Ухвала суду № 28173089, 04.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/5481/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Дерев'нко А.О.

Представник позивача - Винник Р.О.

Представник позивача - Гнатенко С.І.

Представник відповідача - Луговська С.В. Д Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1670/5481/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 р. №0006942301/371, №0006932301/45, №0006962301/46.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 21.03.2012 р. №365/22-209/05756783 щодо порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" пп. 14.1.36 ст. 14, пп. 139.1.9 ст. 139, п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення об'єкта оподаткування всього у сумі 40 230,00 грн. та п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) всього у сумі 3 658,00 грн. та завищення від'ємного значення по ПДВ всього у сумі 4 304,00 грн. є хибними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у сумі 3 659,00 грн., зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 40 230,00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 4 304,00 грн. суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ "Промислова група "ДФМ" та ТОВ "Проммаст - Стандарт" зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Як позивач, так і його контрагенти у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. Відтак, на думку позивача, в діях ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" відсутні порушення податкового законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення», Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 р., з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 06.03.2012 р. по 14.03.2012 р. на підставі направлення від 06.03.2012 р. №1332/001332, згідно з пп. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 06.03.2012 р. за №78 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Промислова група "ДФМ" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. та ТОВ "Проммаст - Стандарт" за період серпень 2011 року, у зв'язку з наданням неповних пояснень та документальних підтверджень ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на запити Кременчуцької ОДПІ від 27.12.2011 р. №51107/10/15-777, від 13.02.2012 р. №5577/10/23-116, результати якої оформлено актом від 21.03.2012 р. №365/22-209/05756783 (а.с.20-36).

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством:

- пп. 14.1.36 ст. 14, пп. 139.1.9 ст. 139, п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення об'єкту оподаткування всього у сумі 40 230,00 грн. в т.ч. за ІІ квартал 2011 року в сумі 40 230,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ всього у сумі 3 658,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму 832,00 грн., за червень 2011 року на суму 2 826,00 грн., та завищення від'ємного значення по ПДВ всього у сумі 4 304,00 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року на суму 4 304,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 р. №0006942301/371, яким ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3 659,00 грн. (3 658,00 грн. -за основним платежем та 1,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.37), №0006932301/45, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 40 230,00 грн. за 2 квартал 2011 року (а.с.39) та №0006962301/46, яким платнику зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 4 304,00 грн. за 10 місяців 2011 року (а.с.41).

За наслідками адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення - рішення залишенні без змін, а скарги платника податків - без задоволення (а.с.43-54).

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 р. №0006942301/371, №0006932301/45, №0006962301/46 до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач не довів суду законності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень на виконання ч.2 ст.71 КАС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

У відповідності до пп. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Перелік операцій, у разі здійснення яких у платника виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту наведено у ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень взято висновок перевірки про завищення об'єкта оподаткування, заниження ПДВ та завищення від'ємного значення по ПДВ за операціями з придбання товарів (послуг) у контрагентів - ТОВ "Промислова група "ДФМ" та ТОВ "Проммаст - Стандарт".

Так, 07.04.2011 р. між ТОВ "Промислова група "ДФМ" (постачальник) та ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупець) укладено договір поставки товару №0264 (а.с.116-120). У відповідності до вказаного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікаціями, що є додатками до договору.

Як зазначено у специфікаціях №1 та №2 (а.с.116 та 175) найменування товару - окуляри О2-У «Спектр», кількість -210 шт., ціна без ПДВ -19,80 грн., сума без ПДВ 4 158,00 грн., ПДВ -831,60 грн. та найменування товару - окуляри О2-У «Спектр», маска ШМП, кількість -1 050 та 49 шт., ціна без ПДВ -19,80 грн. та 110,00 грн., сума без ПДВ 20 790,00 грн. та 5 390,00 грн. відповідно, ПДВ -5 236,00 грн. разом.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- податкові накладні (а.с.121, 124, 127);

- рахунки-фактури (а.с.122, 125, 128);

- видаткові накладні (а.с.123, 126, 129);

- платіжні доручення (а.с.177-181);

- додаткова угода №1 до договору №0264-СН від 07.04.2011 р. (а.с.175);

- додаткова угода №1 до договору №0264-СН від 07.04.2011 р. (а.с.176).

Пунктом 2.2 договору поставки товару №0264-СН встановлено, що відвантаження товару за цим договором здійснюється автотранспортом за базисом поставки СРТ згідно Інкотермс в редакції 2000 року.

Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) ІНКОТЕРМС визначено, що CPT PAID TO (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Відсутність товарно-транспортних накладних підтверджується умовами поставки, про які зазначено вище, у зв'язку з чим обов'язку у ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" підтверджувати факт поставки саме товарно-транспортними накладними не виникає.

