Рішення № 28181843, 11.12.2012, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області

Справа № 0524/ 3525 / 2012

Провадження № 2/0524/ 573 /2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Кіровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Мігаліної Л.Ю.

за участю представника позивача Голубович А.А.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

в с т а н о в и в :

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» 18 жовтня 2012 р. звернулося до Кіровського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення з них заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1 за період з 01 лютого 1997 р. до 30 квітня 2012 р. у розмірі 8507 грн. 41 коп., які вони, незважаючи на попередження, не сплатили. В позові також поставлене питання про стягнення солідарно з відповідачів індексу інфляції у розмірі 2684,76 грн., 3% річних -749,30 грн. та судовий збір у розмірі 214,60 грн. Позивач вказав, що відповідачі фактично користуються тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа»постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа»на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго»№124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обов'язків ВО «Кіровськтепломережа».

Представник позивача Голубович А.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1 за період з 01 лютого 1997 р. до 30 квітня 2012 р. у розмірі 8507 грн. 41 коп., індексу інфляції у розмірі 2684,76 грн., 3% річних -749,30 грн. та судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином рекомендованими судовими повістками на 26 листопада 2012 р., 06 грудня 2012 р. та 11 грудня 2012 р.; отримали судові повістки на судове засідання 06 грудня 2012 р. ще 28 листопада 2012 р., що підтверджено повернутим до суду повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення,

проте знову в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, на надіслали заяву з просьбою перенести розгляд справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені частково.

Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов'язків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,

Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є членами сім'ї наймача квартири, зареєстровані та проживають в даній квартирі, що підтверджено довідкою голови правління ОСББ "Гарний будинок" Вілковим Д.В. та адресними довідками від 15 листопада 2012 р.; фактично користуються послугами позивача, оскільки теплова енергія надходить до квартири АДРЕСА_1, отже повинні нести відповідальність по виконанню обов'язків по сплаті за спожиту теплову енергію, ОСОБА_2 як наймач квартири, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як члени сім'ї наймача квартири, проте оскільки ОСОБА_3 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_4 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 , то вони повинні нести відповідальність за сплату заборгованості відповідно: ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_4 , та, так як тільки повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично користувалися послугами ВО «Кіровськтепломережа" до 01 липня 2006 р., потім послугами ВО "Жданівкатепломережа" з 01 липня 2006 р. до 30 квітня 2012 р., на цей час мають заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири АДРЕСА_1 з 01 лютого1997 р. до 30 квітня 2012 р. у розмірі 8507 грн. 41 коп. , бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти вносилися лише частково, хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.

Відповідачі не направили до суду письмової заяви про застосування строку позовної давності, за викликами суду у судове засідання не з'явилися.

На відміну від імперативного правила ст. 75 ЦК УРСР 1963 р., яке передбачало обов'язковість застосування позовної давності, ч.3 ст. 267 ЦК України передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. Оскільки в судовому засіданні під час розгляду справи судом і до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог ні однією із сторін не була зроблена заява про застосування строку позовної давності, то у суду нема підстав для його застосування після 01 січня 2004 р. Дане положення є додатковою гарантією захисту прав кредитора та законодавчо закріпленим підтвердженням того, що навіть в разі спливу строку позовної давності суб'єктивне право продовжує існувати. При цьому суд бере до уваги, що факт необізнаності боржника про закінчення строку позовної давності юридичного значення не має.

Проте, строк позовної давності про стягнення заборгованості до 31 грудня 2003 р., встановлений ст. 71 ЦК України 1963 р. , сплив до набрання чинності ЦК України 2004 р., що слід врахувати у відповідності із п. п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України 2004 р., оскільки ст. 75 ЦК УРСР 1963 р. була імперативною нормою та передбачала обов'язковість застосування позовної давності на відміну від ч.3 ст. 267 ЦК України 2004 р., яка передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. До того ж, заявник мав можливості своєчасно звертатися з позовами про стягнення заборгованості, проте без будь-яких поважних причин цього раніше не робив.

