Ухвала суду № 28186306, 17.12.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/10099/2012

Категорія ст.364 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Лазарів Олег Богданович

Суддя-доповідач Хруняк Є.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Хруняка Є.В.,

суддів: Фіцака Т.Д., Гандзюка В.П.,

з участю: прокурора Шишка Є.А.,

засудженої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Рогатин, жителька АДРЕСА_1, освіта вища, одружена, має троє неповнолітніх дітей, працююча старшим державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ, громадянка України, раніше не судима, ,-

засуджена за ст. 366 ч.1 КК України на 800 (вісімсот) гривень штрафу з позбавленям права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 1 (один) рік.

Звільнено ОСОБА_2 від покарання, передбаченого санкцією ст. 364 ч. 1 КК України.

Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили залишено раніше обраний - підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області - 562 гривні 80 копійок судових витрат за проведення експертиз.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком, злочин вчинено за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 працюючи на посаді старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ, будучи державним службовцем 13 рангу, 7 категорії, будучи службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, зловживаючи своїм службовим становищем в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою створення статистичного благополуччя та завищення показників в роботі, з порушенням вимог ст.ст. 11, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження», склала та підписала 7 завідомо неправдивих актів державного виконавця про відсутність майна у 6 боржників, стосовно яких було відкрито виконавчі провадження за фактами скоєння адміністративних правопорушень у сфері безпеки руху, а саме: акт державного виконавця від 16.09.2011 виконавчого провадження № 28845325 про відсутність майна у боржника ОСОБА_3; акт державного виконавця від 16.09.2011 виконавчого провадження № 28833264 про відсутність майна у боржника ОСОБА_4; акт державного виконавця від 16.09.2011 виконавчого провадження № 28808414 про відсутність майна у боржника ОСОБА_4; акт державного виконавця від 16.09.2011 виконавчого провадження № 28832709 про відсутність майна у боржника ОСОБА_5; акт державного виконавця від 16.09.2011 виконавчого провадження № 28832294 про відсутність майна у боржника ОСОБА_6; акт державного виконавця від 16.09.2011 виконавчого провадження № 28833014 про відсутність майна у боржника ОСОБА_7; акт державного виконавця від 16.09.2011 виконавчого провадження № 28845897 про відсутність майна у боржника ОСОБА_8, при цьому підробивши у вказаних актах підписи від імені перелічених осіб та вигаданих нею понятих. 16.09.2011 року на підставі вказаних фіктивних актів, ОСОБА_2 достовірно знаючи, що огляду не проводила, незаконно винесла 7 постанов про повернення виконавчих документів стягувачам без виконання по виконавчих провадженнях №№ 28845325, 28833264, 28808414, 28832709, 28832294, 28833014, 28845897, до яких внесла завідомо неправдиві дані про те, що кошти у боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутні. Злочинними діями старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_2 заподіяно істотну шкоду державним інтересам, що виразилися у підриві авторитету органу виконавчої влади.

В апеляції засуджена, посилається на те, що суд не в повній мірі врахував пом'якшуючі відповідальність обставини. Просить вирок змінити та призначити більш м'яке покарання нижче від найнижчої межі, встановленої законом.

Прокурор у поданому запереченні вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, призначене покарання ОСОБА_2 відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженої, просить вирок суду залишити без зміни, а апеляцію засудженої без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої, яка підтримала подану апеляцію, думку прокурора, який вважав вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів, що підстав для її задоволення, немає.

Суд першої інстанції даючи оцінку доказам, обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який її засуджено і правильно кваліфікував її злочинні дії, тому вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 за ст. 366 ч. 1 КК України і в апеляції кваліфікація її неправомірних дій не оскаржується, тому в цій частині вирок не переглядається.

Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону судом дотримані в повному обсязі.

Як видно із вироку, суд, призначаючи покарання, в достатній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженої, обставини, які пом'якшують ОСОБА_2 покарання.

Зокрема, суд врахував те, що ОСОБА_2 визнала свою вину та щиро розкаєлася в скоєному нею злочині, активно сприяла розкриттю злочину, дані про її особу, а саме те, що остання являється утриманцем трьох неповнолітніх дітей, по місцю проживання та праці характеризується позитивно, негативно ставиться до вчиненого, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знайшов.

Тому суд правильно призначив засудженій ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, що передбачене в санкції ст. 366 ч. 1 КК України у виді штрафу, так як вказане покарання необхідне і достатнє для виправлення засудженої і попередження вчинення нових злочинів.

Апеляційних підстав для скасування чи зміни вироку, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2012 року відносно неї залишити - без зміни.

Головуючий Є.В. Хруняк

Судді Т.Д. Фіцак

В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя Є.В. Хруняк