Ухвала суду № 28181377, 04.09.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1304/6074/12 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 10/1390/516/12 Доповідач: Тенюх В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого-судді: Тенюха В.П.

суддів: Марітчака Т.М., Михалюка В.О.

з участю прокурора: Леськіва А.В.

адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові матеріали скарги за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді скарги судом першої інстанції на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 1 серпня 2012 року, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

постановою прокурора відділу управління нагляду прокуратури Львівської області Буфаном Н.М. від 26.06.2012 року скасовано постанову оперуповноваженого УПМ ДПА у Львівській області про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 від 15.06.2012 року та порушено кримінальну справу відносно останнього за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В цій постанові вказано, що в.о. голови правління ВАТ «ЛМК»ОСОБА_3 24.10.2010р. у відповідності із договором купівлі-продажу, продав об'єкти нерухомого майна, які належали ВАТ «Львівський меблевий комбінат»за адресою м. Львів, вул. Зелена, 204, ТзОВ «Аква-Лайв»на загальну суму 2 408 964 грн. Одночасно ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»визначено вартість даних об'єктів нерухомого майна на суму 8 767 025 грн. Внаслідок різниці між сумами продажу передбачених договором купівлі-продажу та визначеною ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», ВАТ «Львівський меблевий комбінат»занижено податок на додану вартість в сумі 1 369 578 грн., а всього до бюджету не сплачено податків на суму 3 122 944 грн.

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся в Галицький районний суд м. Львова із скаргою на вищевказану постанову прокурора від 26.06.2012 року.

Галицьким районним судом м. Львова 1 серпня 2012 року було винесено постанову, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора відділу управління нагляду прокуратури Львівської області від 26.06.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В апеляції прокурор покликається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною. Зокрема, зазначає, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення матеріали, що стали приводами і підставами до порушення кримінальної справи належним чином не вивчені, рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи прийнято без повної їх оцінки. Твердження суду про те, що кримінальна справа не може бути порушена при неузгодженості податкових зобов'язань, з точки зору апелянта, не ґрунтується на законі, а посилання суду на Податковий кодекс України та Закон України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неправомірним, оскільки ці нормативно-правові акти не регулюють кримінально-процесуальні відносини. Окрім цього, суд при розгляді скарги вдався в аналіз доказів. Просить оскаржувану постанову суду скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання апеляції, адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, який просить залишити постанову районного суду без змін, перевіривши матеріали скарги і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.15 ст.236-8 КПК України, суд при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно ст.94 КПК України приводами для порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі або безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Приводом для порушення вказаної кримінальної справи стало повідомлення про злочин - ОСОБА_4 та безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

У вищезгаданій постанові про порушення кримінальної справи від 26.06.2012 року прокурор зазначав, що підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які містяться в матеріалах перевірки, а саме: в заяві ОСОБА_4, акті ДПІ у Сихівському районі м. Львова №549/22-20/00274849 від 24.05.2012 року, податкових повідомленнях-рішеннях №0002062321, №0002072321 від 13.06.2011 року, копіях договорів купівлі-продажу нерухомого майна укладених у м. Києві між ВАТ "Львівський меблевий комбінат", в особі в.о. голови правління ОСОБА_3 та ТзОВ "Аква-Лайв" від 24.10.2010 року, копіях актів приймання-передачі нерухомого майна, копіях податкових накладних ВАТ "Львівський меблевий комбінат" та інших документах.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції при порушенні вищевказаної кримінальної справи податкові зобов'язання ВАТ "Львівський меблевий комбінат" не були узгодженні, оскільки рішення податкового органу вже були оскарженні в судовому порядку.

Тому доводи апеляції про те, що посилання суду на Податковий кодекс є неправомірними, оскільки цей закон не регулює кримінально-процесуальні відносини визнаються колегією суддів як безпідставні, оскільки в нормах вищевказаного кодексу чітко закріплено, що обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватись на рішенні податкового органу, яке оскаржується в адміністративному порядку до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Крім того, при укладені договору купівлі-продажу між ВАТ "ЛМК" та ТзОВ "Аква-Лайв", оцінка об'єктів нерухомого майна, за адресою м. Львів, вул. Зелена, 204, не проводилась. Від виконання укладеного договору його сторони не відмовились, в судовому порядку даний договір нікчемним чи недійсним не визнаний.

До того ж, факт реалізації об'єктів нерухомого майна та сплати відповідних податків зазначений в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства ВАТ "ЛМК" за другий квартал 2011 року.

Не можуть заслуговувати на увагу колегії суддів покликання в апеляції на те, що судом першої інстанції не були належним чином перевірені матеріали, що стали приводом та підставою для порушення вказаної кримінальної справи.

Доводи прокурора про те, що суд заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються при розгляді справи по суті, є безпідставними, оскільки місцевий суд не вдався до аналізу доказів, а лише відповідно до згаданої норми процесуального закону перевірив достатність та законність даних, які стали підставами для порушення справи.

Окрім цього, в цих матеріалах відсутні відповідні дані (посадові інструкції, накази, розпорядження) про те, на кого із службових осіб товариства покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою обов'язкових платежів до бюджетів.

До того ж, відсутні в матеріалах справи і дані, які б беззаперечно свідчили б про те, що згадані договори купівлі-продажу нерухомого майна між ВАТ "Львівський меблевий комбінат" та ТзОВ "Аква-Лайв" укладались в 2010 році ОСОБА_3 від імені цього товариства саме з метою ухилення від сплати податків. Поряд з тим, службові особи товариства, а саме в.о. голови правління ОСОБА_3 та головний бухгалтер з цього приводу органом досудового слідства взагалі не допитувались.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування постанови прокурора відділу управління нагляду прокуратури Львівської області Буфана Н.М. від 26.06.2012 року, якою порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що при винесені постанови про порушення кримінальної справи не було достатніх даних, які вказували на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_3, тому доводи апеляції, зокрема, що постанова суду є незаконною визнаються як необґрунтовані.

При перевірці оскаржуваного судового рішення колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про істотне порушення вимог КПК України судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 1 серпня 2012 року, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора відділу управління нагляду прокуратури Львівської області від 26.06.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - залишити без змін, апеляцію прокурора - без задоволення.

Головуючий:

Судді: