Рішення № 28182912, 12.12.2012, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 2-379/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2012

Гощанський районний суд Рівненської області в особі:

судді Чорноус Л.І.

при секретарі Суконнік С.Ю.

за участю :

представника позивачів адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , комунального підприємства „Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" , третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення частки будинковолодіння в спільній сумісній власності подружжя , визнання права власності на спадкове майно, визнання свідоцтва недійсним та скасування державної реєстрації права власності -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, КП „Рівненське ОБТІ" про визнання права спільної сумісної власності подружжя на нерухоме майно та визнання права на спадщину .

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те , що батьками позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно свідоцтв про народження є ОСОБА_4 і ОСОБА_7.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00005197193 від 14 вересня 2010 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Березнівського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_7 26 листопада 1967 року уклала шлюб з ОСОБА_4, який зареєстровано Поліською сільською радою Березнівського району Рівненської області за актовим записом № 22 і після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_1 матір позивачів та третіх осіб , а дружина відповідача ОСОБА_7 померла.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй на праві власності майно а саме: земельні ділянки площею: 1,20 га, 2,80 га і 0.112 га , що розташовані на територі Липківської сільської ради Гощанського району Рівненської області, надані для ведення особистого селянського господарства та на житловий будинок з надвірним будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Рівненському ОБТІ 22.11.2010 року за батьком позивачів -відповідачем ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 677773, виданого виконавчим комітетом Липківської сільської ради 15.11.2010 року ( на підставі рішення виконавчого комітету Липківської сільської ради від 27.10.2010 року).

Після смерті матері позивачі - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спадщину прийняли своєчасно , подавши у шестимісячний строк заяви до нотаріальної контори та оформивши право на спадщину на земельні ділянки , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 07.09.2010 року, виданими приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрованими в реєстрі за №№ 924-929.

Оформивши право на спадщину на земельні ділянки , позивачі своєчасно прийняли все спадкове майно , в тому числі і належну ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності подружжя частину будинковолодіння, розташованого і АДРЕСА_1.

Дане будинковолодіння було збудоване батьками в період шлюбу у 1969 -1970 рр. за спільні кошти і є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, хоча в погосподарській книзі сільської ради батько був записаний одноосібно головою колгоспного двору, як зазвичай раніше записували.

Батько позивачів - відповідач по справі ОСОБА_4 і їхні дві рідні сестри - треті особи по справі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відмовилися від права на спадкування після смерті ОСОБА_7 на їхню користь - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, про що нотаріусу подали відповідні заяви, які знаходяться в спадковій справі № 4/09 на ім'я ОСОБА_7.

Нотаріус не зміг видати позивачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 свідоцтв про право на спадщину за законом на частину будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1, яке належало спадкодавцю ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності подружжя, мотивуючи тим, що на час оформлення спадщини і видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на дане будинковолодіння відсутні правовстановлюючі документи ( технічний паспорт і свідоцтво про право власності ) і не визначені частки у спільній сумісній власності подружжя між батьками на дане будинковолодіння .

Право власності на будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1, яке є спільною сумісною власністю подружжя, відповідачем по справі ОСОБА_4 було зареєстроване в Рівненському ОБТІ 22 листопада 2010 року на підставі свідоцтва про право власності серії САС № 677773 15.11.2010 року, виданого виконавчим комітетом Липківської сільської ради.

Тобто, на момент оформлення позивачами спадщини і отримання свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті матері , на спірне будинковолодіння у відповідача не було правовстановлюючих документів і воно рахувалося спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_4 і його померлої дружини ОСОБА_7, на частку якої позивачі і претендують.

Позивач з жовтня 2000 року зареєстрований і проживав в будинку батьків у АДРЕСА_1. В даному будинку і в дворі будинку знаходяться його особисті речі, інструменти, будівельні матеріали, тощо. Останнім часом відповідач по справі почав створювати позивачеві незручності по користуваню житлом, не допускати в будинок і на двір . Крім того , відповідач самовільно, без згоди позивачів переоформив на себе особисто ціле будинковолодіння в АДРЕСА_1, яке є спільним майном подружжя і входить у спадкову масу після смерті матері ОСОБА_7

В зв'язку з неоформленням права власності батьками і відсутністю, на час оформлення позивачами спадщини після смерті матері, правовстановлюючих документів на належний на праві спільної сумісної власності житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, та без визначення частки матері в спільному майні подружжя на спірне будинковолодіння і неможливості через це оформити спадщину в нотаріуса, позивачі змушені звернутися до суду .