Суд не може не врахувати, що відповідно до ст.79 ЦК України 2004 р. по спорах, де однією або обома сторонами є громадяни, перебіг строку позовної давності переривався також здійсненням зобов'язаною особою дій, що свідчили про визнання боргу. Відповідачі, починаючи з серпня 2000 р. почали сплачувати заборгованість, оскільки сплачували по 150-200 грн. в місяць при нарахуванні в місяць 48,83 грн., що суд розцінює як дії споживачів, що свідчили про визнання боргу, а отже вважає за можливе застосувати строк позовної давності за період з 01 лютого 1997 р. до 01 серпня 2000 р., тобто за той період, коли відповідачі провели плату лише за два місяці і то в межах сплати за один місяць, тобто за той період, коли відповідачі не вчиняли ніяких дій, що б свідчили про визнання ними боргу та незважаючи на це позивач не звертався до них з позовом про стягнення заборгованості.

Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості у сумі 1978 грн. 66 коп., що виникла за період з 01 лютого 1997 р. до 01 серпня 2000 р. ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через сплив позовної давності, який ніяким чином відповідачами в цей період не переривався.

За період з серпня 2000 р. до 01 березня 2001 р. (тобто до виповнення всіма, в тому числі ОСОБА_4 18 років) борги у відповідачів за послуги теплопостачання ніяким чином не зросли, оскільки за цей період було нараховано загалом 241,74 грн., а сплачено за послуги 550 грн.

З відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає стягненню солідарно заборгованість у сумі 6528 грн. 75 коп. за період з 01 березня 2001 р. до 30 квітня 2012 р., оскільки в цей час вони фактично користувалися послугами позивача , проте неналежним чином, не в повному обсязі та несвоєчасно провадили сплату за спожиті послуги з теплопостачання; на цей час мають заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири АДРЕСА_1 на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти вносилися частково, хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири; доказів, що б спростовували даний факт суду не надано.

Відповідачами не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.

Виробник, тобто позивач по справі , надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідачів, що також відповідачами не оспорюється.

Заборгованість відповідачів підтверджено витягом з особистого рахунку , копія якого надана суду позивачем та не спростована в суді іншими доказами.

Будь-яких доказів, які б спростовували факт надання послуг теплопостачання до вказаної квартири чи свідчили б про неналежну якість цих послуг навіть у окремі місяці, відповідачами суду не надано.

Стаття 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В обґрунтування заявлених вимог стягувачем не надано суду договір, укладений між сторонами, яким було б передбачено обов'язок боржника, встановлений ст. 625 ч.2 ЦК України; відсутні і докази попередження боржника про можливе нарахування індексу інфляції та 3% річних. Копія наданого суду особистого рахунку свідчить про те, що між сторонами існують лише фактичні договірні відносини, які регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

"Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.,

ні одним з яких не передбачений обов'язок споживача сплачувати заборгованість за послуги теплопостачання з нарахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних на суму заборгованості, отже матеріальним правом за несплату послуг з теплопостачання нарахування індексу інфляції та 3% річних не передбачено, а процесуальне право є лише засобом застосування матеріального права.

Додані до заяви розрахунки індексу інфляції та 3% річних не мають посилання на законодавчо обґрунтований механізм нарахування цих виплат, відсутнє попередження споживачів про нарахування та стягнення цих виплат. В зв'язку з викладеним в позові в частині стягнення з відповідачів індексу інфляції у розмірі 2684,76 грн., 3% річних -749,30 грн. слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог в цій частині.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у сумі 214 грн. 60 грн. (що є мінімальним розміром судового збору у позовах, що мають ціну) підлягає стягненню на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 71,53 грн. з кожного, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України "Про теплопостачання", ст. ст. 88,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на п/р № 26001969969237 ПАО «ПУМБ»в м. Донецьк, МФО 335537 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2001 р. до 30 квітня 2012 р. у квартирі АДРЕСА_1, у сумі 6528 грн. 75 коп. (шість тисяч п'ятсот двадцять вісім грн. грн. 75 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» понесені ним судові витрати на судовий збір у сумі по 71,53 грн. (сімдесят однієї грн. 53 коп.) з кожного.

В позові про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 1978 грн. 66 коп., що виникла за період з 01 лютого 1997 до 01 серпня 2000 р. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через сплив позовної давності.

В позові про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4індексу інфляції у розмірі 2684,76 грн., 3% річних -749,30 грн. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через необґрунтованість даних позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : Н.Ю. Волкова