Постанова № 281791, 14.11.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14.11.06р.

Справа № А33/220-06

Господарський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Разіної Т.І. при секретарі Калмикові М.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні вказану справу

За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ

до Дочірнє підприємство Павлоградське спеціалізоване управління "Сантехмонтаж" №575 колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 2 792 грн. 31 коп.

за участю представників сторін:

від позивача:

представник Іващенко С.Г. за довіреністю №03-06/22 від 11.01.06р.

від відповідача:

не з’явився

в засіданні приймали участь: -

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до ДП Павлоградське спеціалізоване управління "Сантехмонтаж" №575 про стягнення 2792грн. 31коп. адміністративно-господарських санкцій.

В підтвердження позовних вимог позивачем подано:

- звіт відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік за формою 10-ПІ (а.с.6) відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників складає 13, інвалідів 0, кількість інвалідів, які повинні працювати 1.

- розрахунок суми позову, відповідно до якого кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу складає 1 чоловік, тобто кількість нестворених місць 1 чоловік.

- лист Павлоградського міськрайонного центру зайнятості №653 від 18.05.2006р. Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проти позову не заперечив.

Про час слухання справи відповідач був належним чином повідомлений (поштове повідомлення №8236050). Суд вважає за можливе слухання справи за відсутності сторони, яка не з’явилась.

В судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови згідно ч.4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши письмові докази та допитавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів основними завданнями відділення є участь у реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснення на території області контролю за додержанням підприємствами, (об’єднаннями), установами та організаціями нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

У відповідності до вищеназваного Положення відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до ч. 2 п. 11 “Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1767 - у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Згідно з Постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. № 875- ХII, Постанови КМУ від 28.12.2001 р. № 1767 “Про затвердження порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і витрачання цих коштів” відповідач повинний був створити в 2005 році робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 1 особи від загальної чисельності працюючих.

В засіданні встановлено, що згідно звіту відповідача „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік” середньооблікова чисельність працюючих чоловік на підприємстві склала 13 осіб; фонд оплати праці (з одним десятковим знаком) –72,6грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника –5585грн., чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідно до 4%-го нормативу –1 особа, працювали 0 особи.

Позивачем, на підставі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. заявлено вимогу про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі середньорічної заробітної плати на даному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом в розмірі 2792грн. 31коп., виходячи з 1 робочих місць, фактично не зайнятих інвалідами у звітному періоді, згідно доданого до матеріалів справи розрахунку.

У відповідності до п. 2 „Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” (далі „Порядку”), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1767 підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується наказом Мінпраці за поданням Фонду та погоджується з Держкомстатом.

Відповідно ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі також - Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

На підприємстві відповідача кількість працюючих інвалідів у 2005р. була менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, що підтверджується матеріалами справи. Доказів того, що на підприємстві відповідача фактично працювало у 2005р. 1 інвалід відповідачем не надано.

За п. п. 5, 14 Постанови КМ України „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” від 3 травня 1995 р. N 314, підприємства: у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Відповідно до пунктів 5 “Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 р. підприємства зобов’язані у межах встановленого нормативу створити за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів та проінформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач не надав доказів створення та атестації робочого місця для інвалідів.

Відповідно до п. 4 „Порядку” штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. (зі змінами і доповненнями), ст.ст. 72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Павлоградське спеціалізоване управління „Сантехмонтаж” №575 Колективного підприємства „Дніпросантехмонтаж” (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Фрунзе, 96-а; код 01415424) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 60, к.18; код 25005978) 2792грн. 31коп. адміністративно-господарських санкції.

Видати виконавчий лист.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення.

Постанова може бути оскаржена протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного господарського суду Дніпропетровської області через господарський суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І.Разіна

дата виготовлення 17.11.2006р.