В судовому засіданні позивачі та їх представник адвокат ОСОБА_1 позов підтримали повністю , з підстав викладених у позовній заяві та збільшили позовні вимоги і просять з тих же підстав визнати недійсним свідоцтво про право власності , видане виконавчим комітетом Липківської сільської ради від 15 листопада 2010 року на ім'я ОСОБА_10 на житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться в АДРЕСА_1 та зобов'язати КП „Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності на дане нерухоме майно на ім'я ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_11 в судовому засіданні позову не визнали і відповідач пояснив , що дійсно житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 був побудований ним разом з його дружиною за спільні кошти і для спільного проживання . У 1972 році будинок був побудований повністю і зареєстрований у погосподарській книзі Липківської сільської ради . Не заперечує , що відмовився від спадщини після смерті дружини , а саме - від права на земельні ділянки , на користь сина ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 Що стосується права на спадщину на житловий будинок , то він вважає , що оскільки відмови від цієї спадщини він не писав , то і позивачі не мають права на дане майно .

Крім того , представник відповідача та третіх осіб ОСОБА_11 вважає , що оскільки відповідач ОСОБА_4 володіє спірним майном на підставі свідоцтва про право власності , яке ніким не оспорене та не скасоване , то в задоволенні позову слід відмовити. Що стосується доповнень до позовних вимог в частині визнання свідоцтва недісним , то вважає що вони не можуть бути прийняті судом , так як це не є збільшення позовних вимог , а зміна предмету спору , який підлягає доказуванню та розгляду в іншому судовому процесі .

Представник відповідача -КП „Рівненське ОБТІ" повторно в судове засідання не з'явився , але на судове засідання , яке було призначене на 14.11.2012 року надіслав клопотання про розгляд справи у їхній відсутності .

Треті особи на стороні відповідача -ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили , що вони теж є спадкоємцями першої черги після смерті матері ОСОБА_7 і вони спадщини не приймали . Так як покійна матір хотіла , щоб землю успадкували позивачі , то вони разом з батьком відмовилися від землі на користь позивачів . Хоча і будинок будували батьки разом , але вони вважають , що так як позивач ОСОБА_2 не проживав у будинку і у нього неприязні стосунки з батьком , а позивачка ОСОБА_3 не допомагала батькові по господарству , то і вони не мають права на спадкування частини будинку . Вважають , що в задоволенні позову слід відмовити .

Заслухавши пояснення сторін , третіх осіб , їх представників , дослідивши інші докази по справі та оцінивши їх в сукупності , суд вважає , що позов підлягає до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено , що між батьками позивачів та третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 26 листопада 1967 року було укладено шлюб , який зареєстровано Поліською сільською радою Березнівського району Рівненської області , за актовим записом № 22 .

В період шлюбу -у 1968-1972 роках батьки позивачів та третіх осіб побудували житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст.22 КпШС України , який діяв на час виникнення спірних правовідносин , майно , нажите подружжям за час шлюбу , є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння , користування і розпорядження цим майном . Частиною першою статті 28 КпШС України визначено рівність часток спільного майна подружжя .

Аналогічна норма міститься і в ч.3 ст. 368 ЦК України , згідно якої майно , набуте подружжям за час шлюбу , є їхньою спільною сумісною власністю , якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідач ОСОБА_4 та треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнали той факт , що спірне нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7

У відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини , визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь участь у справі , не підлягають доказуванню .

ІНФОРМАЦІЯ_1 матір позивачів та третіх осіб , а дружина відповідача ОСОБА_7 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно , в тому числі і на частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 .

Статтею 1261 ЦК України визначено коло спадкоємців першої черги за законом , якими є : діти спадкодавця , той з подружжя , який його пережив , та батьки .

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є її чоловік ОСОБА_4 -відповідач по справі та їхні діти : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 -позивачі по справі та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 -треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору .

У відповідності до ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її . Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням . Законом встановлено порядок і строк прийняття спадщини. Зокрема , у відповідності до ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини .

