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі; 28.05.2009 року Нетішинським міським судом за ч.1 ст.122 КК України до 1 року позбавлення волі, у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2012 року о 17 годині ОСОБА_2, перебуваючи в своєму помешканні за адресою: АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин, що виникли раптово через прихід в його квартиру ОСОБА_3 з сином ОСОБА_4 та знайомими останнього - ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які мали на меті забрати ОСОБА_7, яка знаходилась в даній квартирі, вирішив спричинити вказаним особам тілесні ушкодження. З цією метою, ОСОБА_2 взяв в приміщенні кухні два кухонно - побутові ножі, вибіг з ними в коридор квартири, де в той час перебував ОСОБА_5 та умисно, наніс останньому одним з ножів один удар в область правої частини тулуба, чим заподіяв йому проникаюче ушкодження передньої черевної стінки з ушкодженням сліпої кишки та брижі тонкої кишки з кровотечею в черевну порожнину. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня.

В судовому засіданні підсудний не заперечив факт нанесення потерпілому ножового поранення, але пояснив, що зробив це неумисно. Так, підсудний показав, що 23 квітня 2012 року, коли він спав у своїй квартирі, то почув стук кулаком в двері, крик матері "ОСОБА_2", вибіг в коридор і побачив, що вона лежить на підлозі, а навпроти неї в дверях стоїть потерпілий ОСОБА_5 і подумав, що він її вдарив. В цей час він також помітив, що в спальні знаходиться ОСОБА_4, а ОСОБА_6 біля залу і не зрозумів, що ці люди роблять в його квартирі. Після цього, злякавшись за життя своїх близьких, він побіг на кухню, взяв в руки два ножа і вибіг з ними в коридор, щоб налякати невідомих. Підсудний пояснив, що пробігаючи повз ОСОБА_5 ненавмисно наніс йому удар ножем, хоча точно обставин поранення не пам'ятає, думав, що просто налякав його. Після цього, побіг з ножами в спальню, потім в зал, щоб вигнати інших, але поговоривши з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зрозумів причину їх приходу і положив ножі. Надалі всі вийшли з його квартири. Підсудний також пояснив, що визнає цивільний позов потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди та позов прокурора.

