Рішення № 28181316, 20.12.2012, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 426/2922/12

Провадження № 2/426/2463/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.12.2012 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого -судді Тихомирова І.В.

прокурора - Бадов О.В.

при секретарі - Рахуба О.Г.

за участю представника

позивача - Маглиш А.С.

відповідача - ОСОБА_2

представника

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом прокурора м. Орджонікідзе Дніпропетровської області в особі держави в інтересах Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення суми неодержаних доходів, завданих незаконним користуванням землею, суд -

встановив:

Прокурор м. Орджонікідзе Дніпропетровської області 05.03.2012 року звернувся до суду в інтересах держави в особі Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області із позовом про стягнення суми неодержаних доходів, завданих незаконним користуванням землею.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач ОСОБА_2 був власником нежитлових споруд А, Б, Г, Д, П, Н, М, З, О, І, К, Л що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Загальна площа земельної ділянки, на якій розміщені дані будівлі, складає 16886,0 м2.

У відповідності до вимог закону відповідач повинен був оформити право користування даною земельною ділянкою і сплачувати орендну плату за неї, але від виконання такого обов'язку ухилився.

Рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради № 390 від 28.09.2011 року було визначено розмір упущеної вигоди, заподіяної безпідставним землекористуванням у 441634,46 грн., які прокурор і просить стягнути з відповідача примусово.

Відповідач, представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на те, що відповідач прилеглу до належних йому споруд земельну ділянку жодним чином не використовує, а тому не має обов'язку відшкодовувати збитки, що сталися у зв'язку з незаконним землекористуванням. Просила в позові відмовити.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно приписів ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як зазначено у п. 12 ч. 2 Постанови ПВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»від 16.04.2004 року № 7 у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

За змістом ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельних ділянок -будь -які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Отже, дані норми матеріального права пов'язують обов'язок особи відшкодувати збитки (упущену вигоду), зокрема, у випадку самовільного зайняття земельних ділянок.

При цьому мається на увазі, що самовільне зайняття земельної ділянки -це свідома дія особи, що спрямована на конкретне використання земельної ділянки без належної правової підстави (державного акту про право власності на землю, договору оренди, встановлення сервітуту тощо).

Дана дія може виявлятися, зокрема, у незаконній обробці, забудові земельної ділянки, використанні її у комерційній меті, для організації підприємницької чи іншої господарської діяльності, тощо.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є власником будівель:

- профілакторію для ремонту автомобілів літера «И», загальною площею 889,18 м2;

- адміністративної будівлі, загальною площею 209,9 м2;

- складів з боксами літери «К»і «Л», загальною площею 250,4 м2;

- будівлі ремонтної майстерні «М»;

- будівлі складу обмінного фонду «Н»;

- профілакторію на 10 автомобілів літери «З», «О», «Ж», загальною площею 701,2 м2;

- будівлі котельні, корисною площею 177,1 м2,

що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 17 -23).

В той же час, будь -яких доказів того, що відповідач якимось чином вчинив самовільне зайняття земельної ділянки за вказаною адресою, судом не добуто.

При цьому суд виходить із того, що позивач не довів належним чином факт вчинення відповідачем свідомих дій, що спрямовані на конкретне використання зазначеної земельної ділянки без належної правової підстави. А сама по собі наявність на даній земельній ділянці споруд, що належать відповідачу, за умови, якщо він їх жодним чином не використовує, не дає підстав вважати, що відповідач вчинив самовільне зайняття землі.

Судом встановлено, що належні відповідачу споруди є нежилими, їх призначення очевидно свідчить про можливість їх використання лише з господарською метою. В той же час, відповідач не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Таким чином, у суду немає жодних підстав вважати, що відповідач ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, а інших підстав для стягнення з відповідача шкоди у вигляді упущеної вигоди позивачем не наведено і не доведено.

Крім того, позивач не в повні мірі визначився з обсягом та обґрунтуванням позовних вимог, оскільки не надав жодних доказів того, що площа спірної земельної ділянки складає саме 16886,0 м2.

Відповідно до ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 19.04.1993 р. № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який у розрахунку збитків використовував позивач. Згідно зазначеного Порядку відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Перелік підстав для відшкодування власникам землі та землекористувачам за ст. 156 ЗК України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним і не містить розділу про відшкодування збитків внаслідок її самовільного заняття. Відповідно, застосування Порядку при визначенні збитків внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (її використання без правовстановлюючих документів) не відповідає вимогам законодавства, а посилання прокурора та представника позивача в обгрунтування своїх вимог на Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на думку суду не грунтується на законі.

Не можна також погодитися з використаною у розрахунку збитків зі ставкою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, яку, за твердженням прокурора, встановлено відповідачу відповіднодо рішень Орджонікідзевської міської ради № 1 від 28.03.2008 р.

Відповідно ст. 15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, орендна плата може нараховуватися орендодавцем, сплачуватися орендарем чи стягуватися з нього в судовому порядку лише за період дії договору оренди землі.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позов прокурора м. Орджонікідзе Дніпропетровської області є безпідставним та задоволенню не підлягає.

У зв'язку із вирішенням справи по суті підлягають скасуванню застосовані судом заходи забезпечення позову згідно ухвали суду від 15.03.2012 року.

Крім того в зв'язку з відмовою в задоволені позову з позивача підлягає у відповідності до ст. 88 ЦПК України стягнення судового збору на користь держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 15, 88, 155, 212, 213-215, 217, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

В позові прокурора м. Орджонікідзе Дніпропетровської області в особі держави в інтересах Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення суми неодержаних доходів, завданих незаконним користуванням землею відмовити.

Стягнути з Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Калініна, 48, р/р 35418097001549 банк ГУДКУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012 ОКПО 04052212) на користь держави судовий збір в розмірі 3219,00 грн.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2012 року про накладення арешту на:

- автомобіль марки aewoo Lanos», D4MM550, державний номер НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, колір -бежевий;

- квартиру АДРЕСА_1;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_2;

- 1/2 частину нежитлової будівлі магазину з кафетерієм АДРЕСА_4;

- 1/2 частину нежитлового вбудованого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_5, що належать ОСОБА_2, - після набрання рішенням законної сили -скасувати.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.

Суддя: І. В. Тихомиров