Щодо посилань апелянта на акт перевірки господарських відносин з ТОВ "Промислова група "ДФМ", яким зафіксовано взаємовідносини між ТОВ "Промислова група "ДФМ" та постачальниками: ТОВ "МК-75", ТОВ "СВ Кароліна", ДП "Промзіс - центр" ПТЕП "Автотрансекспедиція", які здійснювалися з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, і не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки взаємовідносини з даними контрагентами відбувалися тільки для того, щоб зменшити оподатковуваний прибуток підприємства шляхом перерахування грошових коштів в рахунок сплати за товар, колегія суддів зазначає наступне.

Такі відносини фактично немає можливості підтвердити у зв'язку з відсутністю будь-яких документів, підтверджуючих діяльність підприємства, з подальшим розподілом звільненого від оподаткування прибутку між заінтересованими особами. Факт реальності господарської операції за участю позивача з ТОВ "Промислова група "ДФМ" повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами.

Також слід зазначити, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи контролюючого органу щодо порушень податкового законодавства позивачем через відсутність контрагента за місцем знаходження та прийнятті рішення щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Промислова група "ДФМ", оскільки повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (а.с.151) та рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ (а.с.148) прийняті щодо ТОВ "Промислова група "ДФМ" 04.11.2011 р. та 12.11.2011 р. відповідно, тобто після здійснення господарських операцій на підставі договору поставки товару №0264-СН від 07.04.2011 р.

Як свідчать матеріали справи 28.07.2007 р. між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (замовник) та ТОВ "Проммаст - Стандарт" (виконавець) укладено договір про надання послуг №8/07-11 (а.с.130-132), за умовами якого виконавець зобов'язується протягом визначеного у договорі строку надати за плату послуги по хромуванню штоків, згідно специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1). Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах визначених цим договором (п.1.3). За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю грошову суму у розмірах і в строк, встановлених даним договором (п.3.1). Пунктом 3.2 договору визначено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформляється актом здачі - приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг та повернення замовнику штоків.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- специфікація №1 до договору №8/07-11 від 28.07.0211 р. (а.с.133);

- податкові накладні (а.с.134, 136);

- акт здачі - приймання робіт до договору від 28.07.2011 р. №8/07-11 від 05.10.2011 р. (а.с.138);

- подорожні листи (а.с.183-187);

- книга руху транспорту (а.с.188-193);

- книга обліку матеріальних пропусків на вивіз із подальшим поверненням матеріальних цінностей (а.с.194-196).

Пунктом 2.1 вказаного договору, зокрема визначено, що виконавець після хромування повертає штоки на умовах EXW (м. Київ, вул. Механізаторів, 7) згідно Інкотермс в редакції 2000 року. Пунктом 2.3 договору передбачено, що відправка штоків на хромування здійснюється на умовах EXW (м. Київ, вул. Механізаторів, 7) згідно Інкотермс в редакції 2000 року.

Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) ІНКОТЕРМС визначено, що EXW EX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця). Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів.

Таким чином, вищезазначене свідчить про відсутність обов'язку у ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" підтверджувати факт перевезення вантажу саме товарно-транспортними накладними.

До того ж слід зазначити, що перевезення штоків для хромування підтверджується позивачем подорожніми листами, книгою руху транспорту та книгою обліку матеріальних пропусків на вивіз із подальшим поверненням матеріальних цінностей, долучених до матеріалів справи.

Разом з тим податковий орган при встановленні завищення об'єкта оподаткування, заниження ПДВ та завищення від'ємного значення по ПДВ позивачем посилається на акт перевірки ТОВ "Проммаст - Стандарт", яким встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з вищевикладеною позицією слід наголосити на неправомірності та безпідставності вказаних висновків Кременчуцької ОДПІ.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача щодо порушення вимог по складанню податкових накладних, зокрема відсутність даних щодо осіб (посада), які їх підписали та невірно вказане місцезнаходження продавця, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено обов'язку вказувати посаду особи, яка підписала податкову накладну.

У відповідності до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Тоді як ст. 94 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, посилання податкового органу на неналежне заповнення податкової накладної, що полягало у зазначені продавцем свого місцезнаходження, яке не відповідає даним внесеним до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є безпідставними.

Разом з тим, незначні недоліки в заповненні первинних документів, одержаних від постачальника, не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкового органу щодо нарахування фінансових санкцій. Підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність формування розміру об'єкту оподаткування, суми ПДВ та від'ємного значення вказаного податку колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" у перевіряємий період та про безпідставність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень Кременчуцькою ОДПІ.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх неправомірність.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року по справі № 2а-1670/5481/12 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1670/5481/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2012 р.