Незважаючи на те, що підсудний вину у вчиненні злочину визнав частково, його вина у вчиненні злочину об'єктивно доводиться показами потерпілого, свідків та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що 23 квітня 2012 року він був разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, коли останньому зателефонувала мама і попросила допомогти їй забрати сестру ОСОБА_4 з квартири підсудного. ОСОБА_4 запропонував їм піти з ним за компанію. Біля будинку підсудного їх зустріла мати ОСОБА_4 і вони пішли до квартири. Потерпілий пояснив, що не може точно сказати, як заходили до квартири підсудного, оскільки знаходився трохи на відстані від дверей, але хтось з їх компанії постукав чи подзвонив в двері, відкрила мати ОСОБА_2, з нею поговорили ОСОБА_4 та його мати і без перешкод увійшли в квартиру. Після цього він підійшов ближче та став у дверях квартири, які були відкриті. В цей час з кімнати, що знаходилася праворуч, вибіг підсудний і побіг на кухню, двері якої знаходилися навпроти вхідних дверей. Після цього він з агресивним виглядом вибіг з кухні з одним ножем чи двома в руках і побіг в його сторону, наніс йому удар, розвернувся і побіг назад в кімнату з якої вийшов. Всі ці події відбувалися дуже швидко, підсудний наніс йому удар "на ходу", так що поранення він відчув лише через декілька секунд. На його думку, підсудний наніс йому поранення ненавмисно. Потерпілий показав, що не бачив, щоб матері підсудного наносили удари і щоб вона лежала на підлозі. Потерпілий також пояснив, що відмовляється від цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, але підтримує позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 2188 гривень.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що дізнавшись про те, що її донька ОСОБА_4, яка посварилася з чоловіком, перебуває в квартирі ОСОБА_2 подзвонила сину ОСОБА_4 і вони вирішили піти її забрати. Прийшовши до квартири підсудного вони вдвох з сином почали стукати в двері, так як дзвінок не працював, у відповідь почули нецензурну лайку, після чого двері відкрила мати ОСОБА_2 і вони пройшли в квартиру, не застосовуючи для цього фізичну силу. Коли до квартири підійшов ОСОБА_5 і чи був з ним ще хтось вона не пам'ятає. Свідок пояснила, що вони з ОСОБА_4 зайшли в спальню, побачили там ОСОБА_4, яка швидко зібралася і вони вдвох залишили квартиру. Коли виходила з квартири, то бачила ОСОБА_5 в дверях, а підсудного в коридорі. ЇЇ син та ОСОБА_5 затрималися і вийшли з квартири пізніше. Через деякий час син сказав їй, що ОСОБА_5 поранено і вони відвезли його в лікарню. Обставин нанесення удару вона не бачила.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 23.04.2012 року ОСОБА_4 зателефонувала мама і попросила допомогти забрати сестру з однієї з квартир м.Нетішина, а той в свою чергу попросив його та ОСОБА_5 піти з ним. Прийшовши до квартири підсудного, хтось постукав у двері, відкрила мати ОСОБА_2, яку ОСОБА_4 запитав, де його сестра і після цього вони втрьох зайшли в квартиру, а ОСОБА_5 залишився стояти в дверях. При цьому маму підсудного ніхто не штовхав і вона не падала. Коли він стояв в коридорі квартири біля входу в зал, то в цей час побачив, як підсудний з двома ножами в руках біг з кухні в його сторону повз ОСОБА_5 і кричав "Хто чіпав мою маму? Я за маму вб'ю", тому почав відходити від нього назад в зал. Після цього, до підсудного підійшов ОСОБА_4, щось пояснив йому, той положив ножі і вони покинули квартиру. Потім, коли виходили з будинку, то ОСОБА_5 сказав, що підсудний вдарив його ножем.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що посварившись з чоловіком, прийшла в гості до ОСОБА_2 і залишилася там переночувати. Наступного дня, коли вона спала в спальні, то почула стук в двері, після цього мати підсудного відкрила їх і чомусь закричала що її б'ють, проте звуків ударів чи бійки вона не чула. Одразу ж після цього до неї в кімнату зайшла її мати ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4, а ОСОБА_5 був в коридорі квартири. Їй сказали швидко збиратися, що вона зробила і відразу ж вийшла з квартири разом з матір'ю. В цей час ОСОБА_2 стояв в дверях зали і запитував, що сталося. Свідок також пояснила, що коли виходила з квартири, то не бачила, щоб ОСОБА_8 лежала на підлозі коридору.

Свідок ОСОБА_8 - мати підсудного, в судовому засіданні показала, що коли побачила в руках сина ножі, то просила його заспокоїтися і казала, що її ніхто не бив.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_4, даних ним на досудовому слідстві, 23.04.2012 року близько 16 години йому зателефонувала мама і поросила піти в квартиру підсудного, щоб забрати сестру ОСОБА_4, яка там знаходилася. Він погодився і запросив з собою за компанію ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Прийшовши до квартири підсудного вони постукали, їм відкрила його мати і сказала, що ОСОБА_4 немає. Після цього він з мамою та ОСОБА_6 зайшли в квартиру, але нікого не били та не штовхали, а ОСОБА_5 залишився чекати в дверях. В квартирі в одній з кімнат він помітив сестру ОСОБА_4. В цей час з іншої кімнати вибіг невідомий йому хлопець з двома ножами в руках побіг в сторону ОСОБА_5, а потім до нього і щось кричав, однак він пояснив йому причину їх приходу і той положив ножі. Надалі вони всі залишили квартиру і вже пізніше дізналися, що ОСОБА_5 було поранено і відвезли його в лікарню. а.с.72

Вина підсудного також доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, що є в матеріалах справи.

Так, з протоколу огляду та вилучення від 24.04.2012 року вбачається, що в потерпілого ОСОБА_5 вилучено сорочку, в якій від був одітий 23.04.2012 року під час нанесення йому ножового порання, в правій нижній частині якої виявлено розріз, а навколо нього пляму бурого кольору.

а.с.12

З протоколу огляду від 25.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_2 добровільно видав кухонний ніж, яким заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_5

а.с.13-16

З висновку судово - медичної експертизи № 124 від 22.05.2012 року вбачається, що ОСОБА_5 заподіяно проникаюче ушкодження передньої черевної стінки з ушкодженням сліпої кишки та брижі тонкої кишки, кровотечею в черевну порожнину. Проникаюча рана передньої черевної стінки заподіяна одноразовим прикладанням гострого плоского твердого предмету з властивостями притаманних клинку ножа за колюче ріжучим механізмом формування ушкодження в напрямку спереду назад, знизу вверх та справа на ліво. Вказане колото - різане поранення в ОСОБА_5 за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя відноситься до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня.

а.с.36-37

Покази підсудного та його родичів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що хтось з хлопців, які зайшли в їх квартиру 23.04.2012 року наніс матері підсудного удар в грудну клітку внаслідок чого вона впала, суд не приймає до уваги, як і покази вищевказаних свідків про те, що хлопці, які прийшли, бігали по квартирі і "махали ногами", оскільки вони не доведені жодними іншими доказами, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та суперечать показам потерпілого, інших свідків, матеріалам справи, а той факт, що в цих діях брав участь потерпілий заперечує і сам підсудний. Суд вважає, що ці покази спрямовані на уникнення підсудним відповідальності.

Суд також не бере до уваги покази допитаного в судовому засіданні малолітнього свідка ОСОБА_10, оскільки вважає, що через свій вік вона неповно та невірно зрозуміла обстановку та обставини події, так як зокрема вказала, що потерпілому було нанесено два удари ножем і він наносив підсудному удари у відповідь, що повністю суперечить показам підсудного, потерпілого та матеріалам справи.

Крім того, суд критично оцінює та не приймає до уваги твердження підсудного та його захисника, про те, що він заподіяв тяжке тілесне ушкодження потерпілому неумисно, перевищуючи межі необхідної оборони, так як в його квартиру протиправно увірвалися невідомі люди, застосували фізичну силу до його матері, тому він злякався за її життя та життя близьких, що знаходилися в квартирі та змушений був захищати їх, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так, судом встановлено, що мати підсудного сама відкрила двері в квартиру, впустила в неї ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які без перешкод зайшли, тобто будь - якого насильницького вторгнення в житло не було. Той факт, що потерпілий спокійно стояв в дверях квартири, не вчиняв жодних суспільно - небезпечних посягань підтвердив і сам підсудний, тому підстав оборонятися в нього не було.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за частиною 1 статті 121 КК України за ознакою спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2 у відповідності до вимог статей 65, 66, 67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, те, що він є інвалідом третьої групи, за місцем проживання характеризується без зауважень, неодноразово судимий, пом'якшуючу покарання обставину - часткове визнання вини, а також обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочинів.

На підставі наведеного, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті інкримінованого йому злочину.

Заявлений потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином слід задоволити, стягнувши з підсудного ОСОБА_2 на його користь 2188 гривень, а позов в частині стягнення моральної шкоди залишити без розгляду, так як потерпілий в судовому засіданні відмовився від вказаних позовних вимог.

Заявлений прокурором м.Нетішина в інтересах Державного закладу "Спеціалізована медико - санітарна частина № 4" цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 1328 гривень 67 копійок задоволити повністю.

Керуючись статтями 321, 323, 324 КПК 1960 року, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Цивільний позов ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином задоволити, а в частині стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 2188 гривень завданої матеріальної шкоди.

Цивільний позов прокурора м.Нетішина в інтересах Державного закладу "Спеціалізована медико - санітарна частина № 4" про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного закладу "Спеціалізована медико - санітарна частина № 4" (р/р 35218003003624 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 33977967) 1328 гривень 67 копійок завданої матеріальної шкоди.

Речові докази у справі: кухонно - побутовий ніж, сорочку ОСОБА_5, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області - знищити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 17.12.2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання період утримання його під вартою з 11.05.2012 року по 16.12.2012 року включно.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 днів з дня його проголошення через Нетішинський міський суд, а засудженим, що під вартою в той же термін з дня отримання копії вироку.

Суддя: Фурсевич О. В.