Судом було встановлено , що позивачі своєчасно прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_7 , так як у шестимісячний термін звернулися із відповідними заявами до нотаріуса та отримали свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки , які належали спадкодавцеві , що підтверджується документами , які містяться у спадковій справі № 4/09 до майна померлої 04 листопада 2009 року ОСОБА_7 , заведеної 19 листопада 2009 року приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_9

У оглянутій в судовому засіданні вищевказаній спадковій справі міститься відмова відповідача ОСОБА_4 та третіх осіб : ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від належної їм частини спадщини на користь позивачів .

Згідно із ч.1 ст. 1273 ЦПК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку і така відмова , згідно із ч.4ст.1273 ЦПК України , є безумовною і беззастережною .

Відповідачем ОСОБА_4 та третіми особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оскаржувалася відмова від прийняття спадщини і у зв'язку з цим провадження по даній справі зупинялося на період розгляду справи за їхнім позовом . Згідно рішення Гощанського районного суду від 10 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 недійсною відмовлено . Дане рішення набрало законної сили згідно ухвали апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2012 року .

Таким чином спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є лише позивачі по справі.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так як житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя , то згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 №20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" при розгляді позовів , пов'язаних з спільною власністю громадян , суди повинні виходити з того , що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є : майно , нажите подружжям за час шлюбу ( ст. 16 Закону „Про власність" , ст.22 КпШС України) та інше . Однак , у відповідності до п. 6 цієї ж постанови до правовідносин , що виникли до 15 квітня 1991 року , застосовується діюче на той час законодавство .

В судовому засіданні встановлено , що право власності на спірне будинковолодіння було зареєстоване 22 листопада 2010 року у КП „Рівненське ОБТІ" на підставі свідоцтва про право власності / САС 677773/ від 15 листопада 2010 року і згідно рішення виконкому Липківської сільської ради № 69 від 27.10.2010 року .

Право власності на нерухоме майно , яке підлягає державній реєстрації , виникає з моменту такої реєстрації . Але , слід зазначити , що до 19 січня 1996 року згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР , затвердженої 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР , не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння , розташовані в сільських населених пунктах , які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу , але не приєднані до них .

Оскільки житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 було побудовано у 1972 році і він був зареєстрований у погосподарській книзі Липківської сільської ради Гощанського району Рівненської області

( даний факт сторонами не оспорюється) , то відповідно і право власності на нього не потребувало державної реєстрації .

За таких обставин суд вважає реєстрацію права власності на ціле будинковолодіння за відповідачем ОСОБА_4 такою , що порушує права позивачів на спадщину після смерті матері ОСОБА_7 , а свідоцтво на нерухоме майно / САС 677773/ від 15 листопада 2010 року з цих же підстав - незаконним . Тому дане свідоцтво підлягає визнанню недійсним частково - у частині належності половини будинковолодіння , яке належало ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_4 , а реєстрація ? частини даного житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 підлягає скасуванню .

Заперечення представника відповідача та третіх осіб ОСОБА_11 на те , що вимоги позивачів щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно не можуть бути предметом розгляду у даній справі , так як дані позовні вимоги стосуються іншого предмета спору не заслуговують на увагу. Суд вважає ,що позивачі скористалися своїм правом на збільшення позовних вимог у відповідності до ст. 31 ЦПК України , тому що вирішення питання щодо дійсності свідоцтва про право власності на спірну нерухомість не вимагало дослідження чи подання нових доказів по справі і стосується одного і того ж предмету спору і випливає з одних і тих же підстав .

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 109, 212-215 ЦПК України, в силу ст.ст.368, 392, 1261, 1268, 1270, 1273-1274 ЦК України, ст.22 КпШС України , постанови Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 №20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" , суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково .

Визнати житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться в АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити частку матері позивачів -ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у будинковолодінні , роташованому АДРЕСА_1 у розмірі ? частини .

Визнати свідоцтво про право власності , видане виконавчим комітетом Липківської сільської ради від 15 листопада 2010 року серії САС № 677773 , на ім'я ОСОБА_10 на житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться в АДРЕСА_1 частково недійсним .

Зобов'язати комунальне підприємство „Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , реєстраційний № 32061001 від 22 .11. 2010 року на ім'я ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно , а саме на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами , що знаходиться за адресою. Вовкошів Гощанського району Рівненської області по вул Зеленій ,3 за кожним , як на спадкове майно після смерті матері -ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2012 року .

Суддя Чорноус Л. І.